Україна — кандидат в ЄС. Що це означає для бізнесу?

Статус країни-кандидата в ЄС — це важливий крок України, але це ще не гарантія того, що вона стане повноправним членом союзу. Це скоріше квиток на потяг, що гарантує довгу, важку й цікаву мандрівку, яка не обов’язково завершиться вступом в ЄС. І якщо рішення про кандидатство України європейські чиновники ухвалили в рекордно короткі терміни, то таке ж швидке рішення щодо членства залишається відкритим питанням.

Це видно на прикладі інших країн. Так, найкоротший шлях від статусу кандидата до фактичного членства в ЄС був у Хорватії — 9 років (!). Водночас для Туреччини він триває вже 23 роки й досі не завершився.

Тому про членство України безпосередньо в ЄС говорити ще дуже зарано: навіть в рішенні Єврокомісії не йшло мови про переговори щодо вступу. Цей етап поки відклали, а натомість прописали чіткі умови, за яких Україна зможе зберегти статус кандидата.

Тож, ЄС вимагає виконати наступні 7 умов:

• Реформа Конституційного суду.
• Продовження судової реформи.
• Антикорупційна реформа, включно з призначенням керівника САП.
• Боротьба з відмиванням коштів.
• Втілення антиолігархічного закону.
• Узгодження аудіовізуального законодавства з європейським.
• Зміна законодавства про нацменшини.

Прогрес у виконанні цих умов Єврокомісія оцінюватиме вже наприкінці року. Якщо українські чиновники не покажуть відчутного результату, то статус кандидата можуть і забрати.

Проте важливо зазначити, що статус кандидата для України є важливим не з точки безпосереднього вступу в ЄС. За словами дослідників Центру економічної стратегії, цим рішенням Європейський Союз взяв на себе спільну відповідальність за виживання української економіки й за її довгострокове зближення та об’єднання з країнами ЄС. Так, саме Брюссель тепер має зіграти ключову роль у підтримці бюджету України навіть під час війни, а також ще більше відкрити для українських компаній європейський ринок. Наприклад, спростивши митні процедури або розробивши спільно логістичні рішення для експорту українського зерна.

Зі статусом кандидата для України відкривається доступ до фінансової допомоги, яку надають країнам, що готуються до вступу в ЄС. Мова про 14 млрд євро, які виділяють впродовж кількох років за цільовим призначенням. Тобто гроші йдуть не напряму в бюджет, а розподіляють між кандидатами через гранти, інвестиції або надаються як технічна допомога. Наприклад, у межах цієї програми окрема увага приділяється аграрному сектору, куди ЄС інвестуватиме близько мільярда євро.

Звісно, ефект від такого фінансування був би зовсім іншим, ніж під час повномасштабного вторгнення рф. Україна потребує значно більше ресурсів на відновлення, а тому розраховує акумулювати на це кошти через спеціальний Трастовий фонд солідарності. Планується, що країни ЄС інвестуватимуть у післявоєнну відбудову України не як у третю сторону, а як у добробут потенційного члена Європейського Союзу.

Значні перспективи мають відкритися й перед бізнесом. Якщо Україна укладе необхідні угоди та змінить своє законодавство, ЄС може надати наступні переваги для українських компаній:

• розширення доступу до фондів ЄС та програм підтримки малого та середнього бізнесу;
• розширення доступу до програм кредитування;
• допомога фермерським господарствам;
• прозорість правил оподаткування та бухгалтерського обліку;
• відсутність митних або кількісних обмежень в межах ЄС;
• спрощені адміністративні процедури при торгівлі з іншими країнами-членами ЄС;
• доступ до ринку з 450 мільйонами споживачів.

Передбачається і зменшення нетарифних торговельних бар’єрів:

• взаємна сертифікація товарів;
• єдиний стандартний процес сертифікації;
• суворе дотримання конкурентної політики та прав інтелектуальної власності.

Усі переваги від кандидатства для бізнесу поки не доступні, утім, Україна вже почала інтеграцію з ринком ЄС. Багато чого дала Угода про асоціацію з ЄС, яка була підписана у 2014 році.

Хоча договір про асоціацію мав безліч обмежень для українських підприємців, усе одно ЄС став найбільшим торговельним партнером України. Так, у 2021 році на ЄС припадало 40% від загального обсягу зовнішньої торгівлі України, що дорівнювало майже 23 млрд доларів.

А на початку червня 2022 року мита і квоти для українського бізнесу, охоплені Угодою про асоціацію, ЄС повністю скасував на рік, так само як і бар’єри у вигляді дозволів на транспортні перевезення. Мова про:

• мита для промислової продукції;
• призупинення застосування системи вхідних цін для фруктів та овочів;
• призупинення усіх тарифних квот для сільськогосподарської продукції;
• призупинення антидемпінгових мит на імпорт товарів походженням з України;
• призупинення застосування глобальних захисних заходів щодо українських товарів.

Водночас така лібералізація передбачає, що українські компанії дотримуватимуться європейських правил:

• походження товарів та відповідних процедур в рамках Угоди про асоціацію;
• утримання від будь-яких нових обмежень на імпорт з ЄС;
• повага України до демократичних принципів, прав людини та основних свобод, верховенства права, боротьба з корупцією.

Зокрема, саме у межах статусу-кандидата в ЄС Україна вже розпочала переговори щодо доступу до європейських фондів. Ці кошти стануть базою для відновлення інфраструктури, комунальної власності та економіки не тільки після завершення війни, а й допоки вона триває.

Також в урядовому офісі з євроінтеграції підкреслюють важливість екологічності виробництва: зелена трансформація бізнесу з урахуванням норм ЄС по суті є «зеленим світлом» для європейського фінансування.

Уже наступного року Україна може запровадити «промисловий безвіз» з ЄС. Наразі завершуються необхідні переговори щодо угоди АСАА. Що це таке?

Угода АСАА або ж «промисловий безвіз» — це визнання еквівалентності системи технічного регулювання та оцінки відповідності європейської якості. Тобто, підписання такого договору значно спрощує сертифікацію для виробників промислової продукції в Україні. Натомість зараз компанії вимушені звертатися за дозволом до офіційного представника — резидента Євросоюзу. З 2023 року ця норма може бути скасована.

Найперше «промисловий безвіз» торкнеться трьох секторів виробництва:

• низьковольтне електрообладнання,
• електромагнітна сумісність обладнання,
• машини.

Якщо ці три галузі успішно визнаватимуть в ЄС, то такий «безвіз» мають поширити й на інші види промисловості.

Більша інтеграція ринків — це і перевага для українського бізнесу, і можливі складнощі. Відкриття ринків відбувається в обидвох напрямах, а отже є небезпека, що українські компанії не зможуть стати гідними конкурентами на ринках країн ЄС.

Утім, дослідження українського бізнесу від Gradus Research показує, що:

• 46% компаній в Україні вважають, що спроможні конкурувати на європейських ринках.
• 37% — вважають, що це складно, але можливо.

Цікаво і те, що головними перевагами ведення бізнесу в ЄС українські компанії називають географічну близькість, зручну логістику та більш зрозумілу правову систему у порівнянні з іншими країнами світу.

Водночас український бізнес вже зараз розпочав свій вихід на європейський ринок. Ось кілька прикладів:

• ІТ-компанія Intellias відкривала офіси в Польщі, Іспанії, Португалії, Хорватії тощо.
• Нова пошта планує вийти на європейський ринок, зокрема почати роботу у Польщі, Словаччині, Румунії. Польське представництво розраховують відкрити вже до кінця 2022 року.
• Акцент на експансію ринків ЄС ставить для себе й інноваційний health-tech-бізнес Liki24. Вони вже представлені у кількох європейських країнах, утім найближчим часом планують інвестувати в розвиток компаній у Румунії та Польщі.

Скористатися можливостями від співпраці України і ЄС та вийти на європейський ринок, українському бізнесу допоможе наша добірка корисних платформ.

А щоб розвиватися в Україні навіть під час війни пропонуємо скористатися сервісами для бізнесу від Київстар.