Що з українським бізнесом: огляд за серпень 2025

У другій половині літа економіка України дещо сповільнила темпи зростання. У липні, за оцінкою ІЕД (Інститут економічних досліджень та політичних консультацій), реальний ВВП показав спад на 1% у річному вимірі. У червні, для порівняння, він ще зростав на 1,5%. 

Які саме зміни відбулися:

• У добувній галузі втрати: через окупацію шахт видобуток вугілля падає. Водночас поступово відновлюється видобування нафти й газу, також зріс видобуток будматеріалів, що підтримує будівництво.

• Переробка тримається завдяки внутрішньому попиту й оборонним замовленням. Утім, сільське господарство просіло — скорочення становило 26% у липні.

• Транспорт — у мінусі. Обсяги залізничних перевезень падають. «Укрзалізниця» перевозить менше, особливо зернових культур, оскільки запаси попередніх років вичерпано, а цьогорічні — обмежені.

Аналітики переглянули прогнози. На 2025 рік очікується скромне зростання у 2%. 2026 рік виглядає трохи краще — очікують 2,8%. Проте багато залежить від зовнішніх чинників.

У липні курс до долара залишався стабільним, у межах 41,4–41,9, а попит на готівкову валюту був помірним. Проте у зовнішній торгівлі все навпаки: бізнес активніше купував валюту, і Нацбанк продав понад 3,2 мільярда доларів. Через це міжнародні резерви зменшились з 45,1 мільярда доларів у червні до 43 наприкінці липня.

Облікова ставка залишилась без змін — 15,5%. Нацбанк не поспішав її знижувати, адже бачить ризики з боку інфляції. Серед причин — слабший урожай і тиск на курс гривні до євро.

Прогноз зростання ВВП на 2025 рік знизили до 2,1%, а інфляційний підняли до 9,7%.

Імпорт зріс до рекордних 7,63 мільярда доларів (майже як перед повномасштабною війною). Найбільше купували техніку, авто й обладнання. До речі, імпорт легкових авто збільшився майже вдвічі, а також продовжується активне ввезення генераторів, трансформаторів і промислових систем. Суттєво зросли обсяги імпорту газу, вугілля й продуктів харчування.

Тепер про експорт. Загальний обсяг залишився на рівні минулого року — це трохи більш як три мільярди доларів. Сільське господарство, яке зазвичай є рушієм експорту, цьогоріч здало позиції. Вивезти вдалося менше зерна, кукурудзи й ріпаку, бо врожай слабший, і вже закінчились запаси.

У липні споживча інфляція злегка пригальмувала і становила 14,1% у річному вимірі. Це трохи менше, ніж у червні, але все ще далеко від цільових показників. Більшість товарів і послуг все ще дорожчають щонайменше на 10%, тож виробникам і ритейлу доводиться підвищувати вартість продукції.

Ціни просіли лише на ті товари, де сильна конкуренція, а попит слабкий: одяг, взуття, побутова техніка. Також сезонно подешевшали овочі нового врожаю та через це загальний індекс споживчих цін навіть знизився на 0,2% за місяць.

М’ясо, фрукти, паливо дорожчали, хоч і повільніше, ніж навесні. Близько 75% товарів у споживчому кошику подорожчали на рівні 0,5% за місяць. Іншими словами, інфляційний тиск лишається.

У липні індекс відновлення ділової активності знову трохи знизився — з 0,09 до 0,05. Бізнес не бачить погіршення, але й покращення особливо не відчуває. Водночас є й хороші новини. Більше підприємств працюють на повну — 63% проти 45% підприємств торік. Але головне, що бізнес трохи менше вагається з прогнозами. Стало більше впевненості й на найближчі пів року, й на два роки вперед.

Більше компаній почали дивитись у майбутнє. Ті, хто в червні не очікував змін у виробництві, тепер усе більше схиляються до думки, що настав час розширення. Тож ситуація стабільна. Бізнес адаптувався до нової реальності та тепер головне, щоб були умови для зростання.

У липні на першому місці серед перешкод для бізнесу — небезпека працювати. 57% компаній назвали саме це головною проблемою. Війна і далі диктує умови роботи: підприємства бояться атак, нестабільності, ризику для людей і майна. 

Друга проблема — брак персоналу. Ситуація із трудовими ресурсами залишається складною, бо частина людей за кордоном, частина — на фронті, а нових спеціалістів знайти важко. У відповідь на ці виклики бізнес зайняв стриману позицію й не поспішає з наймом. За останніми даними, знайти кваліфікованих працівників стало трохи легше — індекс відповідних труднощів знизився з 0,50 до 0,45. Натомість пошук некваліфікованих кадрів ускладнився — індекс зріс з 0,31 до 0,35.

Третє місце серед бар’єрів тримає невизначеність — економічна й політична. Бізнесу складно планувати, коли незрозуміло, що буде за місяць-два.

У Державному аграрному реєстрі (ДАР) з’явився новий корисний інструмент — статус активного сільгоспвиробника. Тепер аграріям стало простіше підтверджувати, що вони дійсно працюють на землі, мають врожай, тварин або техніку. І усе це можна оформити автоматично або оновити вручну, якщо потрібно.

З’явилась також функція формування витягу, що підтверджує реєстрацію та статус у системі. У кожного документа є унікальний номер, який легко перевірити онлайн.

У майбутньому вся фінансова підтримка від ЄС буде проходити саме через ДАР. Система поступово готується до європейських стандартів, а аграріям вже зараз варто розібратися, як це працює. ДАР — цифрова платформа, яка стає основою нової аграрної політики.