Про що:
Завершився осінній сезон міжнародного освітнього проєкту Бізнес-школи МІМ ReІnforceUA, мета якого – інтелектуальна підтримка бізнесу та цивільного населення, відновлення та зміцнення української (після)воєнної економіки.
Блок лекцій у листопаді був присвячений питанням управління якістю, пошуку нових економічних моделей, ефективності управління та найнебезпечнішим загрозам людства.
Філіп Котлер, якого називають батьком маркетингу як науки, разом із Крістіаном Саркаром, підприємцем і амбасадором бренд-активізму, прочитали онлайн-лекцію «Wicked 7: найнебезпечніші проблеми людства» (UA). Зокрема Філіп Котлер озвучив думку, що самого лише поняття «прибуток» вже замало, щоби бути успішним:
Філіп Котлер
«Більшість економічного і бізнесового світу працюють над теорією прибутковості, нібито це єдине і головне, що має значення для успіху бізнесу. Але тепер все змінилося. Ми маємо практикувати сталість і на щастя, зараз компанії намагаються відновити ресурси, використати їх повторно, позбутися сміття. І друге: компанії самі по собі мають розуміти, куди вони ідуть і про що вони взагалі. Більшість компаній думають знову про прибутковість, але чи діляться цим прибутком? Чи достатньо заробляють їхні працівники, щоб економіка розвивалась і зростала, чи їм дають найменше, що може дати компанія, і тоді виникає нерівність. Якщо ми не зробимо належні зміни, не будемо ділитися благами і прибутками, то дійдемо до часів, коли буде кілька багатих людей, а всі інші стануть кріпаками. Компанії, де самі працівники мають якусь власність, краще працюють для всіх».
«Більшість економічного і бізнесового світу працюють над теорією прибутковості, нібито це єдине і головне, що має значення для успіху бізнесу. Але тепер все змінилося. Ми маємо практикувати сталість і на щастя, зараз компанії намагаються відновити ресурси, використати їх повторно, позбутися сміття. І друге: компанії самі по собі мають розуміти, куди вони ідуть і про що вони взагалі. Більшість компаній думають знову про прибутковість, але чи діляться цим прибутком? Чи достатньо заробляють їхні працівники, щоб економіка розвивалась і зростала, чи їм дають найменше, що може дати компанія, і тоді виникає нерівність. Якщо ми не зробимо належні зміни, не будемо ділитися благами і прибутками, то дійдемо до часів, коли буде кілька багатих людей, а всі інші стануть кріпаками. Компанії, де самі працівники мають якусь власність, краще працюють для всіх».
Де б в ієрархії не знаходилась людина, на посаді керівника чи прибиральника, вона здатна нести зміни у світ. У цьому переконаний експерт у сфері управління якістю Субір Чоудхурі, який виступив з лекцією «Вплив сили людей на якість: Коли достатньо добре – це недостатньо» (UA).
«Опікуватися деталями мають всі співробітники, незалежно від того, яку ланку вони займають. І як налаштувати себе у той режим, коли ви піклуєтеся про все? Ви можете зробити чотири речі, закладені в абревіатуру STAR – Straightforward, Thoughtful, Accountable та Resolve. Тобто бути прямими у своїх словах та діях, вдумливими, уміти звітувати та бути рішучими», – зазначив Субір Чоудхурі під час свого виступу.
Роджер Мартін, почесний професор Школи менеджменту Ротмана в Університеті Торонто, №1 у переліку провідних мислителів сучасності за версією глобального рейтингу Thinkers50, вважає, що не варто приймати рішення про майбутнє, спираючись на аналітику минулого. Під час лекції «Новий спосіб мислення: ваш путівник до найвищої ефективності управління» (UA) він зазначив:
Роджер Мартін
«Не варто приймати рішення про майбутнє, спираючись на аналітику минулого, адже ви не можете створити майбутнє, аналізуючи лише минуле. Ніяких нових ідей в історії не було підтверджено аналітично саме через те, що не можна щось довести у майбутньому на основі даних з минулого. Йдеться про різні стадії наукового методу: спочатку ви створюєте гіпотезу, проводите експеримент, після чого збираєте дані, аналізуєте їх і приймаєте рішення».
«Не варто приймати рішення про майбутнє, спираючись на аналітику минулого, адже ви не можете створити майбутнє, аналізуючи лише минуле. Ніяких нових ідей в історії не було підтверджено аналітично саме через те, що не можна щось довести у майбутньому на основі даних з минулого. Йдеться про різні стадії наукового методу: спочатку ви створюєте гіпотезу, проводите експеримент, після чого збираєте дані, аналізуєте їх і приймаєте рішення».
Довіра є кращою і значно дешевшою за контроль, а Україна може стати піонером у нових соціальних моделях і відновити довіру повсюди. Футуролог Джері Міхальскі упевнений, що перетворення, які відбуваються в Україні, здатні вплинути на глобальний світ та змінити його. У своїй лекції «Колективне осмислення майбутнього, яке має сенс» (UA) він торкнувся майбутнього України:
Джері Міхальскі
«Є декілька слів, які мені здаються складними: resilience (стійкість) та sustainability (стабільність). Україна показує надзвичайну стійкість, а це означає, що ви витримуєте зовнішній шок і повертаєтеся туди, де ви були. Й інші два слова, які мені подобаються ще більше – це процвітати та розширюватися (thriving and flourishing). Тобто ви повертаєтеся туди, де ви були, але ви змінюєте все і створюєте абсолютно новий світ».
«Є декілька слів, які мені здаються складними: resilience (стійкість) та sustainability (стабільність). Україна показує надзвичайну стійкість, а це означає, що ви витримуєте зовнішній шок і повертаєтеся туди, де ви були. Й інші два слова, які мені подобаються ще більше – це процвітати та розширюватися (thriving and flourishing). Тобто ви повертаєтеся туди, де ви були, але ви змінюєте все і створюєте абсолютно новий світ».
Доступ до подій є безкоштовним. Лекції можна слухати мовою оригіналу та в синхронному перекладі українською.
Додайте коментар