Новий цифровий світ. Як технології змінюють життя людей

• Книга отримала захоплені відгуки від The New York Times, The Economist, Scientific American
• Книгу рекомендує для прочитання експрезидент США Білл Клінтон
• Автори – голова ради директорів Google і директор наукового центру Google Ideas

Розвиток технологій, особливо комунікаційних, поступово змінює наш світ. За останні роки кількість абонентів мобільного зв’язку та користувачів Інтернету збільшилась у багато разів, і цей процес продовжує набирати обертів. Змінюються моделі споживання інформації – слідом за ними повинні змінитися й ми самі, а також наше уявлення про компанії, державні інститути, суспільство. У цій книзі розповідається про те, якою буде нова цифрова епоха та яка роль людини та організації в ній.

Перша та найочевидніша зміна, яка чекає на нас у найближчому майбутньому, – стрімке зростання кількості можливостей завдяки новим цифровим технологіям. Багато ринків і корпорацій, особливо в країнах, що розвиваються, відчують цей ефект на собі. Простіше кажучи, можна буде досягати набагато більшого ціною менших зусиль.

У країнах, де мобільний зв’язок все ще залишається незвичним явищем, незабаром ситуація кардинально зміниться. Смартфони, що стали доступними широким верствам населення, змінять уявлення людей про бізнес, суттєво полегшать роботу, зокрема завдяки доступу до Інтернету. Автори наводять як приклад життя рибалки з Конго. Якщо раніше йому доводилося самому нести свій улов на ринок і викидати частину риби, що зіпсувалася від лежання на прилавку, то зараз мобільний телефон дозволяє йому чекати дзвінка від покупця на річці, зберігаючи живий улов у прохолодній воді.

Доступ величезної кількості користувачів до Мережі означає, що компаніям стає все простіше збирати та використовувати дані. Причому настільки простіше, що це змінює поняття конкуренції та ефективності, а перед клієнтами відкриває небувалі можливості. Наприклад, компанія Amazon, аналізуючи статистику продажу та іншу інформацію, може пропонувати своїм покупцям позики. Це стає чудовою підмогою для тих клієнтів, які не можуть собі дозволити взяти кредит у звичайному банку.

Останнім часом точиться дуже багато дискусій навколо такої відносно нової технології, як 3D-друк. Автори книги переконані: вона дозволить вирішити безліч проблем. Наприклад, у небагатих країнах люди зможуть роздруковувати потрібні їм деталі та інструменти замість того, щоб чекати поштової доставки. А оскільки з’являється все більше програм, що розповсюджуються безкоштовно, і шаблонів для тривимірного друку, цей процес буде дешевим і швидким.

3D-друк стане чудовим способом підвищити продуктивність праці для багатьох компаній. Автори припускають, що в майбутньому буде популярна така модель: клієнт передає через Інтернет специфікації, відповідно до яких оператор тривимірного принтера виготовляє продукцію в замовленому обсязі. «Це не замінить гектари виробничих площ, які зараз використовуються під серійне виробництво в багатьох галузях, але безпрецедентно розширить асортимент продуктів, доступних жителям розвинених країн», – пишуть Шмідт і Коен.

Вони також переконані, що незабаром з’явиться чимало цікавих технічних новинок, які суттєво полегшать людям життя та заощадять час. Наприклад, машина, яка виконуватиме будь-яку стрижку або сама підбере одяг, виходячи з характеру запланованих клієнтом справ. Таким чином, звільниться час, який людина зможе витратити з більшою користю – скажімо, на важливу роботу.

«Звичайно, світ буде переповнений всілякими ґаджетами, голограмами, що дозволять вашій віртуальній версії бути будь-де», – запевняють автори. Тому способів «вбивства» часу також побільшає. Однак якщо людина захоче бути ефективною, можливостей для цього в неї буде значно більше, ніж зараз.

Поява нововведень у сфері комунікаційних та інших технологій призводить до того, що життя організацій стає більш цікавим та насиченим. «Вражає те, як можуть змінити світ навіть незначні успіхи в розвитку технологій, якщо при цьому зростають можливість доступу до мережі та взаємозалежність мешканців різних країн», – пишуть автори. Зокрема, спілкування з клієнтами та співробітниками з інших міст та країн настільки спростилося, що сьогодні нікого не здивуєш аутсорсингом робочої сили чи отриманням замовлення з іншого кінця світу. Далі цей процес лише поглиблюватиметься. У майбутньому для організацій стане звичним явищем тримати команду продавців в одній країні, HR-відділ – в іншій, а R&D – у третій. Платформи для віддаленої взаємодії стають все більш досконалими, тому незабаром найсерйознішою перешкодою для ефективної комунікації стануть культурні відмінності, а не мовний бар’єр чи відсутність технологій.

Поступово відмиратиме така вимога роботодавців, як фізична присутність співробітника в офісі. Конкуренція ринку праці вийде новий рівень. Молодь із країн Африки зможе змагатися за місце в компанії з Кремнієвої долини поряд із жителями Каліфорнії. Отже, з’явиться маса можливостей для зростання доходів.

Автори є прихильниками глобалізації та вважають, що в новому цифровому столітті це явище приноситиме людям все більше користі. Вже зараз є компанії, які пропонують усім охочим за невеликі гроші виконувати просту роботу. Потрібно лише мати комп’ютер. І якщо серед мешканців розвинених країн така робота вважається непрестижною та низькооплачуваною, то для населення бідних держав вона може бути суттєвою фінансовою підмогою.

Одна з платформ, яка створює такі можливості – Amazon Mechanical Turk. Автори впевнені, що в міру вдосконалення технологій діапазон завдань, які можна буде віддавати на аутсорсинг за допомогою подібних механізмів, буде розширюватися. Наприклад, можна буде найняти ріелтора, юриста чи бухгалтера, які живуть у різних країнах.

Глобалізація дарує людям ще одну чудову нагоду, яку автори книги назвали «перехресним запиленням». Абсолютно різні люди зможуть подивитися на проблеми з різних секторів економіки зі своїх унікальних точок зору, і в результаті з’являться несподівані рішення. Крім того, Шмідт та Коен висунули цікаве припущення: «Загальний доступ до Мережі має допомогти країнам виявити свої конкурентні переваги. Цілком можливо, що найкращі в світі графічні дизайнери живуть у Ботсвані, а світ поки що просто не знає про це».

Окрім підвищення ефективності та спрощення роботи компаній, нова цифрова епоха дозволить якісно покращити життя людей. «Зміцниться наше здоров’я, підвищиться безпека, жити стане цікавіше. Як і в інших випадках, розподіл цих благ буде не рівномірним, але від цього вони не стануть менш значущими», – пишуть автори книги.

Побутова техніка та інші прилади, які можна знайти в будинку будь-якої людини, перестануть бути носіями лише своїх базових функцій. Вони також розважатимуть нас, допомагатимуть фізично розслаблятися чи взаємодіяти з друзями. Але найголовніше – всі ці пристрої можна буде адаптувати під свої бажання та потреби.

Окрему увагу автори приділяють складанню хроніки життя. Зараз для цього існують соціальні мережі та онлайн-сховища фотографій. Однак у майбутньому з’являться зовсім інші технології: зокрема, Шмідт та Коен запевняють, що фотографії та відеоролики можна буде зберігати у вигляді тривимірних голограм. А поринути в спогади стане можливим практично буквально: достатньо поставити спеціальний пристрій посеред кімнати, завантажити в нього голограму – і ви опинитеся в центрі подій.

Розважальний контент буде ще доступнішим, ніж зараз, і кожен користувач зможе вибрати собі музику чи фільми до смаку. Вже зараз існують такі ресурси – наприклад, шведський музичний сервіс Spotify. Він дозволяє знайти практично будь-який запис та прослухати його або безкоштовно, або за символічну плату – і при цьому не порушувати авторських прав.

Персоналізація контенту досягне небувалих висот вже дуже скоро, вважають автори книги. Якщо під час перегляду фільму людині сподобається страва, яку їдять герої, їй буде негайно надано рецепт приготування, поради щодо вибору інгредієнтів та інша вичерпна інформація.

У майбутньому зросте й безпека – зокрема пересування. Шмідт і Коен упевнені, що широке поширення безпілотних автомобілів уже неминуче. Команда Google разом із фахівцями Стенфордського університету вже створили кілька прототипів таких машин. Результати випробувань виявились дуже обнадійливими: автомобілі здатні проїжджати сотні тисяч кілометрів без жодної аварії. До речі, в американських штатах Невада та Каліфорнія користуватися безпілотними машинами вже можна цілком легально – достатньо лише отримати спеціальну ліцензію.

Зрозуміло, не можна залишити без уваги й прогнози авторів у сфері медицини. «Те, що ваш мобільний телефон зможе поставити діагноз, нікого вже не здивує. Звичайно, ви зможете сканувати свої частини тіла так само, як зараз скануєте штрих-код», – пишуть вони. А ще будуть поширені мікроскопічні роботи, які зможуть досліджувати організм зсередини та розпізнавати симптоми захворювань на ранніх стадіях. Незважаючи на те, що це звучить як наукова фантастика, вже сьогодні існують перші подібні пристрої. Наприклад, у 2012 році в США було зареєстровано першу електронну пігулку. Її створила компанія Proteus Digital Health, оснастивши мікроскопічним датчиком розміром один квадратний міліметр. Цю таблетку пацієнт повинен ковтнути, після чого датчик буде активований шлунковим соком і почне передавати інформацію на приймач, а той на мобільний телефон. Так людина зможе відстежувати свою реакцію на ліки, моніторити різні показники життєдіяльності та контролювати дотримання дієти.

Сьогодні практично кожен користувач Інтернету має кілька різних облікових записів і, як наслідок, завантажує масу відомостей про себе в Мережу. Це має логічні наслідки. По-перше, кількість інформації про реальних людей та їхні віртуальні «особистості» зростає стрімкими темпами. По-друге, ми все частіше втрачаємо контроль над особистими даними. І зберегти його навряд чи вдасться. Безпека інформації буде під загрозою: адже можливість отримання незаконного доступу до ваших особистих відомостей зростає в міру розвитку технологій.

Компаніям, які хочуть зберегти довіру своїх клієнтів, доведеться докладати чимало зусиль, щоб забезпечити конфіденційність їхніх даних. Для цього будуть використовуватися методи та алгоритми, які зараз лише розробляються. Можливо, набуде широкого поширення авторизація за допомогою відбитка пальця. А може, буде створено алгоритм шифрування інформації, близький до досконалості.

Революція даних призведе до того, що діяльність багатьох громадських та державних інституцій стане більш прозорою. «Громадська участь досягне нових висот: кожна людина, яка має мобільний телефон і доступ до Інтернету, зможе зробити свій внесок у реалізацію ідеї підзвітності та прозорості дій влади», – стверджують автори.

Наприклад, у поліцейських машинах можна буде встановити відеокамери – і будь-хто охочий зможе в режимі реального часу стежити за тим, що там відбувається. А на підставі побаченого, а також даних про хабарництво чи інші порушення, формуватиметься персональний рейтинг кожного служителя закону. «Після того, як основні громадські інститути – системи охорони здоров’я, освіти та судова система – остаточно вступлять у цифрову еру, вони стануть більш ефективними, прозорими та доступними», – пишуть Шмідт та Коен.

Інтернет, навіть у країнах, де його намагаються регламентувати, залишається зоною свободи. Ним ніхто не керує, звичайні закони там не діють, а практично на будь-яку інформацію знайдуться відомості, що їй суперечать. Однак чим більше людей потрапляє до мережі, тим сильніша держава прагне контролювати те, що відбувається в Інтернеті. «Намагання спроектувати закони реального світу на віртуальний простір є універсальним для всіх країн – від найдемократичніших до найбільш авторитарних», – пишуть автори книги. Останнім часом прикладів тому з’являється дедалі більше.

Автори передбачають, що в майбутньому Інтернет розпадеться на сукупність національних мереж меншого масштабу. Існуватиме «американський Інтернет», «китайський Інтернет», «російський Інтернет»… І хоча вони перегукуватимуться між собою, багато в чому залишаться ізольованими один від одного. Це звучить трохи лякаюче, хоча автори стверджують, що і зараз більшість користувачів практично не залишають своє культурне середовище.

Ще одне передбачення Шмідта та Коена стосується створення міждержавних спілок у віртуальному світі. Подібно до того, як держави об’єднуються для формування спільної політичної чи економічної позиції, вони спільними зусиллями фільтруватимуть і створюватимуть контент. З’являться міждержавні спільноти за інтересами, завдяки яким країни контролюватимуть «свою» частину віртуального простору. «Великим державам спільні зусилля в цьому напрямі дозволять зробити легітимними їхні власні дії щодо фільтрації контенту та уникнути небажаної уваги до них. А дрібним країнам альянси такого роду допоможуть без особливих витрат домогтися розташування більш серйозних гравців, і згодом отримати деякі корисні технічні навички та можливості, яких їм бракує», – кажуть автори.

Вони йдуть ще далі, стверджуючи, що в майбутньому користувачам Інтернету знадобляться візи, щоб відвідати Мережу іншої країни. Швидше за все, для цього буде розроблено спеціальний механізм: коли людина захоче перейти у віртуальний простір певної держави, потрібно буде зареєструватися та погодитись з деякими правилами гри.

«Візова політика» в Інтернеті, з одного боку, зробить складнішим ведення міжнародного бізнесу (в окремих випадках може призвести до ізоляції держави). Але з іншого боку – вона дозволить країнам ефективніше контролювати іноземних відвідувачів, а також отримувати додатковий дохід (за рахунок аналога візового збору та штрафів за порушення місцевих правил).

Внаслідок описаних вище змін з’являться нові поняття: наприклад, «інтернет-біженець», «віртуальний політичний притулок» та багато інших.

Оскільки саме технології змінюватимуть світ, компанії, які їх створять, зможуть забезпечити нову конкурентну перевагу тим чи іншим державам. Наприклад, автори кажуть, що на даний момент у світі існують чотири домінуючі виробники телекомунікаційного обладнання: шведська фірма Ericsson, китайська Huawei, французька Alcatel-Lucent та американська Cisco. Згодом діяльність цих компаній (та інших подібних до них) буде набагато тісніше пов’язана з політикою влади.

Конфлікти між державами та всередині окремої країни в цифровій епосі також зазнають змін. Зокрема, завдяки розвитку нових технологій можна буде точно визначати, яка інформація є достовірною, а яка – ні. Як відомо, зараз у багатьох конфліктах усі сторони зловживають спотворенням даних (а то й відвертою брехнею). У майбутньому з’явиться можливість, наприклад, додавати до знятого фото або відео водяні знаки, біометричні дані та географічні координати. Такі докази будуть набагато переконливішими та зведуть до мінімуму ймовірність монтажу та підробок.

Не виключено, що незабаром буде створено спеціальні міжнародні групи для перевірки інформації. Вони допомагатимуть у ситуаціях, коли потрібно з’ясувати, чи не дезінформують сторони конфлікту світову громадськість.

Не секрет, що війни поступово мігрують і в онлайн-простір. Одним із найпоширеніших інструментів для цього стають віртуальні атаки: на сайти, персональну інформацію тощо. У майбутньому ця тенденція лише поглибиться. «За допомогою кібератак і руйнування комунікацій противника можна не тільки завадити йому вести інформаційну війну, а й ускладнити доступ до ресурсів, різних даних та аудиторії, що його підтримує», – пишуть Шмідт і Коен. Завдяки цим методам, як запевняють автори, можна буде навіть скидати уряди.

На конфлікти в майбутньому впливатимуть ще дві тенденції. По-перше, колективна мудрість онлайн-спільноти (автори стверджують, що в середньому на боці добра завжди перебуває більше людей, ніж на боці агресора, а отже колективна мудрість допомагатиме впоратися з проблемою, а не роздмухувати її). А по-друге, складність видалення персональних даних (і, як наслідок, неможливість уникнути відповідальності за скоєні злочини). Зрозуміло, конфлікти будуть існувати завжди – така природа людини, але автори вважають, що в новій цифровій епосі вони стануть менш ризикованими для життя (зокрема тому, що боротимуться машини, а не люди). Але ставлення до віртуальних конфліктів стане практично таким самим серйозним, як до реальних.

Загалом автори книги зберігають оптимізм: «Розвиток технологій та доступ до Інтернету допомагають боротися зі зловживаннями, стражданням та насильством… Найкраще, що всі ми здатні зробити для підвищення якості життя на планеті, це забезпечити людям доступ до мережі та дати їм можливість користуватися благами технологій. «Надайте їм доступ, а решту вони зроблять самі». Однак не слід забувати про те, що нові технології – це завжди нові виміри складності світу, в якому ми живемо. І для того, щоб виграти від їхньої появи, компаніям, людям та державам доведеться чимало попрацювати.