Що з бізнесом? Коротко про економічні зміни за місяць — Листопад 2022

Масовані ракетні удари по критичній інфраструктурі стали головними факторами цієї осені, які вплинули на роботу бізнесу. Так, «перебої з електро-, тепло-, водопостачанням» піднялося на другу позицію серед головних проблем українських компаній. На першій сходинці стабільно залишається підвищення цін на сировину, матеріали та необхідні товари. Про це говорять результати опитування Інституту економічних досліджень і політичних консультацій.

Як наслідок ракетного терору з боку росії, більшість опитаних компаній (74%) зазначили, що фінансово-економічна ситуація на підприємстві погіршилася. Зокрема, компаніям стало важче передбачити свій розвиток у короткостроковій перспективі 3-6 місяців: 46% опитаних не може дати прогноз щодо стану їхньої компанії через пів року.

Через постійні проблеми з електроенергією виторг ресторанів та кав’ярень в Україні впав на 22%. Про це свідчить дослідження компанії Poster POS, які проаналізували дані продажів 6500 українських закладів харчування.

У Києві найгірша ситуація: прибуток столичних ресторанів та кав’ярень впав на 27%. Це пов’язують з тим, що багато київських закладів розташовані у торговельних центрах, які зачиняються через повітряні тривоги або відсутність світла.

Водночас щойно ситуація в країні відносно стабілізується, прибуток закладів зростає.

Схожа ситуація спостерігається й в інших галузях. Так, Асоціація ритейлерів України стверджує, що через віялові відключення електроенергії магазини у деяких регіонах вимушено простоювали 50% робочого часу. Це суттєво посприяло падінню товарообігу. Наприклад, виторг однієї з мереж впав у середньому на 30%.

В Асоціації міст називають три головні ризики блекаутів для бізнесу:

• втрата доходу через зменшення виробництва;
• знищення частини виробничих матеріалів або товарів;
• вищі витрати на виробництво через потребу купувати та обслуговувати генератори, виплати зарплати навіть у разі простою компанії тощо.

У третьому кварталі 2022 року почала зростати кредитна заборгованість українців. Така тенденція стала очевидною лише зараз, адже до кінця другого кварталу діяли кредитні канікули для фізичних осіб. Тож, за 9 місяців активи банків, що не працюють, змінилися так:

• На 30 млрд грн зросла заборгованість у секторі кредитів для бізнесу, тож у листопаді її частка сягнула 38% від усіх виданих корпоративних позик.
• На 24 млрд грн зросла заборгованість фізичних осіб перед банками, що загалом у листопаді складає 28% від загальної суми позик.

Цей рівень безнадійних кредитів все одно залишається нижчим, ніж під час минулої банківської кризи у 2014-2015 роках. Тоді позичальники не могли повернути 56% коштів. Водночас у 2022 році банки мають значно вищу капіталізацію та надійність, що гарантує стійкість системи та її відновлення у найближчому майбутньому.

Також усі банки втратили кошти за 9 місяців. На початку року у системі чистий прибуток становив 77,5 млрд грн, а станом на 1 листопада — лише 11 млрд грн. Утім, цікаво, що довіра до банків в українців залишається високою: на рахунках громадяни тримають майже стільки ж грошей, що і на початку війни — понад 24 млрд доларів.

Нове опитування керівників бізнесу в Україні від KPMG показало: понад 80% підприємців впевнені, що у наступні 12 місяців економіку країни та світу чекає рецесія. Водночас 65% опитаних залишається оптимістами та стверджує, що українська криза буде помірною та короткотривалою, а їхні компанії та галузі зростатимуть впродовж наступних трьох років.

Як компанії завчасно підготуватися до нових викликів, ми писали у статті «Набір для виживання бізнесу». А корисні технології, які допомагають працювати навіть під час війни, можна побачити на спеціальному лендінгу «Бізнес Працює» від Київстар.