Що з українським бізнесом: огляд на травень 2025

Прогноз зростання реального ВВП України на 2025 рік становить 2,9%. Про це повідомив Інститут економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) у Місячному Економічному Моніторингу за травень 2025 року. 

У першому кварталі 2025 року економічні показники зросли лише на 0,8% р/р (рік до року), що повільніше, ніж очікувалося. Основна причина — слабка динаміка промисловості. Добувна галузь знизилася через російські обстріли інфраструктури, а також через проблеми з цінами та попитом на залізну руду. Так, у квітні падіння становило майже 10% р/р. 

Натомість переробна промисловість зросла на 3,3% р/р завдяки активному внутрішньому попиту та оборонним замовленням. Спад у сфері енергетики сповільнився до 5,8% р/р, що пов’язано зі зменшенням атак на енергомережі.

У сільському господарстві спостерігалося скорочення ВДВ (валова додана вартість) майже на 3% р/р — передусім через тваринництво. Надалі ситуація може погіршитись через очікуване зменшення врожаїв ягід і фруктів. 

Водночас сектор торгівлі зростає (близько 2% р/р). Роздрібний сегмент розвивається, тоді як гуртовий стикається зі спадом через прямі продажі та уповільнення експорту. Транспортна галузь демонструє суттєвий спад (ВДВ зменшилась майже на 6% р/р).

За даними ІЕД, у травні курс гривні залишався відносно стабільним — у межах 41,2–41,7 грн за долар, що зменшило попит на готівкову валюту. Також у квітні зменшився імпорт, а це своєю чергою знизило попит на безготівкову валюту. За чотири тижні до 18 травня НБУ продав близько 2,7 млрд доларів для підтримки курсу.

Міжнародні резерви НБУ зросли з 42,7 до 46,7 млрд доларів у квітні. Це стало можливим завдяки надходженню допомоги від партнерів на суму 4,9 млрд доларів. Частина коштів пішла на обслуговування боргів, оскільки уряд витратив понад 400 млн доларів, а НБУ — ще 2,2 млрд доларів на валютні інтервенції. 

Монетарна політика залишається стриманою, адже облікова ставка не змінювалась. Усі члени монетарного комітету підтримали збереження ставки, оскільки інфляція хоч і демонструє ознаки сповільнення, але залишається високою.

У квітні 2025 року експорт товарів зменшився на 2% р/р і склав 3,36 млрд доларів. Основною причиною стало зниження запасів агропродукції. Аграрний експорт просів на 15% р/р, зокрема постачання пшениці та кукурудзи скоротились більш ніж на 60%. Проте соняшникова олія залишилась головним експортним продуктом. Також зберігався значний експорт сої, м’яса птиці й соєвої олії.

Металургія демонструє впевнене зростання — +25% р/р. Обсяги сягнули 397 млн доларів передусім завдяки активному постачанню чавуну та сталі. Натомість сегмент мінеральної сировини просів на 20%, що пов’язано зі зниженням світових цін на руду. Найбільший прорив був у машинобудуванні, бо виторг від продажів за кордон зріс майже на 90%, а лідерами залишаються кабельна продукція та електроприлади. 

Імпорт товарів у квітні знизився до 6,37 млрд доларів після рекордного березня, але зріс на 7% р/р. Тобто, у квітні імпортували менше, ніж у березні, але більше, ніж рік тому. Меншими були закупівлі енергетичного обладнання та товарів для посівної. Водночас імпорт газу та вугілля значно зріс. Імпорт хімії, зокрема добрив і ліків, скоротився на 13% р/р.

У квітні споживча інфляція в Україні зросла до 15,1% у річному вимірі (р/р) порівняно з 14,6% у березні. Основними чинниками залишаються: 

• зростання витрат на оплату праці; 
• підвищені витрати на безперебійне енергопостачання; 
• слабкий урожай 2023 року; 
• зближення внутрішніх цін на сільгосппродукцію до світових завдяки здешевленню логістики.

Проте є ознаки, що інфляція поступово проходить пік. Місячне зростання цін у квітні (0,7% м/м, місяць до місяця) стало найнижчим з літа 2024 року. Частково зростання цін було зумовлено тимчасовими факторами: подорожчало м’ясо (свинина – на 10% м/м) через підвищення експорту, сезонного попиту та світових цін, а також подорожчали яблука й овочі через малі запаси. 

Також завдяки дешевшій нафті знизились ціни на паливо та на побутові послуги й засоби догляду. Якщо не враховувати ці коливання, базова інфляція у квітні становила близько 0,3% м/м.

У квітні 2025 року індекс споживчих настроїв українців впав до 79,1 пункту, що на 5,2 пункти менше, ніж у березні. Про це свідчать дані дослідження Info Sapiens. Тобто люди стали менш впевнені у своїх фінансових можливостях. 

Індекс поточного становища трохи знизився до 59,8 пункту. При цьому оцінка особистого матеріального стану навіть трохи покращилась (до 55,7), а готовність до великих покупок впала (до 63,9).

Найбільше падіння показав індекс економічних очікувань, зокрема він знизився на 8,2 пункти до 91,9. Люди гірше оцінюють перспективи економіки на найближчий рік і п’ять років. Також трохи погіршилися очікування щодо безробіття. 

Аналітики Info Sapiens пояснюють, що падіння настроїв пов’язане з поганими прогнозами щодо розвитку економіки, тоді як оцінка поточного становища українців лишається стабільною.

Олена Зеленська презентувала масштабне дослідження про кар’єрні очікування українських підлітків, яке дає бізнесу важливі сигнали для планування розвитку кадрів. Опитування «Індекс майбутнього» охопило понад 10 тис. підлітків 13–16 років та їхніх батьків з усієї країни (окрім окупованих територій).  

70% підлітків не можуть назвати конкретну професію, яку хотіли б мати в 30 років, а кожен п’ятий узагалі не думав про кар’єру. У цьому є значний розрив між освітніми можливостями та потребами ринку праці. Наприклад, промисловість, де є великий дефіцит кадрів, майже не цікава молоді, тоді як IT — переоцінена. 

Ринок праці потребує не лише ІТ-фахівців, а й робітничих спеціальностей, як-от інженерів та аграріїв, тож важливе підвищення престижу цих професій. Потрібно активніше підтримувати профорієнтацію, розвивати партнерства з освітніми та громадськими організаціями, пропонувати стажування тощо.