Unit Testing: як тестувати кожен модуль та запускатися швидше

Unit Testing (юніт тест, модульне тестування) — це вид тестів програмного забезпечення, під час якого невеликі частини коду перевіряють окремо.

Термінологія модульного тестування:

• Юніт або модуль (Unit) — найменша частина програми, яку можна перевірити. Це може бути функція або група функцій, клас або метод;
• Тестовий випадок (Test Case) — вхідні дані, умови та очікувані результати тесту;
• Тестовий набір (Test Suite)  — група тестових випадків, які разом тестують групу юнітів;
• Твердження або асертація (Assertion) — перевірка в тесті, чи однакові фактичний та очікуваний результати;
• Тестовий фреймворк — інструмент, який дозволяє створювати та запускати тести вибраною мовою програмування;
• Мокування (Mocking) — процес імітації зовнішньої залежності, яка використовується, щоб ізолювати юніт (наприклад, створюється фейкова база даних замість реальної).

Історія модульного тестування сягає понад 70 років — прабатьком фреймворків для Unit Testing вважається SUnit, створений Кентом Беком та описаний ним у книзі «Мистецтво тестування програмного забезпечення».

Модульні тести допомагають:

• Виявити помилки та випадкові зміни в коді до запуску системи;
• Виправити їх на початкових етапах та уникнути зайвих витрат;
• Прискорити розробку — провести автоматизований юніт тест швидше та легше, ніж ручний;
• Робити релізи частіше — завдяки регулярним тестам зменшуються ризики;
• Документувати роботу системи — тести показують, як мають працювати окремі ділянки коду, які вхідні дані очікуються.

Unit Testing спрощує рефакторинг — процес, при якому змінюється внутрішня частина коду, але його поведінка залишається такою, як була.

Unit Testing пишуть розробники програмного забезпечення — ті, які працюють над кодом. У більшості випадків вони роблять це паралельно з процесом написання основного коду, іноді (як в підході Test Driven Development) — перед ним.

Якщо в компанії використовуються гнучкі методи розробки, важливо щоб модульні тести створювала та сама команда, яка писала частину основного коду.

Залежно від мови програмування, використовують різні фреймворки:

• Python: Pytest, Unittest (PyUnit);
• Java: JUnit;
• JavaScript: Jest, Mocha, Jasmine;
• .NET: NUnit, xUnit.net, MSTest.

Якими мають бути модульні тести:

• Короткими та читабельними — щоб розробники з інших команд могли легко зрозуміти, для чого призначений тест та що пішло не так, якщо він не вдався;

Порада: пишіть суть у назвах тестів. 

Наприклад: Номер тесту_Що тестується_Який має бути результат 

Поганий приклад: test1_01012025

• Тестувати лише одну функцію/властивість за раз — іноді здається, що можна об’єднати кілька тестових випадків, але в разі помилки ви не зрозумієте, де вона;

Варто фокусуватися на поведінці, а не реалізації — тести мають перевіряти, чи юніт робить те, що повинен робити, а не те, як саме він це робить.

• Незалежними один від одного, щоб їх можна було проводити паралельно у будь-якому порядку;
• Повністю автоматизованими, аби їх можна було запускати якомога частіше;
• Інтегрованими в конвеєри CI/CD.

Запускайте модульні тести повторно після кожної зміни коду, аби перевірити його цілісність.

Щоб розгорнути IT-інфраструктуру з будь-якої точки світу швидко та безпечно, використовуйте хмарні сервіси Microsoft Azure. Адмініструйте вебдодатки, бази даних, віртуальні мережі та сервери, сховища та окремі проєкти. Зберігайте та обробляйте дані у понад 100 дата-центрах у 60+ країнах світу. Київстар є офіційним стратегічним партнером Microsoft в Україні.

Unit Testing не заміняє інші види тестів — не може виявити проблеми взаємодії модулів та зовнішні залежності, тобто помилки SQL, зміни у форматі даних зовнішнього API тощо. Він також не тестує інтерфейс та досвід користувача.

Щоб написати якісні юніт тести, потрібно витратити час — продумати різні сценарії для кожного юніта, написати відповідний код та перевірити, чи правильно він працює, регулярно оновлювати тести з кожною зміною коду. Якщо код погано структурований, складний, має багато залежностей і не є модульним — цей метод може виявитися неефективним.

Читайте також: 

• Azure DevOps: розробка програмного забезпечення на новому рівні;
• SDLC: як розробляється програмне забезпечення;
• 11 ресурсів для IT-навчання та розвитку.