Що з бізнесом? Коротко про головні зміни в економіці та бізнесі в жовтні

Правління Національного банку другий місяць поспіль знижує облікову ставку — в жовтні її зменшили з 20% до 16%.

За оцінками Мінекономіки, ВВП зріс на 9.1% порівняно з вереснем минулого року. Найбільший позитивний внесок у ВВП дали сфери послуг, машинобудування та виробництва будматеріалів. Своєю чергою, НБУ поліпшив очікуване зростання реального ВВП до кінця 2023 року — з 2.9% до 4.9%. Причини стрімкішого відновлення економіки — вища адаптивність бізнесу до воєнних умов, кращі оцінки врожаїв і розширення шляхів експорту.

Після двомісячного зниження цін знову зростає споживча інфляція — у вересні вона становила 0.5% порівняно з серпнем. Найбільше подорожчали освітні послуги (+9.9% за місяць), одяг і взуття (+7.8%) та паливо (+4.9%). Водночас у річному вимірі споживча інфляція у вересні була нижчою, ніж у серпні — 7.1% проти 8.6%.

Дослідницька компанія Gradus Research провела опитування про роботу українського бізнесу в умовах повномасштабної війни. 66% компаній працюють у тому ж режимі, що і до 24 лютого 2022 року, а 34% — частково зберегли діяльність. Водночас 59% підприємств зазнали галузевої трансформації.

Серед головних викликів компанії називають:

• збереження оплати праці — 44%;
• робота в умовах відключень електроенергії — 41%;
• збереження ринків збуту/клієнтів — 41%.

26% опитаних компаній завантажені на 100% своєї потужності, а 52% — на 50% і більше. Але 76% респондентів відзначають, що доходи бізнесу з початку повномасштабної війни зменшилися.

Згідно з опитуванням Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, за результатами роботи у вересні компанії склали такий антирейтинг проблем:

• зростання цін на сировину та матеріали — 46% (проти 57% у серпні);
• небезпека діяльності — 40% (проти 33%);
• проблеми з логістикою — 41% (проти 37%);
• розрив ланцюгів постачання — 37% (проти 30%);
• нестача робочої сили — 37% (проти 35%);
• зменшення попиту на продукцію/послуги — 33% (проти 37%).

Індекс відновлення ділової активності знизився з 40% до 35%. На це вплинуло зменшення частки компаній, у яких покращилася бізнес-активність — з 52% до 48%. Водночас про погіршення активності говорить 13% респондентів.

Позитивнішу картину пропонує опитування НБУ. За результатами III кварталу Індекс ділових очікувань підприємств становив 104.5%. Бізнес прогнозує зростання ділової активності у наступні 12 місяців і дає позитивні оцінки щодо:

• Фінансово-економічного стану підприємств: баланс відповідей — 6%. Найбільш оптимістичні в оцінках підприємства будівництва та переробної промисловості — 15.0% та 13.2% відповідно.
• Обсягів реалізації продукції: баланс відповідей щодо внутрішнього ринку — 16.8%, зовнішнього — 10.6%. Найкраще оцінюють потенційні продажі підприємці у сферах торгівлі (25%), переробної промисловості (22.3%) та сільського господарства (19.6%).
• Збільшення іноземних інвестицій: баланс відповідей — 7.1%. Найвищі очікування у підприємств енерго- та водопостачання (62.5%), транспорту та зв’язку (25.0%), а також будівництва (23.1%).

Разом з тим компанії дають негативні прогнози по кадровим питанням. Підприємства очікують зменшення кількості працівників наступного року та зростання витрат на оплату праці.

Про брак кадрів на ринку свідчать і результати дослідження Європейської Бізнес Асоціації. 55% опитаних компаній вже відчувають нестачу працівників. Найскладніше закрити вакансії менеджерів середньої та вищої ланки, спеціалістів вузького профілю та фахівців зі знанням англійської мови.

Окрім різних факторів, що спричиняють дефіцит кадрів, HR спеціалісти назвали такі виклики на ринку праці: вигорання і втома співробітників, низький рівень заробітної плати, бажання працювати віддалено.

Для покращення ситуації 76% опитаних компаній у 2023 році підвищували зарплату, а 51% — наймали нових працівників. Водночас 21% респондентів заморозили бюджет на утримання персоналу, 8% — скорочували команди, а 1,5% — зменшували зарплату.

На наступний рік опитані роботодавці мають такі плани:

• 93% — збільшать зарплату;
• 80% — не скорочуватимуть команди;
• 65% — відкриють нові вакансії;
• 32% — збільшать бюджет на розвиток команд;
• 30% — почнуть шукати персонал на нових ринках.

Якщо ваша компанія також планує наймати нових працівників, використовуйте інструменти Big Data, щоб підвищити ефективність пошуку співробітників.

У вересні українці знову встановили рекорд у відкритті ФОПів – зареєстрували 35 587 нових бізнесів. Це найвищий показник за останні три роки.

Лідер серед підприємницьких сфер — торгівля, де відкрилося 43% ФОПів (понад 15 тис.). На другому місце — індивідуальні послуги (близько 3,5 тис.), а на третьому — громадське харчування (понад 2 тис.). Найбільше ФОПів зареєструвалося в Київській (7407), Дніпропетровській (3210) та Львівській (2862) областях.

Від початку повномасштабної війни за урядовою програмою релокації 840 підприємств переїхало з територій, які наближені або знаходяться у зоні бойових дій, до безпечніших регіонів. З них 667 уже поновили свою роботу після переміщення.

Найчастіше для релокації бізнес обирає такі області: Львівська — 199 компаній, Закарпатська — 120, Чернівецька — 78, Івано-Франківська — 70. Найменш популярними є Одеська та Житомирська області, куди релокувалися 3 і 6 компаній відповідно.

Програму релокації реалізує Мінекономіки України. До неї може долучитися будь-яке підприємство з областей, які постраждали від бойових дій.