Галузеві тренди. Український ІТ та телеком — якісна трансформація галузі

Українці звикли до якісного мобільного зв’язку, швидкого інтернету та сучасних цифрових сервісів, яким можуть позаздрити громадяни західних країн. Ми сприймаємо це як даність і навіть зараз, під час війни, не можемо уявити себе без цих благ цивілізації. Галузь ІТ та телекому сприймається суспільством як потужний, але цілком усталений сегмент української економіки. Утім, це зовсім не так. На наших очах ІТ та телеком переживають глибинну якісну трансформацію, яка має забезпечити їм подальший розвиток та збільшення клієнтської бази як на внутрішньому, так на зовнішніх ринках.

То що ж за процеси відбуваються в одному з ключових сегментів української економіки і як ці зміни вплинуть на галузь та, зрештою, на наш з вами клієнтський досвід?  Відповідь на ці питання ми й шукали у дослідженні, яке пропонуємо вашій увазі. Аби уникнути зайвих «спойлерів», зазначу лише певні ключові моменти, які надалі читач зможе розглянути більш детально.

По-перше, телеком перестає бути тим, чи ми звикли його вважати — оператором мобільного зв’язку. Звісно, GSM зв’язок залишається ключовою послугою, але оператори беруть курс на більш потужну роботу зі створення цифрових сервісів, контенту, звертають все більшу увагу на перспективу надання клієнтам фінансових послуг. І це глибинне переосмислення компаніями своєї ролі та місця на ринку з наслідками, що йдуть далеко у майбутнє.

По-друге, попри війну українські ІТ-компанії трансформуються у міжнародні по своїй суті, що дає змогу їм успішно нівелювати воєнні ризики та залишатися надійними постачальниками цифрового продукту для замовників по всьому світу. Тим більше, що тепер українські ІТ-вці стали експертами не лише у створенні цивільних цифрових продуктів, а й набули експертизи у царині воєнних розробок, у тому рахунку й з використанням штучного інтелекту. А це виводить їх на вістря світових розробок у Defense Tech.

По-третє, українські телеком та ІТ компанії виходять на новий рівень залучення інвестицій. Попри війну українські компанії залучають та здійснюють мільйонні інвестиції, стають «єдинорогами» на західному ринку залучення капіталу, освоюють світовий фондовий ринок. Чого вартує лише вихід українського мобільного оператора «Київстар» на Нью-Йоркську фондову біржу.

Усе це відбувається на тлі поточних щоденних вкладень у розвиток та відбудову української мобільної та інтернет інфраструктури, в умовах дефіциту кадрів, змін у демографії та географії ринку праці в Україні. При цьому компанії залишаються прибутковими, мають бюджети розвитку та забезпечують відчутну частку наповнення бюджету. Саме зараз український ІТ та телеком шукають власний рецепт стійкого розвитку й набувають досвіду, який зробить їх сильними конкурентами на світовому ринку та незмінно цікавою галуззю для глобальних інвесторів. З подробицями та особливостями цих важливих процесів пропонуємо читачу ознайомитися на сторінках цього дайджесту.

У 2000-х це був метал, у 2010-х — зерно, у 2020-х про себе дедалі голосніше заявляє національний ІТ-сектор. Сьогодні в структурі загального експорту України ІТ посідає друге місце, в експорті послуг — перше. А провідні телеком-компанії входять до двадцятки найбільших приватних платників податків.

Цей зсув показовий. Якщо металургія й агропром значною мірою завдячували своєму розвитку «зовнішнім» чинникам – радянській індустріальній базі та природним ресурсам, – то ІТ стало переважно власним досягненням. Поєднання динамічного суспільства, сильної технічної освіти та здорових амбіцій сформувало покоління українських айтівців, які змогли успішно інтегруватися у глобальний ринок. У низці ніш вони конкурують не лише з традиційно сильними пропозиціями на кшталт Індії, а й із іншими країнами Центрально-Східної Європи – схожими ментально, однак набагато стабільнішими з геополітичної точки зору.

Внесок інформаційно-комунікаційної галузі помітний не лише в економіці. Високий рівень цифровізації державних послуг і, відповідно, зменшення бюрократичних бар’єрів стали одним із факторів національної стійкості в умовах війни. Попри обстріли, відключення енергії та вимушені релокації, ІТ і телеком продовжують розвиватися – і серпневий вихід «Київстар» на біржу Nasdaq (це перша та поки єдина українська компанія, акції якої торгуються в США) став хорошим тому підтвердженням. 

Паралельно трансформується і сам телеком-ринок. Оператори, які колись продавали голос і текстові повідомлення, еволюціонують у digital service provider, відповідаючи на зміну запиту клієнтів. Якісний зв’язок сьогодні сприймається як базовий стандарт. Натомість зростає попит на цифрові екосистеми – «єдине вікно», де користувач може отримувати різні сервіси без постійного перемикання між застосунками.

У цій логіці знаходиться й угода між «Київстар» та Uklon. Тепер цифровий портфель компанії охоплює мобільний і фіксований зв’язок, медицину, доставку й перевезення, хмарні продукти, ІТ-інфраструктуру та рішення на основі Big Data. Наша амбітна, але усвідомлена ціль — довести частку нетелеком-напрямів до 50% виручки, інвестувавши $1 млрд у розвиток цифрових послуг, медіа, фінтеху, освіти, хмарних і корпоративних рішень.

Так крізь призму однієї компанії добре простежується загальний тренд. Україна стає цікава світу не лише своєю сировиною, полями чи рідкісноземельними елементами. Поза межами традиційних сфер інтересу інвесторів формується інша цінність. Та, що створюється першокласним людським капіталом.

Інформаційні технології та телекомунікації формують стабільний внесок в українську економіку і здатні стати рушійною силою у її відбудові. Галузь продовжує генерувати сотні мільярдів гривень доданої вартості та десятки мільярдів гривень податкових надходжень. ІТ та телеком вдало залучають потоки валюти до країни та інвестицій у галузь, забезпечують роботою сотні тисяч українців і вселяють надію на успішну трансформацію галузі та загалом України 

1.1 Ключові індикатори

Українська галузь інформаційно-комунікаційних технологій демонструє високу стійкість до викликів. Оборот IT-сектору у 2024 році становив $7,48 млрд, а його внесок до державного бюджету досяг $1 млрд. Обсяг ринку телекомунікацій, який об'єднує мобільні послуги, фіксований зв'язок та інтернет-провайдерів, у 2024 році перевищив 81 млрд грн, а за 9 місяців 2025 року сягнув 92 млрд грн.

Упродовж останніх трьох років частка ІКТ у національному валовому внутрішньому продукті тримається близько до 4%, коливаючись у квартальному вимірі від 3,76% до 4,4%. Це приблизно на один відсотковий пункт менше за довоєнний рівень, втім після 2022 року позиції ІКТ в міжгалузевому рейтингу застабілізувалися. І протягом 2024–2025 років у інформаційно-комунікаційній сфері щокварталу формується, згідно з даними Держстату, в середньому майже 80 млрд грн валової доданої вартості у поточних (ринкових) цінах. Тож внесок галузі у ВВП країни за 2024 рік перевищив 309 млрд грн, а за першу половину 2025-го — ще понад 167 млрд грн. 

Зокрема, стабільний внесок сектору інформаційних технологій в українську економіку, який зберігається попри війну, відзначають в Інституті економічних досліджень. Протягом останніх трьох років цей сектор, за оцінками інституту, стабільно дає до 3% валової доданої вартості (ВДВ) української економіки. Йдеться про програмування та інші ІТ-послуги, продаж IT-software та hardware, послуги з ремонту, а також виробництво, пов’язане з сектором IT. І найбільша частка валової доданої вартості ІТ-ринку, тобто близько 55%, перепадає на програмування та ІТ-консалтинг, додають в ІЕД. Загальні доходи ІТ-компаній в Україні упродовж останніх чотирьох років, згідно з дослідженням асоціації IT Ukraine, тримаються на рівні $5,9–6,2 млрд. У перерахунку на національну валюту за 2024 рік вони отримали близько 250 млрд грн. 

Стійкість та адаптивність демонструє також сектор телекомунікацій. Сумарні доходи компаній за цим напрямом бізнесу сягнули у 2024 році майже 110 млрд грн, звітує Нацкомісія, що здій­снює регулювання у сфері електронних комунікацій. Це на 12% перевершує показник попереднього року, але позитивна динаміка нівелюється таким же відсот­ком інфляції за рік. Дещо покращилася ситуація у 2025 році – за пів року доходи зросли на 17% при річній інфляції 14%. 

За даними НКЕК, за 9 місяців 2025 року оборот телеком-галузі становив 92,2 млрд грн, що на 15,5% більше, ніж за аналогічний період 2024 року. За січень-вересень 2025 року доходи мобільних операторів перевищили 59 млрд грн (+18,3% рік до року), доходи інтернет-провайдерів становили 18 млрд грн (+2,8% рік до року), доходи від надання доступу до інфраструктури досягли 12,2 млрд грн (+18,7%). Обсяг інвестицій у телекомунікаційну галузь за 9 місяців зріс майже на 54% і перевищив 21 млрд грн.

Як зазначає НКЕК, така динаміка сектору телекомунікацій свідчить про поступове відновлення галузі, розширення спектру послуг та модернізацію мереж. Якщо говорити безпосередньо про бізнес українських мобільних операторів, то всі учасники ринку протягом 2025 року демонструють значне зростання виручки, що пов'язано із підвищенням тарифів та збільшенням обсягів споживання послуг (зокрема, мобільного інтернету).

1.2 Галузеві лідери

Серед суб’єктів галузі багато представників великого бізнесу. До тисячі найбільших компаній за доходами в Україні входить близько трьох десятків представників зі сфери інформаційних технологій та телекомунікацій. За даними YouControl, їх сукупний чистий дохід від реалізації товарів та послуг у 2024 році перевершив 160 млрд грн. На великий бізнес в ІКТ 2024 року перепало близько 2% загальних доходів тисячі найбільших компаній в Україні. Серед Топ-1000 — такі представники галузі як «Київстар», Vodafone, «ГлобалЛоджик Україна», «ЕПАМ Системз» та інші. 

У 2025 році до десятки найбільших компаній за доходами, основним видом діяльності яких є інформаційні технології чи телекомунікації, потрапило два нових учасника — «Хайлоад Солюшнс» і «Сіклум» (порівняно з рейтингом за попередній рік). Вибули зі складу Топ‑10 компанії «Інтелліас» та «СофтСерв Технології». 

Незмінна трійка очільників галузевого рейтингу — телекомунікаційні «Київстар», Vodafone і «Лайфселл». Сукупний чистий дохід десятки найбільших у сфері ІКТ за 9 місяців 2025 року, згідно з даними YouControl — 96,8 млрд грн. Третина цієї суми — доробок «Київстару». 

Лідерство продовжує утримувати компанія «Київстар», яка не лише займає найбільшу частку ринку мобільного зв'язку на рівні 50% (частка Vodafone — близько 30%, lifecell — 20%), а й визнана найкращим оператором як за рівнем покриття зв'язком території України, так і за якістю мобільного інтернету.

1.3 Податковий внесок галузі

Інформаційно-комунікаційна галузь формує вагомий внесок у зміцнення стійкості української економіки. Зокрема, ІТ-індустрія перерахувала до бюджету за 2024 рік понад $1 млрд податків, тобто більше як 40 млрд грн. До того ж ця сума на 29% більша за внесок попереднього року і майже у 2 рази перевершує обсяги податків за довоєнний 2020 рік. Тож внесок сектору інформаційних технологій, з огляду на результати дослідження Digital Tiger 2024, дійсно вагомий. 

Велике представництво ІКТ-галузь має також у когорті великих платників податків. До складу Топ-100 найбільших приватних платників податків за 2025 рік, за версією порталу Delo.ua, входить 5 компаній від ІТ-сектору та телекому. Серед першої двадцятки платників податків — «Київстар» та Vodafone. За пів року вони перерахували до бюджету відповідно 6,8 млрд грн та 3,6 млрд грн. А разом це становить близько 5% від внесків податкової двадцятки.

До речі, останнім часом галузь швидко збільшує обсяги податкових відрахувань. За повідомленням Державної податкової служби, великі платники податків зі сфери інформації та телекомунікацій за січень-серпень 2025 року сплатили податків, зборів та платежів до зведеного бюджету на 28,5% більше порівняно з аналогічним періодом попереднього року. Загалом ці компанії перерахували від галузі на зміцнення та розвиток держави за 8 місяців понад 16 млрд грн. 

1.4 Інвестиції у відновлення та розвиток

Попри величезні труднощі бізнес продовжує інвестувати у розвиток галузі. Зокрема, телекомунікаційні компанії у розбудову наявних мереж та відновлення зруйнованих інвестували за 2024 рік, як повідомляє НКЕК, 25,1 млрд грн. А за перше півріччя 2025-го — ще 13,3 млрд грн. Тобто галузь суттєво нарощує інвестиції, приріст у річному вимірі становив відповідно 33% та 53%. Порівняно з довоєнними капітальні інвестиції, згідно з  даними дашборду, зросли в телекомі майже у 2,5 рази.

Оператори витрачають значні суми на відновлення, реконструкцію та розвиток мереж, а також на підвищення рівня своїх послуг. Наприклад, капітальні витрати (CAPEX) в одного лише «Київстару» за 9 місяців 2024 року перевищили 10 млрд грн, що вчетверо більше, ніж за весь 2024 рік. Загальний план інвестицій «Київстар» спільно з VEON у відновлення та розвиток інфраструктури на 2023–2027 роки становить $1 млрд. Також компанія очікує, що капітальні інвестиції перевищать 30% її виручки у 2025 році.

Капіталовкладення Vodafone у розвиток мережі та інфраструктури за 9 місяців зросли рік до року на 57% до 5,4 млрд грн. Дані щодо розміру CAPEX оператора lifecell за 2025 рік відсутні. Але відомо, що за 1 півріччя 2024 року капітальні витрати компанії були на рівні 2,1 млрд грн. 

1.5 ІТ та телеком — ключовий роботодавець

Інформаційно-комунікаційна галузь продовжує залишатися одним із найбільших роботодавців в Україні. Тут знайшли собі справу щонайменше 385 тис. кваліфікованих фахівців, констатують IT Ukraine та НКЕК. Зокрема, у галузі знайшли роботу близько 50 тисяч штатних працівників ІТ-компаній та понад 45 тис. співробітників, що спеціалізуються на електронних комунікаціях. Окрім них в ІКТ-галузі сформувалась величезна армія самозайнятих — приблизно 290 тис. ІТ-фахівців у статусі ФОП та працівників на гіг-контрактах. 

Варто зазначити, що попри війну рівень зайнятості у сфері ІКТ суттєвих змін не зазнав. Чисельність працівників порівняно з довоєнним 2021 роком навіть зросла на кілька відсотків. Сталося це переважно коштом ФОПів та гіг-контрактників у ІТ-секторі. Натомість кількість саме штатних працівників на підприємствах загалом у галузі за три воєнні роки дещо зменшилася — приблизно на 20 тис. осіб. Утім вже з 2024 року в телекомунікаціях чисельність зайнятих почала зростати та станом на середину 2025 року фактично відновилась до довоєнного рівня — дашборд НКЕК зафіксував тут вже близько 52 тис. працівників.

Стабілізується останнім часом також чисельність зайнятих в ІТ-секторі. Якщо упродовж 2024 року загальна кількість працівників у 50 найбільших ІТ-компаніях зменшилася на 2,4 тис. працівників, то за першу половину 2025-го, за підрахунками DOU,  — лише на 0,3 тис. осіб або 0,4%. Водночас у 22 компаніях із Топ‑50 кількість працюючих за січень-липень 2025 року навіть дещо зросла. І на II півріччя більшість номінантів цього рейтингу мали плани щодо подальшого укрупнення своїх команд. До речі, лідерами зростання у першій половині 2025 року стали кілька інноваційних ІТ-компанії, пріоритетом яких став розвиток та впровадження штучного інтелекту. Зокрема, компанії Genesis, SKELAR та інші.

1.6 Перспективи галузі

Українська інформаційно-комунікаційна галузь демонструє не тільки високу стійкість, але й глобальну конкурентоспроможність. І теперішні успіхи є запорукою нових здобутків у найближчому майбутньому. 

Якщо в ІТ-індустрії не станеться серйозних потрясінь і експорт ІТ-послуг буде залишатися стабільним, за песимістичного сценарію можна очікувати на повторення результатів 2024 року. Наразі ж очікується невелике зростання показників — у межах від 0,5% до 1,5%, прогнозує CEO Львівського ІТ Кластера Степан Веселовський. 

Ринок електронних комунікацій України є одним з найбільш динамічних ринків, які досі розвиваються, зауважує своєю чергою голова НКЕК Лілія Мальон. На її думку, український ринок, на відміну від більшості європейських, ще не досяг свого плато. Навіть попри те, що стикається з такими викликами внаслідок збройної агресії рф проти України, з якими ще ніхто в Європі не стикався.

Під час війни український айті-сектор потрапив у складні умови: ракетні обстріли та блекаути, евакуація команд на захід України або за кордон, жорстка конкуренція з іншими країнами за клієнтів. Вітчизняні айтівці змогли вирішити усі ці проблеми, створили енергонезалежні офіси в Україні, масштабували свої представництва в Європі, США та країнах Азії. Ба більше, українські компанії  активно нарощують співпрацю із замовниками по всьому світу. 

2.1 Обнадійливий експорт

Експорт ІКТ-послуг продовжує залишатися важливим складником української економіки та водночас найпотужнішою позицією у загальній структурі експорту послуг. 

За даними Kyiv Global Government Technology Centre (GGTC), у 2023 році експорт IT-послуг становив $6,7 млрд, у 2024 році — $6,4 млрд, а за 1 півріччя 2025 року — $3,2 млрд. Загалом IT є драйвером сервісного експорту. За оцінками платформи Digital State UA, сектор забезпечує близько 37-42% експорту послуг і займає частку близько 11-13% у загальному експорті нашої країни.

За даними Нацбанку, на комп’ютерні, телекомунікаційні та інформаційні послуги  припадає 12,6% сукупних доходів України від експорту товарів та послуг. А частка ІКТ-галузі в експорті безпосередньо послуг наразі сягає майже 43%. Це в кілька разів більше від експортного внеску за будь-яким іншим видом послуг. До того ж показник зріс за останній рік на 5 відсоткових пунктів. Щоправда, відбулося це переважно через спад в експорті за іншими видами діяльності. 

Загалом ІКТ-галузь за 9 місяців 2025 року експортувала послуг на $4,98 млрд. Переважно це  комп’ютерні послуги. На телекомунікаційні та інформаційні послуги перепадає лише близько 2% від галузевого обсягу. І на противагу загальному тренду до скорочення заробітків на зовнішніх ринках ІКТ-експорт демонструє навіть певне зростання — 1,7% за січень–вересень проти аналогічного показника минулого року. 

До того ж, ймовірно, тренд наприкінці року прискориться. Принаймні у вересні маємо 3% приросту порівняно з серпнем і майже 8% – проти вересня 2024 року. Фахівці Львівського ІТ Кластера зазначають, що III квартал став найуспішнішим у 2025 році. І додають, що від початку повномасштабного вторгнення треті квартали були найменш успішними, та що востаннє така позитивна динаміка в ІТ-експорті мала місце у далекому 2021 році. 

2.2 Вплив війни на ІТ-експорт

Як українська ІТ-галузь змогла зберегти експортний потенціал в умовах війни? В які країни айтівці продають свої технологічні послуги? Хто залишається основним конкурентом України на світовій ІТ-арені? Які плани в українських ІТ-компаній у 2026 році? Це все питання, які вартують відповіді. 

Попри війну, український ІТ-сектор зберігає стабільні позиції на глобальному ринку: ІТ-послуги експортуються до 147 країн світу. За даними Асоціації ІT Ukraine, основними партнерами залишаються Північна Америка та Європа — і це свідчить про високу конкурентоспроможність і великий попит на українські технологічні рішення. 

«Серед загального експорту України IT-індустрія посідає друге місце в країні, а в експорті послуг — перше. За останні два роки, через повномасштабне вторгнення росії, експорт ІТ-послуг трохи знизився, однак його роль залишається провідною, становлячи 37,4% від експорту послуг і 11,5% – від загального експорту країни», — звертають увагу аналітики Асоціації ІT Ukraine. 

При цьому, за словами Дарії Нишпорської, СЕО ІТ Асоціації Вінниці, більшість компаній прогнозують невелику негативну корекцію обсягів експорту або плато. 

За оцінками Асоціації ІT Ukraine, наразі найбільш стійкими напрямами в IT-галузі залишаються FinTech, E-commerce, HealthTech, EdTech, Cybersecurity та DefenseTech. Саме ці сектори в умовах війни формують основу українського ІТ-експорту й залишаються затребуваними серед міжнародних клієнтів.

«Згідно з дослідженням «Digital Tiger 2024», серед компаній, які найкраще витримали виклики війни та зберегли лідерські позиції на українському ІТ-ринку за обсягом доходів у 2024 році, можна відмітити EPAM, SoftServe, GlobalLogic, Luxoft, Intellias та Sigma Software», — акцентують в команді Асоціації ІT Ukraine.

2.3 Рецепт стійкості українських ІТ-компаній

Представники ринку зазначають, що українські ІТ-компанії зуміли зберегти експортний потенціал завдяки гнучкій бізнес-моделі та високій якості інженерної експертизи. Більшість компаній ще з початку війни розробили антикризові плани та плани підтримки безперервності операцій, забезпечили розподілену структуру команд між різними регіонами України та Європи, а також інвестували у кіберзахист, резервні дата-центри й автономне енергозабезпечення. 

«Саме це дозволило сектору уникнути різкого падіння експорту, який у 2024 році все ще забезпечував 37,4% усіх послуг, що експортуються з України, та охоплював 147 країн світу», – уточнюють в Асоціації ІT Ukraine. 

Підтверджує ці тренди й Дарія Нишпорська. Експертка зазначає, що повномасштабна війна навчила ІТ-компанії працювати диверсифіковано. Зокрема, найбільше фахівців наразі знаходиться у столиці та на заході України — цьому сприяє не тільки безпекова ситуація, а також більш розвинена бізнес-інфраструктура, наприклад, наявність R&D центрів, конференц-майданчиків та офісних приміщень.

«Так, у Вінниці, яку ми представляємо, ІТ послуги становлять 3% від загальної податкової виручки громади та 10‑ту частину ринку зайнятості. На початку літа в громаді відкрили також перший муніципальний технопарк, що сконцентрував в собі ключову інфраструктуру: стартапи, хаб прототипування, комюніті», — розповідає Дарія Нишпорська. 

При цьому, за словами експертки, українська ІТ-галузь активно слідкує за світовими техно-трендами, які потім активно впроваджує у свої бізнес-процеси. Такий підхід також допомагає нашим айтівцям зберігати експортний потенціал навіть під час війни. 

«Хоч левову частку ринку досі тримають аутсорс софтвер постачальники, у зв’язку з глобальними трендами популярність продовжують здобувати виведені в окремі напрямки cybersecurity, deep-tech та AI/ML рішення. Ці сфери також активно розвиваються в Україні», — наводить приклад Дарія Нишпорська. 

2.4 Конкурентні переваги української ІТ-галузі

Експерти кажуть, що наразі основними конкурентами для України на глобальному ІТ-ринку залишаються Польща, Румунія, Індія та країни Балтії. Зокрема, Польща та Румунія приваблюють замовників членством у ЄС, податковою стабільністю та зручними правовими умовами, Індія — ціною, а країни Балтії — розвиненими технопарками та європейським регулюванням даних.

«Ми зручні для бізнесу в ЄС і за мовою, і за культурою, і за робочим часовим поясом. Тому з нами простіше працювати, ніж з командами, які в іншому кінці світу. Конкуренцію поруч стабільно тримають регіони з низьким геополітичним ризиком: зокрема, Польща, Румунія, які мають сильні технічні школи, аналогічний часовий пояс та юридичну передбачуваність», — каже Дарія Нишпорська. 

Згідно з дослідженням «Digital Tiger 2024», 71% українських ІТ-компаній мають співробітників або дистриб’юторів у ключових партнерських країнах, а понад половини — власні офіси за кордоном, що гарантує безперервність сервісу, уточнюють в Асоціації ІT Ukraine. До того ж Україна сформувала репутацію високотехнологічного партнера, який поєднує креативність, гнучкість і технічну досконалість — риси, які сьогодні високо цінують бізнеси у США, Великій Британії, Німеччині, Ізраїлі та Швейцарії.

«Окремо виділю тренд на відкриття представництв у країнах Балтії: частину команд релокували, активно працюємо через Diia.City, страхові механізми, резервні локації — все, щоб замовник не відчував ризику зупинки проєктів», — пояснює пані Нишпорська.

Поступове освоєння українськими компаніями західних країн має у перспективі подвійний ефект. З одного доку бізнес отримує міжнародну присутність, а це доступ до контрактів, які інакше могли б піти конкурентам. З іншого боку, Україна в довгостроковій перспективі може отримати повільний «відтік» податків, команд і економічної активності за кордон, якщо не створювати стимули для збереження головних офісів компаній в Україні.

Загалом українське ІТ наразі має суттєву конкурентну перевагу, що поєднує потужну технологічну базу та готовність забезпечувати повний цикл розробки — від консалтингу й архітектури рішень до впровадження та супроводу проєктів для клієнтів по всьому світу. 

«Такий підхід передбачає глибоке занурення у бізнес-процеси замовників і побудову довгострокових партнерств, у межах яких українські компанії стають технологічними партнерами, залученими до створення цінності для бізнесу», — вважають в Асоціації ІT Ukraine. 

2.5 Експортні можливості українського ІТ

Попри багаторічну турбулентність, український ІТ-експорт утримав не просто обсяги, а довіру глобальних ринків — і це, мабуть, головне досягнення, зазначає консультант із цифрової трансформації Мар’яна Татарин, яка має багаторічний досвід реалізації технологічних проєктів в Канаді та США. Наразі у Північній Америці точиться схожа дискусія: як зберегти конкурентоспроможність на тлі автоматизації, злиттів і надлишку AI-продуктів. Український сектор відповідає на це своїм шляхом — адаптивністю, швидкістю ухвалення рішень і здатністю працювати в кризі, не знижуючи якість. Саме це формує унікальну перевагу: коли більшість ринків змагаються в ефективності, Україна змагається у стійкості.

«Якщо дивитися очима клієнта зі США чи Канади — співпраця з українськими командами сьогодні часто нагадує партнерство з lean startup, який мислить системно, але рухається швидше, ніж великі корпорації. Ми працюємо в тій самій часовій зоні, що і європейські підрядники, але за темпом і підходом ближчі до Silicon Valley mindset: фокус на результаті, а не процесі, гнучкість у моделі контракту, здатність працювати через blackout, але не знижувати delivery-level», — ділиться спостереженнями Мар’яна Татарин. 

Водночас структура українського ІТ-ринку змінюється, продовжує експертка, адже українські компанії поступово переходять від «body-leasing» до побудови продуктів та IP-рішень, і ця тенденція наближає їх до моделі, яка вже давно домінує у Північній Америці. І якщо США вважаються експортером технологій, то Україна стала експортером технологічної зрілості, бо наші команди виросли на практиці enterprise-рівня, але зберегли підприємницький драйв.

2.6 Проблеми ІТ-сектору під час війни

Останні роки найбільшими викликами для українського ІТ стали ризики безперервності роботи, релокація команд, кіберзагрози, а також збереження довіри іноземних клієнтів, кажуть в Асоціації ІT Ukraine. Попри це, сектор зумів уникнути критичного спаду, завдяки швидкій адаптації та тісній взаємодії бізнесу з державою.

«Масові релокації спеціалістів, обстріли та блекаути  стали серйозними викликами для ІТ-галузі. Щоб вирішити ці проблеми, компанії оперативно створили розподілені інфраструктури, відкрили офіси та R&D-центри у безпечних регіонах України та за кордоном, а також інвестували в резервне енергоживлення, кіберзахист і хмарні сервіси», — розповідають в Асоціації ІT Ukraine. 

Також експерти зазначають, що держава підтримала ІТ-галузь в умовах війни. Зокрема, значну роль у збереженні експортного потенціалу українських ІТ-компаній відіграла системна політика Мінцифри. В тому числі йдеться про створення спеціального правового режиму «Дія.City», який забезпечив податкову стабільність та чіткі правила бронювання співробітників.

Але хоча українська ІТ-галузь змогла вирішити частину проблем, деякі виклики ще доведеться долати. Зокрема, важливо зберегти баланс між міжнародною присутністю й локальною утримуваністю, зазначає Мар’яна Татарин. 

«Коли українські фахівці створюють офіси у США чи Балтії, це відкриває нові контракти, але водночас зменшує економічну масу всередині країни. Тож завдання на 2026 рік — знайти формулу повернення частини цієї активності назад: через податкові стимули, спільні R&D фонди, енергетичну стабільність та екосистемні партнерства між державою й кластерами», — пояснює експертка. 

За оцінками Татарин, український ІТ зараз стоїть на тому етапі, де американські компанії були після кризи 2008-го: у них не було стабільності, але з’явилась культура інновацій. Тому сьогоднішня задача — не просто втримати валютну виручку, а перейти від реактивної стійкості до стратегічного росту: спільні продукти, інвестиції у власні хмарні рішення, cybersecurity, AI та платформні моделі, які формуватимуть «новий експорт» уже не послуг, а інтелектуального капіталу України. 

2.7 Експортні перспективи 2026 року

Експерти кажуть, що пріоритетом для бізнесу 2026 року стане збереження позицій на зовнішніх ринках і не пророкують стрімкого зростання. 

«Ми прогнозуємо, що український ІТ-експорт утримає свої позиції у 2026 році, а за сприятливих умов — навіть покаже помірне зростання. Основними драйверами залишаться розвиток DefenseTech, Cybersecurity, AI-рішень, FinTech та GovTech, а також реалізація державної інноваційної стратегії WINWIN 2030, яка орієнтована на формування технологічної екосистеми майбутнього й інтеграцію України у глобальний ринок інновацій», — перераховують в Асоціації ІT Ukraine. 

Разом із тим, експерти наголошують, що ключовими викликами залишаться:

• збереження людського капіталу;
• можливі податкові ризики, що впливають на довгострокове планування бізнесу;
• геополітичні ризики, зокрема, ймовірне розширення географії війни та пов’язана з цим нестабільність міжнародних ринків і скорочення інвестиційної активності;
• енергетична нестабільність і кіберризики;
• глобальна конкуренція.

Щоб зберегти експортну динаміку у 2026 році, українським компаніям важливо продовжувати диверсифікацію ринків, розвивати внутрішні кадри, інвестувати в кіберзахист і власні продукти, а державі — гарантувати стабільні правила гри, підтримувати експортні програми та системно просувати переваги українського ІТ за кордоном, вважає команда Асоціації ІT Ukraine.

«Для бізнесу ключове зараз – це диверсифікувати ринки: не зациклюватися на США чи кількох клієнтах, а активніше працювати з Європою, Скандинавією, Азією. І рухатися вгору по ланцюжку вартості від T&M до власних продуктів, IP і SaaS. Інвестувати в R&D, resilience- операції, команди, які розвиваються в AI, cloud, cybersecurity», – каже СЕО ІТ Асоціації Вінниці Дарія Нишпорська.

Щодо ролі держави, то на цьому етапі для бізнесу вкрай важливі податкові гарантії та цільове фінансування резервної інфраструктури, щоб ІТ-компанії могли планувати роботу під час блекаутів.

У сучасних телекомунікаціях цифрова трансформація перестала бути модною тенденцією — вона стала стратегічною необхідністю. Компанії, котрі ще вчора забезпечували передусім голосові послуги, SMS та доступ до інтернету, сьогодні активно переосмислюють свою роль. На глобальному ринку вже формується нова модель, коли оператори зв’язку перетворюються на технологічні платформи та сервісні компанії, які пропонують ІТ-інфраструктуру, хмарні рішення, кіберзахист, інтеграції та інші цифрові продукти.

3.1 Накопичені виклики

У прогнозі Technology, Media & Tele-communications (TMT) 2025 Predictions аналітики Deloitte окреслюють 2025 рік як переломний момент для технологічної індустрії. Саме цього року галузь має перейти від накопичених викликів, зокрема нестачі інфраструктури, високого енергоспоживання, гендерного дисбалансу, недовіри до ШІ — до системного вирішення цих проблем. Особливо вагомою є роль генеративного штучного інтелекту, який формує темп розвитку галузі. Проте його масштабування неможливе без модернізації дата-центрів, впровадження енергоефективних технологій та перегляду підходів до обчислень.

Аналітики також зазначають, що до 2030 року дата-центри можуть споживати до 4% світової електроенергії. Це наслідок бурхливого зростання ШІ-моделей, які потребують величезних обчислювальних ресурсів. Паралельно змінюється й сам ринок пристроїв, адже частина генеративних обчислень поступово переходить на смартфони й ноутбуки, роблячи взаємодію користувача з технологіями швидшою та безпечнішою.

У корпоративному секторі вже у 2025 році кожне четверте підприємство, що використовує генеративний ШІ, інтегруватиме у свої процеси автономних ШІ-агентів. У телекомі очікується нова хвиля консолідації, особливо в Європі, де об’єднання операторів стане основою для появи нових сервісних бізнес-моделей.

Ці тенденції формують загальну картину розвитку галузі, де 2025 рік став новим етапом, коли ШІ перестає бути експериментом і перетворюється на фундамент цифрової інфраструктури майбутнього, а телекомунікаційні компанії — на її ключових провайдерів.

3.2 Зміна стратегії — відповідь на зміну очікувань споживачів

Перехід телеком-операторів від класичної моделі до сервісно-продуктової стала відповіддю на запит ринку. Клієнти очікують не просто якісного інтернету чи телефонії, у сучасному світі їм потрібна цифрова екосистема. У B2B це означає хмарні рішення, захист даних, структуровані ІТ-процеси, безперебійну інфраструктуру. У B2C — персоналізовані сервіси, медіаконтент, фінансові чи енергетичні продукти, контроль розумних пристроїв, безпечні онлайн-сервіси для споживачів.

За словами експерта з питань телекомунікацій Олександра Глущенка, телеком-оператори стрімко трансформуються з постачальників базових послуг у диверсифіковані технологічні компанії, що формують власні цифрові екосистеми. Класичний телеком уже давно перестав бути швидкозростаючим ринком, а інвестори бачать у ньому зниження маржинальності та обмежені можливості масштабування.

«Компанії з широким портфоліо цифрових сервісів залучають більше інвестицій і мають значно вищу ринкову вартість, ніж оператори, що надають лише базові послуги зв’язку. Тому така транс­формація зумовлена необхідністю підвищення доходів, залучення інвестицій та адаптації до мінливих ринкових умов», – каже експерт.

Глущенко виділяє кілька ключових чинників, що стимулюють зміни. По-перше, це прагнення операторів ефективніше монетизувати власну абонентську базу, утримуючи маржу всередині екосистеми через фінансові, телемедичні, розважальні та інші цифрові сервіси. По-друге, постійне здешевлення мобільного зв’язку й інтернету змушує компанії розширювати бізнес-модель і шукати нові джерела доходу.

У межах цієї еволюції телеком-оператори активно переосмислюють власну роль і виходять далеко за межі традиційного зв’язку. Одним із ключових напрямів стають хмарні сервіси та дата-центри, які відкривають доступ до корпоративного сегмента та мотивують операторів нарощувати експертизу в нових технологічних напрямах, наприклад сервіси ШІ. 

Паралельно формується екосистемний підхід, коли телеком-компанії вже не обмежуються інфраструктурою, а вибудовують довкола своїх додатків мережу додаткових послуг: від інтеграції сервісів таксі та медичних платформ до розвитку власних медіапродуктів і OTT-рішень. Логічним продовженням цього курсу стає поява платформ, у межах яких користувач отримує доступ до широкого спектра сервісів без необхідності переходити між різними застосунками.

«Оператори рухаються до моделі єдиного цифрового вікна, де можна буде придбати будь-який товар чи послугу», — пояснює Глущенко.

Водночас українські телеком-компанії свідомо не прагнуть конкурувати зі світовими технологічними гігантами. Їхня стратегія — фокус на локальних ринках, де вони краще розуміють поведінку аудиторії, можуть швидко впроваджувати інновації та гнучко тестувати нові бізнес-моделі.

3.3 Лідери трансформації — перші приклади

Багато компаній як міжнародних, так і локальних вже пройшли шлях трансформації або знаходяться в процесі. Для прикладу, ще у 2019 році латвійський IT-інтегратор Lattelecom офіційно змінив назву на Tet та представив нову стратегію. Одна з головних причин, чому Lattelecom вирішив змінити назву і стратегію, пов'язана з тим, що компанія давно вийшла за межі класичної телекомунікаційної галузі та однієї країни — Латвії.

Трансформація компанії Tet була закономірним кроком, продиктованим як ринковими змінами, так і внутрішніми амбіціями зростання. Класичний телекомунікаційний бізнес поступово почав скорочуватися, тому, ще будучи Lattelecom, компанія шукала нові напрями розвитку. У сегменті B2C це означало вихід за межі традиційних послуг: виробництво власного телевізійного контенту, розширення пропозицій від інтернету до постачання електрики. У B2B-напрямі компанія зосередилася на розвитку ІТ-рішень включно з датацентрами та хмарними сервісами. 

«Трансформація була не просто стратегічним вибором, а необхідністю для того, щоб забезпечити довгострокове зростання», — розповів директор департаменту B2B-рішень Tet Маріс Сперга.

Паралельно з внутрішньою еволюцією змінилася й конкурентна ситуація. З появою глобальних технологічних гравців ринок став відкритим і безкордонним. У B2C-компанії доводиться змагатися з міжнародними стримінговими платформами, тоді як у B2B — з технологічними гігантами на кшталт AWS або Microsoft Azure. Саме тому Tet шукає власні конкурентні переваги. Зокрема, у хмарних рішеннях компанія робить ставку на персоналізацію, доступність техпідтримки та гібридні моделі, що дозволяють створювати індивідуальні конфігурації під потреби конкретного бізнесу.

«Розвиток технологічного сектору відкриває величезні перспективи. Сегменти датацентрів, кібербезпеки та штучного інтелекту демонструють стрімке глобальне зростання, і Tet прагне зайняти у них свою частку. Заради цього компанія системно готується: впроваджує рішення на базі штучного інтелекту, нарощує експорт, а Україна нині є її найбільшим зовнішнім ринком. Серед ключових інвестицій – будівництво нового датацентру DC7 вартістю 30 млн євро, де будуть реалізовані «зелені» технології, рідинне охолодження та інфраструктура для роботи зі штучним інтелектом», — розповів Маріс Сперга. 

Ще одним яскравим прикладом трансформації є компанія «Київстар», яка також не обмежує себе роллю звичайного мобільного оператора. За останні кілька років компанія зробила кілька стратегічних придбань, які остаточно змістили її вектор розвитку від телеком-оператора до мультисервісної цифрової екосистеми. Для прикладу, у 2022 році «Київстар» придбав контрольний пакет акцій медичної платформи  Helsi, а вже у поточному році компанія збільшила свою частку власності до 97,99%. Це означає, що Helsi тепер офіційно входить до складу групи, а послуги з e-health стали частиною набору цифрових сервісів оператора. 

Також цьогоріч компанія завершила угоду про придбання української платформи таксі та доставки Uklon. В межах цієї угоди компанія «Київстар» купила 97% корпоративних прав Uklon за приблизно $155,2 млн. У «Київстар»  зазначають, що інвестиції в інноваційні технології та нові цифрові сервіси є частиною їхньої стратегії розвитку в межах трансформації. 

На сьогодні цифровий портфель «Київстару» включає інтернет і мобільний зв’язок, медичні сервіси, сервіси доставки та перевезень, хмарні продукти, ІТ-інфраструктуру, Big Data та інші рішення. При цьому компанія ставить амбітну ціль: довести частку «не-телеком» напрямів до 50% загального обсягу виручки, інвестуючи $1 млрд у розвиток цифрових сервісів, медіа, фінтех, освіти, хмар і корпоративних рішень.

3.4 Вплив зміни стратегії на майбутній розвиток

Очікування користувачів суттєво змінилися, тому вже сьогодні провайдеру потрібно впроваджувати комплексні рішення, щоб надавати не просто набір послуг, а цілу екосистему сервісів. У Tet навели приклад, що для хмарних послуг уже недостатньо базової інфраструктури, адже кібербезпека, включно із захистом від DDoS-атак, стала не додатковою опцією, а необхідністю. Відповідно, компаніям треба інвестувати в технологічний розвиток та безпеку даних. 

«Зростає потреба в додаткових сервісах у всіх сегментах. Бізнес усе активніше замовляє рішення з кібербезпеки, хмарні продукти та інструменти ШІ. Публічний сектор також демонструє зацікавленість, зокрема до гібридних хмарних моделей, що дають змогу поєднати безпекові вимоги приватної інфраструктури з гнучкістю публічної. Показовим є приклад власної розробки Tet — сервісу Tet GPT. Спочатку він створювався для внутрішнього використання, але швидко довів свою ефективність і тепер привертає увагу підприємств та державних установ, оскільки забезпечує роботу з даними без ризику їх витоку», — підкреслив Маріс Сперга. 

Він додав, що ринок телекомунікацій та ІТ продовжує рухатися у бік консолідації та глобалізації. Це змушує компанії не лише адаптуватися, а й випереджати зміни.

Також серед тенденцій, які визначатимуть розвиток галузі на українському ринку у найближчі роки, експерт Олександр Галущенко називає запуск і поширення 5G — передусім для промислових сценаріїв, таких як робототехніка, дрони та автономний транспорт. Також зростатиме рівень діджиталізації суспільства, що збільшує попит на безперебійний зв’язок і формує нові професії та бізнеси. Окрема мотивація операторів — уникнути ролі звичайної транзитної «труби», яка лише передає трафік для сторонніх сервісів.

«Найбільший ризик — перетворитися на базову інфраструктуру для чужих продуктів. Тому оператори активно шукають нові ніші та моделі зростання», – підсумовує експерт.

Попри негативний вплив війни на економіку, українська IT-сфера і телеком продовжують динамічно розвиватись та залишаються цікавими для інвесторів. Показово, що інвестиції в українські технологічні та телеком-проєкти також зростають. Наприклад, капіталовкладення в ІТ за 2024 рік збільшилися на 120%, а інвестиції в телекомунікації — на 33%. 

Українські компанії не лише залучають портфельних інвесторів, а й підкорюють фондовий ринок США. Як, наприклад, це зробив мобільний оператор «Київстар», який у серпні 2025 року розмістив свої акції на біржі Nasdaq, внаслідок чого ринкова капіталізація компанії зросла більш ніж на третину та перевищила 3 млрд. дол.

4.1 Активність на ринку M&A та приток капіталу

Протягом останніх років спостерігається збільшення надходжень венчурного капіталу в український ІТ-сектор. У 2024 році його сума перевищила показник попереднього року у 1,5 рази. Загалом за останні 6 років у ІТ-сектор надійшло, за інформацією Digital Tiger 2024 (з посиланням на Capital Times) майже $1,5 млрд венчурного капіталу. Лідером за кількістю угод став сегмент DefenseTech. За оцінками AVentures Capital, на сегмент Military/Defense Tech у 2024 році припало близько $59 млн інвестицій, а у 2025 році сектор оборонних технологій може отримати до $100 млн. Загалом, за підрахунками експертів, капіталовкладення в ІТ за 2024 рік збільшилися на 120%, а інвестиції в телекомунікації — на 33%. Особливу увагу інвесторів, окрім оборонних технологій, привертають також FinTech та стартапи, пов'язаним зі штучним інтелектом (AI). Згідно з оцінками AVentures Capital, у 2024 році капіталовкладення в український техсектор становили $462 млн. За попередніми прогнозами, у 2025 році інвестиції в українське IT можуть сягнули $700 млн.

Не вщухає активність на українському ринку злиттів та поглинань. У сфері інновацій та технологій за неповні 4 воєнні роки, за оцінками KPMG, було укладено угод на суму майже $1,3 млрд. Одним із драйверів ринку M&A в Україні у 2025 році став саме сектор ІТ. Загалом вартість угод M&A тут за перші 9 місяців поточного року становила $245 млн. 

У 2024 році однією зі знакових подій на IT-ринку стала інвестиція у розмірі $200 млн у проєкт Creatio. Це no-code платформа, яка спеціалізується на розробленні та впровадженні систем автоматизації бізнес-процесів (CRM) із застосуванням AI-алгоритмів. Завдяки цій інвестиції Creatio стала українським «єдинорогом» — її оцінка перевищила 1,2 млрд. дол.

Ще одна помітна угода 2024 року — поглинання провайдера Datagroup-Volia та мобільного оператора lifecell. Їх покупцем стала інвестиційна компанія NJJ Holding, яка належить французькому бізнесменові Ксав'є Ньєлю. Новий власник має намір створити об'єднану телекомунікаційну платформу. Для реалізації цієї мети NJJ Holding у консорціумі з компаніює Horizon Capital додатково залучив фінансування у розмірі $435 млн від Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) та Міжнародної фінансової корпорації (МФК).

Крім того, протягом 2024 року ще два українські IT-стартапи отримали досить значні інвестиції. Фінтех-проєкт Fitnech Farm залучив $32 млн для розширення на ринки Азії та Африки, де він планує створювати та розвивати необанки. А британсько-український стартап Carmoola, який пропонує покупцям автомобілів кредитні рішення за механізмом «купи зараз, заплати потім» (BNPL), отримав 15,5 млн фунтів стерлінгів ($21 млн) для свого подальшого розвитку. 

У 2025 році найбільшим поглинанням стала покупка 97% сервісу таксі та доставки Uklon. Проект перейшов у власність компанії «Київстар» за $155 млн. Ця подія — одна з найважливіших M&A-угод останніх років, яка була укладена саме між національними гравцями ринку.

«Угода з Uklon — це важливий стратегічний крок для «Київстар» на шляху створення сучасного цифрового оператора. Наша мета як стратегічного інвестора — розвивати наявні сервіси онлайн-замовлення авто та доставки, впроваджувати нові рішення та послуги й виходити на міжнародні ринки, посилюючи конкурентні переваги обох компаній», – прокоментував придбання Uklon Олександр Комаров, СЕО «Київстар».

До речі, покупка Uklon вже забезпечила значне зростання обсягів бізнесу компанії — прямі цифрові доходи «Київстар» у III кварталі 2025 року зросли на 531% до 1,5 млрд грн, що становить майже 12% від загальної виручки компанії.

4.2 Успішний старт «Київстар» на американському ринку капіталу

Утім найзнаковішою подією на українському телеком-ринку 2025 року однозначно є вихід «Київстар» на американську біржу Nasdaq. Це не лише перший мобільний оператор, а взагалі перша українська компанія, яка провела успішне розміщення своїх акцій на одному з найбільших у світі фондових майданчиків.

Основні фінансові показники компанії «Київстар»

За даними фінансового звіту компанії

14 серпня було завершено злиття бізнесу між холдинговою компанією Kyivstar Group Ltd (ОАЕ) та американською інвесткомпанією Cohen Circle Acquisition Corp., що дозволило прискорити та спростити процес виходу на біржу. А вже 15 серпня акції компанії з тикером KYIV були включені до лістингу Nasdaq. Паралельно з акціями на біржі торгуються і варранти (опціони на придбання акцій у майбутньому) під тикером KYIVW.

«Для «Київстар» велика честь бути прикладом того, як український бізнес поєднує стійкість зі зростанням та інноваціями. А вихід на біржу продемонстрував, що інновації приватного сектору можуть сприяти прискоренню відновлення країни», – прокоментував цю подію Олександр Комаров.

CEO VEON Group та голова ради директорів «Київстар» Каан Терзіоглу зі свого боку сказав, що лістинг на Nasdaq «став важливою віхою для VEON». «Ми прагнемо створювати ще більшу цінність для всіх наших стейкхолдерів — компанії, інвесторів та самої України», – заявив Каан Терзіоглу.

За підсумками лістингу «Київстар» залучив $178 млн інвестицій, що відповідало початковим прогнозам — від $50 млн до $200 млн. Оцінка компанії після виходу на біржу становила $2,3 млрд. Її капіталізація в перший день торгів становила близько $2,6 млрд, а вже у жовтні перевищила $3,13 млрд. Ціна акцій після початку торгів склала $12,5, у грудні котирування сягнули $14 за акцію.

4.3 Успішний кейс «Київстар» — шлях для залучення нових інвестицій

Значення виходу «Київстар» на американський фондовий ринок як для самої компанії, так і для всієї економіки України складно переоцінити.

Лістинг на одній із провідних фондових бірж світу відкрив «Київстару» доступ до міжнародних ринків капіталу, дозволяючи залучати кошти від глобальних інвесторів для розвитку та відновлення інфраструктури. Крім того, вихід на Nasdaq — це важливий сигнал світовій інвестиційній спільноті про те, що в Україну можна і потрібно інвестувати, попри війну.

Тому для того, щоб привернути більше уваги до українського ринку та українського бізнесу, «Київстар» та VEON після лістингу запустили кампанію «Invest in Ukraine NOW!», а також провели наприкінці серпня в Нью-Йорку перший американо-український симпозіум з бізнес-інвестицій, в якому взяли участь представники урядів США та України, керівники бізнесу та інвестори.

«Лістінг на Nasdaq — це потужний сигнал для міжнародних інвесторів, що в Україні працюють ефективно керовані, високорезультативні та інноваційні компанії. А наступні зустрічі у Нью-Йорку лише підтвердили довіру інвесторів до результатів нашої діяльності та визнали значний потенціал для інвестицій в Україну», — резюмував Олександр Комаров.

Держстат: Валовий внутрішній продукт у фактичних цінах

ІЕД: IT Sector Monitor Ukraine (2025)

IT Ukraine: Digital Tiger 2024

НКЕК: Звіт про діяльність за 2024 рік

НКЕК: Електронні комунікації у цифрах

YouControl: Топ-1000 українських компаній

Delo: Топ-100 приватних платників податків 2025

ДПС: ТОП галузей зі сплати податків

KPMG: M&A Radar

НБУ: Статистика зовнішнього сектору

Львівський ІТ Кластер: Найкращий квартал року

DOU: Топ-50 ІТ-компаній України

Kyiv Global Goverment Technology Centre

Digital State UA: WINWIN: Global Innovation Strategy until 2030

IT Ukraine Association

Technology, Media & Telecommunications (TMT) 2025 Predictions

Доходи на зв’язку: скільки заробляють мобільні оператори, інтернет-провайдери та провайдери фіксованого голосового зв’язку

Світові телеком-тренди на 2023 рік

НКЕК: В Україні стартує тестування технології «Direct To Cell» за рішенням НКЕК

BRDO: Доходи на ринку фіксованого Інтернету впали на 30% після заборони спрощеної системи оподаткування

Lattelecom змінив назву компанії на Tet

Interfax: Ukrainian mobile operator Kyivstar aims to boost non-telecom revenue to 50% within 5 years via $1 bln investment

7 головних трендів в телеком на 2025 рік: 5G, 6G, ШІ та кібербезпека

DOU: «Київстар» хоче купити 80% хмарного провайдера GigaCloud

IT Ukraine Association: Підготовка телекомунікаційних мереж України до блекаутів ще триває

НКЕК: Аналіз подання звітності постачальниками послуг фіксованого доступу до Інтернету (ч. 2)

The Page: Як змінився ринок зв’язку у 2024 році: мобільні оператори, інтернет-провайдери та фіксований голосовий зв’язок

Digital Tiger 2024

KPMG M&A Radar: Україна за 9 міс. 2025 року

Forbes.ua: «Київстар» купує Uklon за $155 млн

ВОЛЯ: «Угоду з придбання NJJ Holding компаній Датагруп-Volia та lifecell завершено»

Економічна правда: «ІТ-компанія Creatio залучила $200 млн інвестицій, ставши шостим українським єдинорогом»

Київстар: Проміжна фінансова звітність 3 квартал 2025 року

Київстар: «Київстар долучився до церемонії відкриття торгів на Nasdaq з нагоди свого історичного лістингу»

NASDAQ: Kyivstar Group Ltd. Common Shares (KYIV)