Вплив пандемії на бізнес: вектор розвитку

Активне розповсюдження вірусу призвело до того, що економіка практично кожної країни постраждала. Фондові ринки обвалилися і спадали упродовж перших місяців пандемії. Наприклад, індекс FTSE у 2020-му впав на 14,3%, сягнувши найнижчих значень від 2008 року. У відповідь центральні банки багатьох країн, зокрема Великої Британії, знизили відсоткові ставки, щоб зробити позики дешевшими і стимулювати витрати для відновлення економіки.

З часом, особливо після оголошення про винайдення ефективної вакцини від COVID-19, фондові ринки почали зростати. Проте економіка вже встигла сильно постраждати. Особливо помітно це було у контексті безробіття. Наприклад, за даними Міжнародного валютного фонду, у США частка безробітних сягнула 8,9% за 2020 рік, що сталося вперше за останнє десятиліття: до того кількість робочих місць зростала. Мільйони людей були змушені отримувати державну допомогу, особливо ті, хто працював у сферах на зразок туризму та гостинності, які майже зупинилися з початком пандемії. Ближче до кінця 2020-го ситуація почала виправлятися, і цей тренд продовжився у 2021-му.

Загалом 2020-й став роком рецесії для більшості країн. Єдиною державою, яка показала зростання у 2020-му, став Китай. Його економіка піднялася на 2,3% за попередній рік.

Але вже у 2021-му ситуація почала змінюватися на краще для багатьох країн. Масова вакцинація у розвинених державах дозволила відчинити двері сервісних бізнесів. За даними компанії Yelp, у третьому кварталі 2021 року локальні американські бізнеси практично відновили докарантинну активність. Виріс і попит споживачів, які не мали змоги задовольняти потребу у дозвіллі під час дії суворих карантинних обмежень.

Завдяки такій динаміці почало відновлюватися й зростання кількості нових робочих місць. Найбільше, за даними Yelp, їх виникає у сфері гостинності та відпочинку. У третьому кварталі 2021 року у США було відкрито 3514 нових бізнесів у цьому сегменті, що на 32% більше, ніж за аналогічний період 2020-го. Також виникло 11 029 нових бізнесів у сфері краси, що на 7% більше, ніж у третьому кварталі 2020 року, і 19 892 нових ресторанів, що більше на 2%. Отже, сервісні послуги у розвинених країнах зараз переживають справжній сплеск, що дає надію тим країнам, які ще не досягли настільки ж високого рівня вакцинації населення.

Фахівці консалтингової компанії McKinsey погоджуються із тим, що зараз світова економіка активно відновлюється: зростає і попит, і виробництво, безробіття знижується, а міжнародна торгівля фактично зросла до допандемічного рівня.

Водночас основними проблемами сьогодні є вузькі місця ланцюжків постачань та збільшення інфляції. Ці чинники створюють суттєві перешкоди для посткризового відновлення, уповільнюють промислове зростання, погіршують споживчі настрої. Чимало експертів сходяться на думці, що ці негативні ефекти є тимчасовими, але поки що світ з ними не впорався.

Наприклад, пандемія призвела до розривів у глобальних ланцюжках постачань. А швидке відновлення виробництва та торгівлі випробовує на міцність глобальні логістичні спроможності. Зараз виконання та доставка замовлень у багатьох сферах затримується, бо в усьому світі не вистачає кораблів, причалів, контейнерів, вантажівок та робочої сили.

Через ці виклики ВВП уповільнив своє зростання у третьому кварталі 2021-го. Скажімо, у Китаї цей показник становив 7,9% у другому кварталі й лише 4,9% у третьому. У США – 6,7% та 2% відповідно. У єврозоні у третьому кварталі 2021-го ВВП збільшився на 2,2%. Найшвидше зростала Франція (3%) та Італія (2,6%).

Втім, інфляція у єврозоні у жовтні сягнула 4,1% (у вересні цей показник дорівнював 3,4%). Це найвища інфляція за 13 років. Експерти пов’язують її переважно з високими цінами на енергоносії (вони зросли на 23,5%). Голова Європейського центрального банку Крістін Лагард вважає, що загальна інфляція знизиться до цільового показника ЄЦБ у 2% до 2023 року.

Отже, глобальна економіка поступово відновлюється, одночасно стикаючись із низкою викликів. Всесвітній економічний форум у 2021 році сформував мапу ризиків, згрупувавши їх за ймовірністю та впливом. Також усі ці ризики можна розділити на геополітичні, соціальні, технологічні, економічні та ті, що стосуються довкілля. Перші три категорії становлять особливу небезпеку для бізнесу, тому компаніям необхідно моніторити їх у першу чергу.

Найімовірнішими ризиками для світу є екстремальні погодні явища, невдачі кліматичних заходів, шкода довкіллю, спричинена людьми, інфекційні хвороби, втрата біорізноманіття, концентрація цифрової влади, цифрова нерівність, проблеми у міждержавних відносинах, проблеми із кібербезпекою, криза засобів до існування.

Найбільшими 10 ризиками за силою впливу є такі: інфекційні хвороби, невдачі кліматичних заходів, зброя масового ураження, втрата біорізноманіття, криза природних ресурсів, шкода довкіллю, спричинена людьми, криза засобів до існування, екстремальні погодні явища, боргові кризи, падіння IT-інфраструктури.

Експерти Всесвітнього економічного форуму стверджують, що у постпандемічний період бізнеси стикнуться із найсильнішою невизначеністю. Вже зараз бізнес-середовище переживає чималі зміни: компанії вимушені відмовлятися від певних звичних практик і вчитися діяти у нових умовах. Наприклад, можна констатувати, що суттєво трансформувався сегмент корпоративних подорожей. «Глобальні ділові подорожі навряд чи зможуть повністю відновитися до 2024 року», – каже Мартін Голлмарк, старший віцепрезидент Moody’s Investors Service.

Глобальна асоціація ділових подорожей (GBTA) налаштована ще песимістичніше. Вона не очікує повного відновлення корпоративних мандрівок до 2025 року. Торік ділові подорожі у Північній Америці впали на 60%, і на 79% – з 1 квітня до кінця 2020-го. За оцінками GBTA, збитки у цьому сегменті будуть у 10 разів більшими за наслідки катастрофи 11 вересня або рецесії 2008 року.

Нещодавнє дослідження Deloitte з’ясувало, що майже половина опитаних компаній не очікує повернення корпоративних подорожей рівня 2019 року до кінця 2022-го. Фахівці Deloitte прогнозують, що до кінця 2022 року американські організації досягнуть рівня у 65-80% від допандемічних показників відряджень.

Пандемія підштовхнула бізнеси до економії коштів, і тепер сім із 10 компаній планують скоротити витрати на ділові подорожі. Майже половина опитаних організацій збирається суворіше дотримуватися внутрішніх політик щодо мандрівок, щоб заощадити гроші. Якщо зустрічі з клієнтами важко перевести в онлайн, то усі корпоративні – цілком можливо виконувати у форматі відеоконференцій. За словами Мартіна Голлмарка з Moody’s, 20-25% ділових подорожей пов’язані із зустрічами з працівниками своєї ж компанії, і такі відрядження будуть перетворені на онлайн-спілкування у першу чергу.

Також пандемія змусила бізнеси замислитися про екологічність та вуглецевий слід. Понад 400 компаній на Всесвітньому економічному форумі в Давосі у 2021 році підписали зобов’язання декарбонізуватися до 2050 року. Оптимізація ділових поїздок є одним зі способів зменшити негативний вплив на довкілля (але, звичайно, не єдиним).

Ще однією масштабною зміною, яку неможливо ігнорувати, є масовий перехід компаній на гібридні моделі роботи. Віддалена праця, відеоконференції замість офісних нарад і чимало інших складників стали звичними для бізнесу за останні півтора роки. Дослідники з’ясували, що насправді ця зміна є позитивною з фінансової точки зору.

Кейт Ліснер, президентка Global Workplace Analytics, наводить такі дані: компанії, які використовують гібридне середовище, економлять $11 тис. на кожну людину, яка працює віддалено половину часу. Економія забезпечується насамперед завдяки підвищенню продуктивності, зниженню витрат на нерухомість та зменшенню кількості днів відсутності людей на місцях із різних причин.

Пітер Шварц, футоролог та старший віцепрезидент зі стратегічного планування в компанії Salesforce, вважає, що хоча у багатьох країнах кількість нових випадків захворюваності й смертей зменшується, наслідки пандемії це далеко не вичерпані. Наразі ніхто не знає, чи зможуть вакцини випередити появу нових штамів, якими будуть наступні геополітичні події та скільки триватиме бурхливе відновлення економіки. На думку Шварца, людство входить до нової доби – «пандемічної ери», яку визначатиме вплив COVID-19. У цій епосі будуть свої переможці, які до пандемії могли не бути серед лідерів. І навпаки – колишні лідери ризикують втратити позиції у нових умовах.

Разом із колегами з компанії Accenture Research він розробив три можливі сценарії зміни бізнес-середовища у «пандемічну еру»:

1. Сценарій «Зростання». Чимало компаній за попередні 18 місяців навчилися не лише виживати в турбулентних умовах, але й діяти у них надзвичайно ефективно. Якщо ситуація сприятиме, тобто уряди діятимуть рішуче, країни зможуть стримувати нові спалахи захворюваності, а колективний імунітет міцнішатиме, то є велика ймовірність реалізації саме цього сценарію.

У ньому найуспішнішими стануть бізнеси, які інвестують у фінансову стійкість та організаційну гнучкість, а своїми пріоритетами вважають сталий розвиток і зростання. На думку Шварца та його колег, компаніям варто готуватися до такого сценарію, але водночас і не забувати про ймовірність збільшення інфляції та вживати заходів для зменшення ризиків.

2. Сценарій «Струс». До нього можуть призвести такі чинники: поява небезпечнішого штаму COVID-19, який обходитиме вакцинний захист; пришвидшення інфляції; посилення геополітичної напруженості. Навіть один із цих чинників може негативно вплинути на економічну ситуацію, а тим більше їх комбінація. Інфляція у США досягла максимуму за 13 років, а індекс споживчих цін у вересні 2021-го зріс на 5,4% у порівнянні з минулим роком. Якщо так триватиме й надалі, це може призвести до рецесії.

Якщо подальші події розгортатимуться за цим сценарієм, то бізнеси можуть увійти в період «креативного підриву», схожий на початок 1980-х. Виникне чимало можливостей для тих, хто вміє «підривати» ринок, ризикувати, швидко впроваджувати інновації. Інші компанії опиняться під загрозою зникнення. У міру розгортання цього сценарію світ вироблятиме толерантність до ризиків, пов’язаних із COVID-19, і згодом почнеться глобальне економічне відновлення.

3. Сценарій «Лінії розлому». Він, на думку Шварца та його колег, є найскладнішим і може виникнути, якщо у світі з’явиться суттєво небезпечніший штам вірусу. Тоді країни можуть обрати стратегію повного закриття, зокрема, зачинити кордони. Це спричинить проблеми із товарообігом та обміном даними. Зростання напруженості через тривалу пандемію може призвести й до геополітичних проблем, зокрема, до розділення глобальної економіки на декілька блоків. Загострення політичної ситуації всередині країн також цілком імовірне за такого сценарію.

Бізнесу у таких умовах доведеться адаптуватися до моделі регіональної автономії та витрачати кошти розумно й обережно.

Попри те, що три сценарії сильно відрізняються один від одного, деякі стратегії можуть бути корисними за будь-якого розвитку подій у «пандемічну еру». Наприклад, Пітер Шварц радить бізнесу:

• Докладати усіх можливих зусиль, аби захистити здоров’я працівників та клієнтів.
• Втілювати стратегії зростання, які містять «зелені» практики, інклюзивність, справедливість та різноманітність. Це дозволяє не лише покращити репутацію, але й збільшити довіру з боку споживачів і лояльність працівників. Власне, цей пункт стає необхідною умовою для виживання бізнесу в усіх трьох сценаріях.
• Інвестувати у цифрові трансформації та інновації. Пандемія посилила очікування клієнтів щодо персоналізованої діджитальної взаємодії у різних каналах, а працівники зараз прагнуть гнучкості, тобто можливості працювати з будь-якого місця.
• Збирати дані, що дозволять зрозуміти зміни в поведінці клієнтів і персоналу, передбачити перебої у ланцюжку постачання і оперативно побачити нові ринкові можливості.
• Ставати гнучкішим. Тобто створювати модульні команди, що вміють швидко змінювати склад, постійно навчати працівників цифровим навичкам і переглядати систему компенсацій так, щоб вона заохочувала людей ризикувати.

Єдине, у чому ми можемо бути впевненими сьогодні, – це те, що змін не уникнути. Ефекти пандемії триватимуть ще не один рік, і пасивно за ними спостерігати – означає приректи свій бізнес на програш. Тому компаніям потрібно вже зараз готуватися до різних варіантів майбутнього, одночасно зміцнюючи організаційні спроможності на зразок стійкості, гнучкості та інноваційності мислення.