Як перетворити синдром самозванця на джерело сили та розвитку

Синдром самозванця — стан, коли людина досягає певного рівня успіху, але всередині з’являється думка: “Я цього не заслуговую” або “Мені просто пощастило, скоро всі побачать, що я не настільки хороший фахівець”. Такі думки можуть виникати не лише тоді, коли ви починаєте нову роботу або стикаєтеся з новими завданнями після підвищення, а й тоді, коли ви вже маєте певний досвід. 

Це почуття, ніби ви займаєте не своє місце, ніби недостатньо знаєте, і хтось от-от «викриє» вас. Навіть якщо є результати, клієнти, проєкти — всередині постійно сумніви. Часто вони заважають ставити амбітні цілі, розвивати бізнес, впевнено презентувати себе.  

Термін “синдром самозванця” вперше описали у 1978 році психологині Сюзанна Імес і Полін Роуз Кленс. Це не лінь і не скромність, а поширений психологічний феномен. Його рисою є когнітивне переконання, що інші переоцінюють вашу компетентність. Люди з феноменом самозванця схильні пояснювати свій успіх зовнішніми факторами, як-от удача, випадок, сприятливі обставини, а не своєю наполегливою працею.

Дослідження американської науковиці Басіми Тьюфік показують, що синдром самозванця може мати неочікувану перевагу — він робить вас кращими у спілкуванні з людьми.  

Наприклад, вона проводила дослідження з лікарями-стажерами. Ті, хто сумнівався в собі, краще взаємодіяли з пацієнтами, були уважнішими, більше слухали, зрозуміло пояснювали. Як результат, пацієнти відзначали їхні комунікативні навички як вищі, ніж у тих, хто був у собі впевнений. 

Інше дослідження з кандидатами на різні вакансії. Люди, які мали синдром самозванця, під час спілкування ставили більше запитань, були зацікавленими. Саме їх HR називали більш приємними у спілкуванні. 

Річ у тому, що коли ви відчуваєте себе “самозванцем”, то більше зосереджуєтеся на інших. Це сила, яка допомагає вибудовувати кращі стосунки та досягати успіху в кар’єрі. Отже, синдром самозванця може бути двигуном до розвитку.

Синдром самозванця часто оточений хибними уявленнями, що тільки підсилюють відчуття “я тут випадково”. Проте це не завжди відповідає дійсності. Є три міфи, які варто розвінчати: 

Міф 1. Синдром самозванця — назавжди 

Басіма Тьюфік стверджує, що синдром самозванця — не стабільна риса, а стан, який приходить і минає. Ви можете переживати його лише в певних ситуаціях. І це нормально. 

Міф 2. Синдром самозванця відчувають лише жінки 

Раніше вважалося, що у більшості випадків таке відчуття притаманне жінкам. Проте його переживають багато людей незалежно від статі, віку чи походження. Цікава книга на цю тему “Чому так багато некомпетентних чоловіків стають лідерами (і як це змінити)?”, яку написав Томас Чаморро-Премузік. 

Міф 3. Синдром самозванця завжди шкодить 

Звісно, він може викликати тривожність чи знижувати мотивацію. Однак люди з синдромом самозванця часто намагаються компенсувати внутрішні сумніви ретельністю, емпатією та зосередженістю на інших. Немає чітких доказів, що він призводить до провалів. Усе залежить від того, як ви взаємодієте з цим відчуттям.

Письменник та підприємець Айтекін Танк вважає, що синдром самозванця є корисним ресурсом. Ось що він радить: 

• Сумніватися у якомусь рішенні — це не погано. Айтекін каже: “Коли я у чомусь не впевнений, я досліджую питання глибше. І тільки після цього ухвалюю рішення”. Такий підхід допомагає уникати поспішних кроків. 
• Використовуйте сумнів як інструмент для зростання. Він дає змогу відрізняти факти від суб’єктивної оцінки, бути обережнішими, більш уважними до деталей. Погодьтеся, корисна звичка для будь-якого лідера. 
• Замість того, щоб ігнорувати сумнів, спробуйте зупинитися і запитати себе, звідки він узявся. Це ознака допитливого розуму, відкритого до нових ідей. 
• Ми так часто поспішаємо чогось досягти, що іноді немає часу зупинитися та подумати. Танк наголошує, що варто знаходити час для рефлексії, щоб перевірити, чи рухаєтесь ви у правильному напрямку, чи не дієте на автопілоті. Згадайте, чого ви досягли, де були успішними. Автор радить вести щоденник. Записуйте, що вас хвилює, що викликає сумніви, які думки повторюються. Це допоможе краще розуміти себе. 
• Якщо регулярно аналізувати свій спосіб мислення, ви прийматимете кращі рішення. Наприклад, замість “я не впорався” можна сказати “я отримав новий досвід”. Ніби ви налаштовуєте мозок, як навігатор, перед новим маршрутом. 
• Розвивайте свої хард та софт скіли. І щоразу, коли в голові з’являється сумнів, нагадуйте собі, що ви в процесі вдосконалення. Також можна знайти ментора, тобто досвідченого колегу зі сфери, яка вас надихає. Він допоможе з порадою та підтримкою.