Що з українським бізнесом: огляд за вересень 2025 року

Українська економіка поступово відновлюється. За даними ІЕД (Інститут економічних досліджень та політичних консультацій), у серпні ВВП зріс на 8%. Основна причина — пізніше, але щедре збирання врожаю. Пшениці та ячменю зібрали значно більше, ніж торік. Також збільшився попит на продукцію, зокрема оборонну.

Промисловість зросла на 2,9% у річному вимірі. Видобувна галузь все ще скорочується, але вже повільніше. Усе завдяки зростанню видобутку будівельних матеріалів. Переробна промисловість збільшилась на 5,7%, зокрема через покращення в харчовій сфері. Водночас у транспортній галузі бачимо негативну динаміку через зменшення транзиту та обсягів перевезень.

Від лютого курс гривні залишається стабільним у діапазоні 41–42 грн за долар. Попит на готівкову валюту трохи виріс, але не критично. Бізнес став купувати менше доларів і це зменшило навантаження на валютний ринок. У результаті Нацбанк за чотири тижні продав лише 2,1 млрд доларів, що менше, ніж зазвичай цього року. 

Міжнародні резерви зросли до 46 млрд доларів, завдяки допомозі партнерів, переважно ЄС. Це покриває близько 5 місяців імпорту. Облікова ставка лишилась без змін (15,5%), але НБУ зазначає, що до кінця року її можуть знизити, якщо інфляція й далі сповільнюватиметься.

У серпні експорт скоротився на 10 % у річному вимірі та становив близько $3,1 млрд. Найбільше постраждали аграрні поставки, зокрема внаслідок менших запасів та слабшого урожаю. Наприклад, кукурудзи вивезли втричі менше. Металургія також втратила 18% через падіння експорту сталі й більшу частку дешевших товарів. Погіршились і показники машинобудування.

Імпорт, навпаки, зріс на 16% і досяг 6,7 млрд доларів. Найбільше імпортували техніки, авто й вугілля. Попит на енергоносії знизився, особливо на електроенергію та нафтопродукти, утім, зросли обсяги імпорту харчовини.

У серпні інфляція знизилася до 13,2 % у річному вимірі — це вже третій місяць поспіль із поступовим уповільненням темпів зростання. Найбільше на це вплинули фіксовані тарифи на електроенергію та сприятливий урожай овочів,  ціни на які впали на 3 % замість торішнього зростання.

Унаслідок сезонності та конкуренції ціни на фрукти, одяг і взуття знизилися. Однак більшість товарів і послуг залишаються суттєво дорожчими, ніж рік тому, що зумовлено високими витратами бізнесу, експортними цінами та низьким урожаєм окремих культур.

Індекс споживчих цін знизився на 0,2 % за місяць, тоді як ціни на м’ясо зростають через зниження виробництва та збільшення експорту.

Уряд подав до парламенту проєкт бюджету на наступний рік. Очікується зростання економіки на 2,4 %, середня зарплата — до 30 тис. грн. Доходи бюджету заплановані на рівні 2870 млрд грн, що на 16 % перевищує показники поточного року. 

Нових податків майже немає, але планують більше надходжень коштом детінізації. Видатки зростуть до 4389 млрд грн, найбільше — на освіту, соцполітику та підтримку бізнесу. Видатки на оборону плануються на рівні 2025 року.

Мінімальна зарплата збільшиться до 8647 грн, пенсії теж трохи піднімуть. Уряд розраховує на зовнішню допомогу, але поки не вистачає близько 17 млрд євро.

89 % українських підприємців вважають, що без завершення війни стабільний розвиток бізнесу неможливий, адже це — головна умова зростання. На другому місці серед важливих чинників — зниження податків, а на третьому — спрощення процедури бронювання працівників.

Попри складнощі, бізнес продовжує працювати: у серпні індекс ділової активності зріс після двомісячного падіння — з 0,05 до 0,08. Понад 63 % підприємств використовують свої потужності на повну або майже повну потужність. Проте нестача кадрів, безпекові ризики та зростання цін залишаються основними перешкодами.

Київстар і Львівська міська рада уклали меморандум про підтримку ветеранів та їхніх родин, які розвивають власну справу. Компанія долучиться до міських програм «Відвага до бізнесу» та «Бюджетний грант на проєкти подвійного призначення». 

Ветерани-підприємці отримають ваучери на послуги зв’язку, інтернет, таргетовану рекламу та ліцензії Microsoft 365. Це допоможе знизити витрати й підвищити ефективність бізнесу. Співпраця триватиме до кінця 2026 року, аби підтримати інтеграцію захисників у цивільне життя через підприємництво та цифрові сервіси.

У вересні Мінекономіки та Торгово-промислова палата підписали меморандум про співпрацю. Йдеться про новий формат взаємодії держави й бізнесу з акцентом на екологічність. Серед пріоритетів:

• Залучення інвестицій у «зелені» проєкти;
• Підтримка підприємств у впровадженні екостандартів;
• Поширення екологічної освіти й створення спільних експертних майданчиків. 

Ідея в тому, щоб бізнес отримував вигоду, водночас допомагаючи зберігати довкілля.