Ставлення до бізнесу під час війни: кого підтримують українці

Особливо високий рівень довіри мають представники малого та середнього бізнесу (МСБ). Це пояснюється тим, що вони сприймаються як «свої», тобто близькі до людей, які працюють поруч, надають послуги або створюють робочі місця в локальних громадах. Малий бізнес — це здебільшого сусіди, знайомі, родичі, тому довіра до таких гравців значно вища, ніж до великих корпорацій.

Натомість великий бізнес залишається під пильнішою увагою суспільства.  За даними опитування, частина населення асоціює такі компанії з минулим — олігархічними структурами, політичним впливом і закритістю до діалогу з суспільством. Саме тому баланс довіри до великих гравців часто залишається під питанням. Водночас ставлення до великих компаній не завжди однозначне. У цьому випадку все залежить від того, що саме робить підприємство і як саме воно це комунікує.

Ключовим чинником, який визначає рівень довіри до підприємців, є їхня поведінка в умовах кризи. Суспільство очікує від бізнесу стабільності, збереження робочих місць, активної участі у розв’язанні гуманітарних і соціальних проблем. Саме тому позитивніше сприймаються ті компанії, які публічно та прозоро:

• підтримують ЗСУ;
• надають благодійну допомогу;
• інвестують в громади;
• допомагають з відбудовою інфраструктури;
• підтримують ветеранів і переселенців.

Водночас важлива чесність у комунікації. Люди цінують, коли бізнес відкрито говорить про свої труднощі, не приховує викликів і показує реальні кроки, а не обмежується гучними обіцянками. Репутацію зміцнює відповідальність, сплата податків та інвестиції в розвиток України.

У цьому контексті підприємства, які асоціюються з інноваціями, технологіями або новими підходами до бізнесу, отримують стримано позитивне або нейтральне ставлення. Їх сприймають як тих, хто створює майбутнє, а не відтворює минуле. 

Водночас дані показують, що суспільство готове змінювати свою думку. Компанії, які демонструють послідовну, довгострокову допомогу, можуть покращити репутацію навіть за умови складної або суперечливої історії.

Утім, ставлення суспільства до бізнесу формується не лише історією чи масштабом компаній, а й тим, як підприємці реагують на сучасні виклики, що пропонують країні сьогодні і як уявляють її майбутнє.

Попри війну український бізнес будує стратегічні плани. Компанії дивляться на 2026 рік як на період нових можливостей, де ключовими точками зростання стають:

• цифрова трансформація компаній, зокрема в телекомунікаціях, фінансовій сфері, послугах і ритейлі;
• відновлювана енергетика, яка може стати рушієм економіки вже наступного року;
• розвиток оборонного виробництва та мілтеку (military tech — військові технології);
• інфраструктурні проєкти в логістиці, будівництві, міському розвитку;
• реінвестиції в нерухомість.

Підприємства поступово інтегруються у світовий економічний простір. Вони відкриті до співпраці з міжнародними партнерами, намагаються вийти на зовнішні ринки та активно впливають на законодавчі зміни.

Суспільство, попри обережність, бачить і цінує той факт, що бізнес готовий розвиватися, інвестувати в країну, розробляти нові продукти, створювати робочі місця та розвивати інфраструктуру. Це все впливає на формування довіри аудиторії.