Інтернет речей у бізнесі: як це працює?

Internet of Things об’єднує кілька понять. По-перше, це побудована на технології міжмашинної взаємодії (M2M) мережа пов’язаних між собою пристроїв, які збирають дані та обмінюються ними. По-друге, це власне технологія підключення, у якій не бере участь людина. По-третє, це також глобальна структура таких мереж, де пристрої взаємодіють між собою і з хмарним сховищем — IoT-платформою, і можуть приймати рішення без участі людини.

IoT-система працює так: датчики збирають інформацію — платформа аналізує дані, реагує на зміни і віддає команди — «розумні» пристрої виконують завдання. На прикладах: на складі підвищується температура, через що продукти псуються; датчики фіксують підвищення температури; система віддає команду кондиціонерам охолодити повітря; продукти врятовані. Отже, Інтернет речей використовується в будь-якій галузі, де можна автоматизувати процеси, збирати інформацію й отримувати від неї користь.

Технології IoT дуже вигідні для бізнесу: легше запобігти поломці, ніж витрачатися на ремонт, і замінити ручну працю автоматизованою. Але реалії не дають змоги моментально обліпити весь завод новітніми сенсорами або обсадити все поле «розумними» датчиками. Поки про швидке переведення всіх бізнес-процесів на IoT і говорити зарано, й ось чому:

• впровадження IoT вимагає великих вкладень і відповідного оснащення, що доступно далеко не всім;
• не всі покупці та споживачі послуг готові змінювати свої поведінкові звички: так, деякі уникають повсюдного збору інформації;
• багато хто не вірить в ефективність промислового Інтернету речей і не готовий ризикувати інвестиціями, тому продовжує витрачати ще більше грошей на підтримку наявних рішень, з меншою ефективністю для бізнесу.

Проте масове впровадження IoT у бізнес — це хоч і повільний, але незворотній процес, який буде прискорюватися певною мірою з розвитком технологій. Так, в Україні вже запустився Центр керування IoT Jasper (Cisco) від Київстар — платформа для керування М2М SIM-картами. Він дає змогу дистанційно керувати SIM-картами в «розумних» пристроях: перевіряти їхню працездатність, розраховувати витрати, вимикати й активувати послуги, а також виконувати запрограмовані користувачем дії під час настання конкретних подій. Центр підтримує всі технології передачі даних: Internet, SMS, CSD та Voice. Водночас система мінімізує витрати: користувач у будь-який момент вибирає вигідний тариф через особистий кабінет, спираючись на результати поточного місяця.

У бізнесі Internet of Things застосовується практично у всіх сферах.

Логістика. Відстежувати маршрути та прокладати шляхи, моніторити стан транспорту, розраховувати вигідні способи й час доставки вантажів — усе це під силу Інтернету речей. Адже ця технологія почалася саме з оптимізації логістики.

Виробництво. Датчики на фабриках або аграрному господарстві відстежують стан обладнання, врожаю, худоби, ґрунту, а платформа контролює процеси з мінімальним залученням людини. Автоматизація процесів — це прискорення, оптимізація витрат і підвищення профіту.

Зберігання товару. Сенсори й «розумні» пристрої відстежують стан складів у автоматичному режимі: умови зберігання, рівень заповнюваності та інше. Правильне зберігання зменшує кількість зіпсованого товару і відходів, а відповідно — і збитків.

Маркетинг. Якщо позиціонувати маркетинг як філософію товару і його оцінювання з погляду користувацького досвіду покупця, то Інтернет речей надає неоціненну користь. Це збір і аналіз даних про аудиторію, її поведінкові звички та вподобання, щоб створити портрет покупця і визначити критерії ймовірності здійснення продажу певного товару в потрібний момент часу.

Ритейл. Точки продажу можуть оперативно зв’язуватися зі складами й доставляти необхідний товар, передавати дані про попит на продукцію й робити запити. IoT працює й «на місцях»: приклад з українських магазинів — каси самообслуговування без касирів.

Отже, Інтернет речей для бізнесу приносить величезну користь:

• підвищує рентабельність: доходи збільшуються, а витрати знижуються;
• оптимізує бізнес-процеси;
• покращує користувальницький досвід покупця й підвищує залучення;
• робить виробництво безпечним для співробітників і довкілля;
• підвищує клієнтоорієнтованість.