Що з українським бізнесом: огляд за липень 2025

Українська економіка продовжує зростати, хоча й повільніше, ніж прогнозувалося на початку року. Інститут економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) у липні опублікував черговий «Місячний економічний моніторинг України», де зазначає, що у другому кварталі 2025 року реальний ВВП зріс на 1,6% у річному вимірі. Це трохи краще, ніж у першому кварталі, коли темп зростання був 0,9%. Водночас раніше ІЕД прогнозував зростання на 3%, але тепер очікування скромніші — ближче до 2% за підсумками року.

В агросекторі спостерігається падіння, насамперед у тваринництві — виробництво м’яса та молока зменшилось. У червні з рослинництвом також проблеми, адже збір врожаю стартував пізніше, ніж торік. Добувна промисловість просіла через втрату шахт і пошкодження газової інфраструктури. Переробка також втратила темпи. Логістика, обстріли, нестача працівників — усі ці фактори продовжують негативно впливати на виробництво. Утім, є й позитивні зрушення. Торгівля трохи покращилася. Збільшились витрати на оборону, що також підтримує економіку.

У червні та перші тижні липня обмінний курс гривні до долара залишався відносно стабільним. Коливання відбувались у невеликому діапазоні — 41,4–41,9 грн/$1. Попри деяке збільшення попиту на готівкову валюту, він залишався помірним і не створював додаткового тиску на ринок.

Натомість зріс чистий попит на валюту в межах зовнішньої торгівлі, що позначилось на обсягах валютних інтервенцій з боку Національного банку України (НБУ). За чотири тижні до 20 липня НБУ продав $3,1 млрд, що перевищує середній місячний обсяг інтервенцій.

Імпорт товарів до України в червні різко зріс. Про це пише ІЕД. Загальний обсяг сягнув $7 млрд, що на 30% більше у річному вимірі. Зокрема, імпорт машин і обладнання досяг історичного максимуму — $2,95 млрд. Це на 45% більше, ніж у червні 2024 року. Значна частина припадає на енергетичне обладнання, а також на збільшення постачань автомобілів та безпілотників.

Імпорт енергоносіїв зріс на 12% у річному вимірі. Відновлення розмитнення імпортного газу та активне ввезення вугілля відбувались на тлі нижчих цін на нафтопродукти. Крім того, продовжило зростати ввезення інших товарів, зокрема харчових продуктів.

На відміну від імпорту, експорт товарів у червні зменшився порівняно з травнем і став найнижчим від початку року. Це було очікувано, адже на показники вплинули сезонне зниження експорту агропродукції та завершення частини торгових преференцій з боку ЄС. Проте у річному вимірі експорт усе ж зріс на 10% і досяг $3,1 млрд.

Аграрний експорт скоротився лише на 3% р/р — до $1,56 млрд. Зниження фізичних обсягів експорту олії (на 29%) та кукурудзи (на 51%) частково компенсувалося вищими цінами та ширшою географією постачань. Експорт металургійної продукції виріс на 12% р/р до $398 млн, хоча залишався нижчим за показники травня.

Продукція машинобудування зберегла помітно вищий рівень, ніж рік тому. Експорт мінеральної продукції знизився на 13% р/р до $253 млн через падіння фізичних обсягів руди та слабку цінову кон’юнктуру.

Споживча інфляція в Україні вперше за останні 12 місяців показала ознаки уповільнення. Так дані за червень 2025 року показав ІЕД. У річному вимірі вона становила 14,3%, що нижче за попередні показники, хоча рівень все ще залишається високим.

Одним з факторів, який стримував зростання цін, стало рішення уряду не змінювати тарифи на електроенергію щонайменше до кінця жовтня. У червні 2025 року ціна на електроенергію залишилась на рівні минулого року.

Загалом темпи зростання цін на більшість основних компонентів споживчого кошика залишались відносно стабільними. Місячна інфляція в червні становила 0,8%. Ціни на м’ясо продовжували зростати третій місяць поспіль, передусім на м’ясо птиці. Крім того, зберігалась висхідна динаміка на фрукти — різко подорожчали яблука.  Водночас сезонне зниження цін відбулося для таких товарів, як одяг та взуття.

У червні 2025 року Індекс Відновлення Ділової Активності (ІВДА) трохи знизився — з 0,13 у квітні та травні до 0,09. Розподіл відповідей підприємств показує:

• Частка тих, хто вважає свою ділову активність кращою, ніж торік, залишилась майже стабільною — 25,2% у червні проти 25,9% у травні. 
• Кількість підприємств, які відчули погіршення в бізнесі, зросла з 13% у травні до 16,7% у червні. 
• Тих, хто не помітив змін, стало трохи менше — 58,1% проти 61,1%.

Цікаво, що показники різняться залежно від розміру бізнесу. Для великих підприємств ІВДА дещо підріс, а для середніх і мікропідприємств індекс знизився і навіть став від’ємним — найнижчим за весь період. Малий бізнес фактично не відчув суттєвих змін.

Інститут економічних досліджень та політичних консультацій провів Нове щомісячне опитування підприємств (NRES). У вибірці — 473 компанії з 21 регіону України, що працюють у промисловості, торгівлі та агросекторі. Опитування проводилось у період з 19 по 30 червня.

Бізнес продовжує зберігати оптимістичні очікування, однак рівень невизначеності як у коротко-, так і в довгостроковій перспективі помітно зріс. На думку респондентів, головні перешкоди для ведення бізнесу залишаються незмінними:

• нестача кадрів;
• небезпека (загроза обстрілів, мінна небезпека, фізичні ризики);
• зростання цін.

У довгостроковій перспективі (до трьох років) підприємці бачать три ключові виклики:

• 58% очікують, що безпекова ситуація залишиться головним фактором впливу на економічну активність;
• 49% вважають, що дефіцит робочої сили та зміни на ринку праці продовжать впливати на їхню діяльність;
• 40% вказали на потребу у відновленні інфраструктури та економіки як визначального тренду наступних років.

У липні Міністерство економіки України оновило Національний класифікатор професій, включивши до нього новий розділ — «Військовослужбовці». Це перше за роки незалежності офіційне включення професій військової сфери до загальнодержавного класифікатора.

Новий розділ охоплює офіцерський, сержантський і рядовий склад Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту та Національної гвардії. Водночас він не поширюється на військовослужбовців СБУ, ДПСУ, Служби зовнішньої розвідки, Держспецзв'язку та інших силових структур спеціального призначення. 

Таке рішення не має прямого впливу на загальні макропоказники, проте має важливе значення для систематизації сектору оборони як частини державної економіки, і для узгодження військових посад із системою зайнятості, обліку та професійної кваліфікації.

У липні Міністерство економіки презентувало Зелену платформу — електронний каталог, що об’єднує понад 60 актуальних програм фінансування «зелених» рішень для бізнесу, громад і підприємств. Платформа стала частиною порталу Made in Ukraine та покликана спростити доступ до фінансових інструментів, спрямованих на сталий розвиток.

Платформа виконує функцію інтегрованої точки входу до зеленого фінансування. Користувачі можуть знайти підтримку на модернізацію виробництва, підвищення енергоефективності, впровадження відновлюваних джерел енергії чи скорочення викидів.

Сервіс уже містить:

• каталог грантових, кредитних та інвестиційних програм;
• фільтри для персоналізованого пошуку за запитами бізнесу або громади;
• інформаційний розділ з прикладами проєктів, аналітикою та новинами.