10 найцікавіших інновацій 2022, які вже сьогодні змінюють світ

Ідея метавсесвіту стала однією з ключових у галузі технологій у 2022 році. Ця концепція віртуального світу, де мільярди людей зможуть жити, працювати та спілкуватися одне з одним, не встаючи при цьому з дивану, захопила думки багатьох впливових людей. Колись фантастична ідея стала цілком реальною, коли у жовтні 2021-го року засновник Facebook Марк Цукерберг оголосив, що інвестує у розробку щонайменше 10 млрд доларів. До нього доєдналися й інші бізнеси.

Тож, у 2022 році компанії суперничали, хто вигадає найяскравіший продукт для майбутнього метавсесвіту:

• Відомі модні бренди Balenciaga, Prada та Thom Browne запустили продаж свого дизайнерського одягу для аватарів метавсесвіту.
• Adidas також випустив свою першу цифрову колекцію одягу, а Nike запустив бета-версію платформи для торгівлі віртуальними товарами.
• Виробник автомобілів Nissan працює над технологією, яка дозволить підключити машини до метавсесвіту. Це дасть змогу, наприклад, члену родини або другу приєднатися до поїздки у вигляді віртуального аватара та супроводжувати водія у подорожі.
• Українська компанія FFFACA пропонує бізнесу проводити віртуальні заходи та навіть купувати нерухомість у метавсесвіті.

Головна проблема єдиного метавсесвіту в тому, що його ще не існує. Зараз він радше представлений окремими 3D-вимірами від різних виробників, які дозволяють аватарам користувачів взаємодіяти одне з одним. Критикують і Марка Цукерберга, стверджуючи, що у гонитві за дорогою мрією він за 2022-й рік не зміг показати реальні успіхи. Утім, попри складнощі ідея метавсесвіту безперечно залишається ключовою для галузі й у 2023.

Бездротовий чип для мозку можуть випробувати на людині вже 2023 року. Принаймні, про це заявляє Ілон Маск, чия компанія Neuralink розробляє інтерфейси «мозок-машина». Вони мають допомогти паралізованим пацієнтам знову рухатися та спілкуватися. Бізнесмен очікує, що перші клінічні випробування почнуться вже всередині 2023 року.

Мозкові чипи Neuralink вже випробовував на тваринах. Так, завдяки імплантату мавпа зіграла у відеогру телепатично. Сигнали передавалися бездротовим способом до комп’ютера, розшифровувалися і транслювалися у гру пінг-понг.

Водночас в американському університеті імені Джона Гопкінса вже тестують технологію, завдяки якій частково паралізований хворий може самостійно харчуватися. Для цього використовують імплантат у мозок та роботизовані руки. Очікується, що ринкова вартість нейронауки сягне понад 40 млрд доларів до 2030 року.

Наприкінці 2022 року соцмережі та медіа вибухнули після запуску чат-бота ChatGPT. Це розмовна система, побудована на основі штучного інтелекту, що здатна генерувати текст, який дуже схожий на написаний людиною. На відміну від інших схожих розробок, ChatGPT дивує детальністю своїх відповідей та здатністю працювати у багатьох сферах знань.

ChatGPT вже називають революційною розробкою у галузі штучного інтелекту. Завдяки машинному навчанню цей чат-бот отримав надзвичайно великий набір навичок. Наприклад, за запитом користувача він може створити базовий програмний код, провести фінансовий аналіз, зробити короткий переказ наукових робіт, написати кумедні вірші та скласти пісні. Зокрема, він може давати персоналізовані поради та відповідати майже на будь-яке запитання.

Утім, така багатофункціональна технологія наразі має один суттєвий недолік: ChatGPT пропонує чіткі та об’ємні відповіді, але не турбується про їхню правдивість. Тому у біографіях письменників або у наукових аналізах можуть з’явитися видумані чат-ботом факти, які важко відрізнити від справжніх. Над розв’язанням цієї проблеми зараз працюють творці системи — компанія OpenAI.

Дослідницький центр Boston Dynamics презентував нові можливості свого гуманоїдного робота Atlas. Тепер їхня «залізна людина» може не лише танцювати та бігати складною місцевістю. Пристрою зробили руки, тож він може підіймати предмети, нести речі та виконувати значно складніші завдання.

На відео Boston Dynamics змоделювали ситуацію, у якій робот допомагає на будівельному майданчику. Майстер просить подати йому сумку з інструментами. Тож, Atlas не лише бере необхідне, але й долає перешкоди та у фіналі робить сальто.

Усе це робить розробку від Boston Dynamics найбільш динамічним роботом у світі. Його створили для допомоги у різноманітних пошуково-рятувальних операціях.

Невеликі безпілотники вже добре всім відомі. Наприклад, дрони активно використовують у сільському господарстві, про що ми писали раніше у матеріалі «Нові підходи та інструменти для аграріїв». Натомість із розвитком технологій без пілота вже полетіли навіть гелікоптери.

Так, американська компанія Sikorsky Aircraft, яку заснував авіаконструктор українського походження Ігор Сікорський, наприкінці 2022-го року здійснила успішний політ на безпілотному гелікоптері Black Hawk. На демонстрації вертоліт безпечно виконав місію з доставки вантажу. При цьому керували апаратом дистанційно.

Це був один із фінальних тестів системи автономного польоту під назвою MATRIX. Тепер її вже готові передавати американській армії для використання. Прогнозується, що MATRIX дозволить підвищити безпеку повітряних військових операцій. Наприклад, такі безпілотні гелікоптери можна використовувати для важливих рятувальних місій вдень і вночі на складній місцевості.

Вчені з різних країн змагаються, хто перший створить літак з водневим двигуном, що допоможе зменшити викиди парникових газів:

• Британський Інститут аерокосмічних технологій спільно з урядом Великобританії планує створити водневий літак вартістю майже 18 млн доларів. Він мав би працювати повністю на рідкому водні та перевозити 279 пасажирів навколо світу без зупинки. Реалізувати проєкт Fly Zero планують до 2030 року.
• Аерокосмічна компанія ZeroAvia у січні 2023-го року успішно випробувала експериментальний воднево-електричний двигун для живлення одного з пропелерів 19-місного літака. Політ тривав 10 хвилин.
• Airbus оголосив, що розробляє двигун на водневих паливних елементах. Його планують випробувати на найбільшому комерційному літаку вже у 2026 році.

Наразі такі технології все ще у стані зародка, проте, за даними ЄС, перші комерційні версії водневих літаків можуть вийти на європейський ринок уже до 2025 року. Це позитивно впливатиме на екологію та дозволить сповільнити зміну клімату.

Тонкі, немов папір, сонячні батареї можуть перетворити будь-яку поверхню на джерело енергії. Над такою інновацією зараз працюють дослідники Массачусетського технологічного інституту.

Нові сонячні батареї — міцні, гнучкі та набагато тонші за людську волосину. Їх міцно приклеюють до легкої тканини, завдяки чому їх можна використовувати для різноманітних задач. Наприклад, такі елементи можна інтегрувати у вітрила човна, щоб забезпечити енергією людей у морському плаванні. Або прикріпити до наметів та брезентів під час аварійно-відновлювальних робіт. Зокрема, такі сонячні панелі можна клеїти до дронів, щоб збільшити дальність та тривалість їхнього польоту.

Випробовування пристрою вже показало, що науковцям вдалося згенерувати за допомогою нової технології у 18 разів більше енергії, ніж на звичайних сонячних елементах того ж розміру.

У контексті кліматичних змін вчені з Гарвардського університету розробляють проєкт Scopex, який має допомогти охолодити планету. Так, вони пропонують відправити повітряну кулю у стратосферу та вивільнити там 2 кг карбонату кальцію. Далі вони спостерігатимуть, як він розсіюватиметься в атмосфері та вивчатимуть ефект.

За ідеєю вчених, вприснутий сірчаний аерозоль відбиватиме сонячне світло, як це відбувається під час виверження вулкана. Так, викид пилу та попелу в атмосферу має охолоджувальний ефект. Скажімо, у 1991 році виверження філіппінського вулкана Пінатубо охолодило Землю на 0,5°C впродовж наступних 4 років.

Утім, реалізацію експерименту постійно відкладають через громадську опозицію з боку населення та екологічних груп. Хоча викиди і невеликі, критики побоюються, що проєкт матиме непередбачуваний вплив на сільське господарство та температуру планети.

Чи можна запобігти поширенню хвороб за допомогою сенсорів? Компанія OpenSensors розробила пристрої, які аналізують повітря у замкнутих приміщеннях завдяки технології інтернету речей або IoT. Мова про мережу датчиків, які об’єднані між собою та можуть передавати інформацію до єдиної системи.

Пристрої від OpenSensor відстежують рівень вуглекислого газу, а тому можуть оцінити потенційний рівень патогенів. Своєю чергою, це дозволяє менеджерам будинків контролювати якість повітря та запобігати хворобам серед співробітників компаній.

Зважаючи на можливості IoT-технологій, у 2023-році компанії будуть все більше впроваджувати її у щоденні робочі процеси. А про те, які переваги дає інтернет речей бізнесу ми писали у матеріалі «IoT та M2M для автоматизації бізнесу».

Нанотехнології відкрили можливість для генної інженерії. Так, вчені зможуть працювати з генами так, ніби вони редагують тексти: можна буде видаляти одні слова та додавати інші. Утім, це відбуватиметься з генами.

Таке редагування можна використати для виправлення мутацій ДНК у людей, розв’язання проблем харчової алергії або навіть зміни таких характеристик, як колір очей і волосся.

Ця нова технологія відома як CRISPR-Cas9. Її розвиток очікують у наступні десятиліття, проте вже зараз вона дивує своїми можливостями. Зокрема, з її допомогою вчені спробують відродити вимерлі види тварин, наприклад, тасманійських тигрів.

А дізнатися більше про технології та тренди 2023 року можна у матеріалі «5 MedTech-трендів для сфери охорони здоров’я».