Робочі моделі майбутнього та інші тренди організації праці

Дистанційна робота врятувала чимало бізнесів під час пандемії та війни. Проте чи залишиться вона з нами надовго? Фахівці консалтингової компанії McKinsey провели аналіз і з’ясували, що від 20% до 25% працівників у країнах з розвинутою економікою можуть працювати вдома 3-5 днів на тиждень. Це у декілька разів більше, ніж у доковідні часи.

Водночас аналітики McKinsey з’ясували, що понад половина людей не мають змоги працювати віддалено. Зокрема, йдеться про послуги на зразок проведення комп’ютерної томографії чи інших обстежень, які вимагають особистої присутності співробітника. Чимало таких посад мають низьку зарплату та ризикують зникнути через поширення автоматизації.

Також дані, отримані McKinsey, свідчать: не всі завдання, які можна виконувати дистанційно, варто виконувати у такому форматі. Скажімо, мозкові штурми, переговори та надання зворотного зв’язку на чутливі теми краще проводити віч-на-віч, інакше ефективність цих дій істотно зменшується. Крім того, в умовах віддаленої роботи можуть слабшати соціальні зв’язки між працівниками, що негативно впливає на корпоративну культуру.

Звісно, це не означає, що віддалений формат не має перспектив. Проте керівнику важливо враховувати, для яких завдань він використовує цей режим, якою є мета та як вплине таке рішення на робоче середовище.

Фахівці McKinsey вважають, що найімовірніше збережеться гібридний формат, за якого частину роботи люди виконуватимуть в офісі, частину — віддалено. А щоб підтримувати продуктивність на високому рівні, компаніям необхідно буде вдосконалювати свої операційні моделі. Скажімо, вони можуть стимулювати побудову маленьких міжфункціональних команд, яким надаватиметься більше свободи для прийняття рішень. Так організації вбивають одразу декілька зайців: посилюють зв’язки всередині колективу, збільшують мотивацію людей та їхню продуктивність.

Упродовж попередніх років компанія Accenture провела декілька досліджень, щоб дізнатися, як бачать майбутнє роботи працівники та генеральні директори. Виявилося, що 83% співробітників у всьому світі віддають перевагу гібридній моделі роботи, проте компанії все ж інвестують у створення офлайн-середовищ.

Отже, назріває конфлікт: працівники мають власні побажання та потреби (скажімо, в автономії), але компанії не готові їх підтримати. На це вказують і цифри: у дослідженні Accenture лише 35% людей із бізнесів, які прокомунікували свої довгострокові рішення щодо моделі роботи, відчувають, що ці рішення відображають їхні потреби. І лише 29% працівників вірять, що лідери їхніх компаній дбають про їхні інтереси.

Навряд чи відсутність довіри сприяє збільшенню продуктивності, але змінити ситуацію під силу не працівникам, а лідерам організацій. Та чи готові вони до змін? В опитуванні Accenture керівники, з одного боку, визнали необхідність діяти інакше, але з іншого — продемонстрували свою неготовність до цього. Скажімо, 66% генеральних директорів усвідомлюють, що зміни потрібні. Водночас вони не бажають використовувати моделі та підходи, які відрізняються від уже знайомих їм. І лише 26% гендиректорів мають стратегію, яка визначає, як, де і навіщо працюватимуть їхні люди у майбутньому.

Можливо, побажаннями працівників щодо більшої робочої гнучкості все ж можна знехтувати без негативних наслідків для компаній? Цифри кажуть, що ні: працівники, які не відчувають, що можуть бути продуктивними, здоровими й щасливими на будь-якій своїй робочій локації, майже у 8 разів частіше хочуть піти з компанії. І, навпаки, люди, які можуть виконувати свою роботу де завгодно, мають удвічі більше шансів залишитися в організації, навіть у сферах із високою плинністю кадрів.

Фахівці Accenture дійшли висновку: робочі моделі, які подобаються працівникам, також приносять користь бізнесу. А в організаціях, які найшвидше розвиваються, моделі роботи відповідають потребам людей.

Одним із драйверів змін, які неможливо ігнорувати роботодавцям, є зміна поколінь. Молодь активно виходить на ринок праці, починає просуватися кар’єрними сходами й займати керівні посади. Це впливає на корпоративну культуру.

Молоді покоління мають інші цінності, аніж «бебі-бумери», а відповідно, й по-різному ставляться до віддаленої роботи. Марк Діксон, генеральний директор компанії IWG, ініціював дослідження, щоб з’ясувати, що саме представники різних поколінь думають про гібридний формат. Виявилося, що 53% «міленіалів» найімовірніше шукатимуть нову роботу, якщо роботодавець змушуватиме їх повернутися до офісу, відмовившись від гібридної моделі.

Схожі дані отримала й компанія McKinsey:

• 85% людей, які працюють у гібридному форматі, хочуть продовжувати.
• Серед тих, хто віддає перевагу гібридній роботі, 71% найімовірніше шукатиме інші варіанти, якщо у поточній компанії цей формат буде недоступний.
• 18-34-річні на 59% частіше за 55-64-річних казали, що звільняться, якщо не зможуть працювати віддалено.

Отже, керівники мають враховувати потреби молодих співробітників, особливо якщо вони є основою компанії. Втім, навіть якщо зараз у вашому бізнесі працюють переважно представники старших поколінь, варто думати про майбутнє. Адже рано чи пізно нинішня молодь становитиме основу робочої сили на ринку.

У сучасному світі постійно виникають нові тренди щодо організації праці, покликані збільшити продуктивність і одночасно задоволеність працівників та їхню мотивацію. Однією з них є чотириденний робочий тиждень, який тестують вже у багатьох країнах (Великій Британії, Бельгії, Швеції, Ісландії). У 2023 році подібні експериментальні проєкти стартують у США, Шотландії, Ірландії, Канаді та Новій Зеландії.

Отримані результати показові: наприклад, у Великій Британії 86% компаній, які брали участь в експерименті, заявили, що ймовірно розглянуть впровадження постійної політики чотириденного тижня. Ідея полягає у тому, що робоче навантаження працівників залишиться без змін, як і їхня зарплата. А економія часу досягатиметься завдяки скороченню непродуктивних справ за згодою співробітника та його супервізора.

Ще однією альтернативною моделлю, яку можуть використовувати компанії, є гнучкий графік. Замість традиційного режиму з 9 до 18 з понеділка по п’ятницю організації можуть запропонувати працівникам інші години для відвідування офісу. Це дозволятиме людям краще виконувати свої батьківські обов’язки й загалом ефективніше «вписувати» роботу у своє життя, а не будувати життя навколо роботи.

І, нарешті, неможливо оминути тему новітніх технологій, які допомагають компаніям експериментувати з різними форматами. Наприклад, створювати віртуальні робочі середовища, що здатні конкурувати з реальними.

Корпорація Meta робить великі ставки на свою платформу Horizon, яка має робоче середовище Horizon Workrooms. Американська технологічна компанія Nvidia просуває свою платформу для спільної віртуальної роботи Omniverse. Microsoft експериментує з додаванням аватарів та змішаної реальності до Microsoft Teams, щоб користувачі відчули «смак» метавсесвіту. Не пасе задніх і сервіс для відеоконференцій Zoom: він намагається перетворити свій продукт з інструмента для спілкування на повноцінну платформу, схожу на метавсесвіт.

Отже, цілком імовірно, що за декілька років дискусія про офлайн та онлайн зміниться на консенсус щодо роботи у спільному віртуальному просторі, до якого під’єднуватимуться люди з різних районів, міст та навіть країн.