Що з бізнесом: огляд стану економіки та бізнесу за грудень 2024

У грудні 2024 року Національний банк України ухвалив низку змін у валютній політиці, що позитивно впливають на вітчизняний бізнес. З 21 грудня пом’якшилась заборона на купівлю-продаж банківських металів. Юридичні особи та підприємці, які займаються виробництвом ювелірних виробів, тепер можуть купувати та продавати ці метали без фізичного постачання за безготівкові гривні. Це допоможе знизити витрати на імпорт готових виробів і забезпечить стабільну роботу виробників.

Ще одне нововведення стосується компаній, які випускають єврооблігації. НБУ спростив процедуру відшкодування витрат нерезидентам за сплату купонів, що дасть змогу підприємствам рівноцінно користуватися можливістю виплати в іноземній валюті. Очікується, що це сприятиме залученню нових інвестицій в Україну, не створюючи додаткового тиску на валютний ринок.

Уряд України продовжив заборону на імпорт товарів з росії до 31 грудня 2025 року. Це рішення стосується переліку товарів, затвердженого ще у 2015-му, і регулярно оновлюється. Заборона, введена як відповідь на економічний тиск з боку рф, є важливим елементом контрзаходів для зменшення фінансування агресії. 

Крім того, продовжено дію ставок ввізного мита на російські товари, що також актуально до кінця 2025 року. Від квітня 2022 року Україна застосовує повне ембарго на торгівлю з РФ. Це рішення має на меті зменшити надходження коштів до російського бюджету, що використовується для ведення війни.

Індекс Відновлення Ділової Активності (ІВДА) знизився з 0,23 у жовтні до 0,16 у листопаді. Про це йдеться у звіті Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

Основними проблемами для підприємств стали дефіцит робочої сили та відключення електроенергії. Зокрема, проблема з нестачею кадрів, спричинена мобілізацією та виїздом працівників за кордон, стала однією з головних перешкод для 64% підприємств. Водночас відновлення атак росії на енергетичну інфраструктуру України збільшило частку компаній, які потерпають від відключення електроенергії, до 34%, і цей показник може зростати.

Попри це 40% компаній працюють на майже повну потужність, а середній термін нових замовлень скоротився з 7,9 місяця до 6,7 місяця. Більшість підприємств не планують закриття діяльності.

Інститут економічних досліджень та політичних консультацій опублікував свій Місячний економічний моніторинг. Виявилось, що темпи приросту реального ВВП сповільнилися із 1,1% у жовтні до 0,7% у листопаді. Це сталося через обстріли, які серйозно пошкодили енергетичну та промислову інфраструктуру країни. Однак, технічні потужності імпорту електроенергії зросли з 1700 до 2100 МВт, що допомогло дещо стабілізувати ситуацію.

Щодо зовнішньої торгівлі, то морські порти України обробили 7,6 млн тонн вантажів, що на 6% менше, ніж у жовтні, але на 13% більше порівняно з минулим роком. «Укрзалізниця» також показала зниження обсягів перевезень на 7%, а експорт у листопаді склав 3,6 млрд доларів.

При цьому інфляція в листопаді перевищила 11% через значне подорожчання продовольчих товарів у жовтні та листопаді. Трохи ослабла й гривня через сезонне зростання попиту на іноземну валюту. У результаті, Національний банк підвищив облікову ставку до 13,5%, щоб стримати інфляцію.

5 грудня 2024 року Кабінет Міністрів України ухвалив постанову № 1411, яка передбачає продовження експериментального проєкту «єЧерга» ще на два роки. Мета — впорядкувати черговість прибуття автотранспорту до міжнародних і міждержавних пунктів пропуску через кордон. 

Використання електронної системи «Електронна черга перетину кордону» дозволяє зменшити черги, покращити організацію руху і забезпечити більш ефективне управління перевезеннями. Проєкт уже продемонстрував свою ефективність і тепер буде продовжений для ще більшого покращення логістичних процесів на державних кордонах.

Європейська Бізнес Асоціація з 25 листопада до 11 грудня проводила дослідження «Податковий індекс». За результатами, у 2024 році інтегральна оцінка Податкового індексу зменшилась до 2,64 бала з 5 можливих (у 2023 році було 2,85).

59% податкових експертів вважають податковий режим задовільним, 36% — називають його перешкодою для розвитку бізнесу, і лише 5% вбачають у ньому підтримку. Найнижчу оцінку отримала якість податкового законодавства — 2,46 бала (у 2023 році — 2,63). 43% експертів вважають його неякісним, а 5% — навпаки.

44% респондентів відзначають обтяжливість процедури адміністрування податків, оцінка цього аспекту становить 2,62 бала. Оцінка якості податкового обслуговування також знизилась до 2,79 бала (3,03 у 2023 році), а лише 20% респондентів задоволені якістю обслуговування. 41% повідомили про відчутний фіскальний тиск на бізнес, тож, оцінка фіскального тиску знизилась з 3,07 до 2,7 бала. Найбільше скарг на необґрунтовані трактування законодавства, інформаційні запити та блокування податкових накладних.

У грудні 2024 року стартувала грантова програма для мікро- та малих підприємств України, яку фінансують уряди Норвегії та Німеччини. Вона передбачає 2 млн євро на енергоефективне обладнання, автономні джерела енергії та системи зберігання енергії. Також частково фінансуватиметься установка та обслуговування цього обладнання. Програму реалізують німецька компанія Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) та Фонд розвитку підприємництва.

Гранти надаватимуть у двох формах. Мікропідприємства можуть отримати до 10 000 євро без кредитів. Малий бізнес може отримати до 20 000 євро, якщо поєднає грант з банківським кредитом. Підприємці мають подати заявку через Портал Фонду розвитку підприємництва. Програма допоможе бізнесу адаптуватися до складних умов війни, зокрема через проблеми з енергопостачанням.