У режимі автозаміни: роботи чи люди?

Передбачати майбутнє сьогодні стало абсолютним must have серед експертів. Коли технології змінюють світ настільки стрімко, дуже хочеться зазирнути хоча б на кілька років вперед. Цілі різні. Споживачам – пофантазувати, захопитися та/або жахнутися, бізнесам – скоригувати плани, політикам – продумати заходи із збереження спокою в соціумі на випадок «великого технологічного шухеру».

Наприклад, ось декілька даних із дослідження McKinsey Global Institute від грудня 2017 року, а також їхньої давнішньої статті:

• до 2030 року через кількість роботів, що зростає, 400-800 млн людей можуть втратити роботу – 75-375 млн з них, можливо, перекваліфіковуються;
• близько 59 % всієї виробничої діяльності може бути автоматизовано;
• ймовірно автоматизуються: 90 % завдань, що виконують зварювальники і фрезерувальники, 73 % професій в закладах громадського харчування, 43 % робочого часу в фінансовому секторі;
• сфера охорони здоров’я має технічний потенціал для автоматизації близько 36 % – проте ця цифра є нижчою для тих фахівців, чия буденна діяльність вимагає експертизи і прямого контакту з пацієнтами (в McKinsey вважають, що для медсестри лише менше 30 % діяльності може бути технічно автоматизовано).

Такі цифри – дещо більше, дещо менше – зустрічаються в багатьох джерелах. За родом діяльності я часто відвідую заходи із нейромережа, машинного навчання та big data. Саме ці області розробок змушують роботів перегравати нас в шахи і го, ретушувати фото і відео так, що ми не бачимо відмінності із справжнім, допомагати автомобілям рухатися без водія.

Звісно, на таких івентах майже всі говорять, що штучний інтелект замінить окремі професії. З очевидного під загрозою:

• співробітники колл-центрів, оскільки є чат-боти;
• водії вантажівок і таксисти – автомобілі, що управляються самостійно, колись обійдуться без них;
• частково юристи і частково лікарі – базові висновки і базова діагностика може робитися чат-ботами і системами автоматичного аналізу.

Постає питання: що буде з цими людьми, яких витісняють технології?

І тут починається поле для фантазій. Основних ідей дві.

Одні говорять, що в світі введуть якийсь соціальний податок на робота: якщо компанія раптом змінює живу людину на машину, вона повинна буде його фінансувати.

Інші впевнені, що люди, звільнившись від рутини, або перевчаться і підуть в інші професії, або залишаться в тих самих сферах, проте здійснюватимуть складніші та високоінтелектуальніші завдання. Є навіть така фантазія, що значна частина піде в програмісти (частину яких, до речі, теж неодмінно автоматизують).

Заковика в тому, що нинішній технологічний ривок стався буквально за 15-20 років. І ми можемо недооцінювати його темпи. Люди міркують, що роботи можуть замінити тільки якийсь обмежений набір навичок. Але, думаю, цей набір набагато більший, ніж ми припускаємо зараз. І він постійно розширюватиметься.

Що цьому сприяє? Здебільшого – розвиток нейромереж, які навчаються, змагаючись, і вміють майже миттєво аналізувати великі обсяги інформації, моментально проходити гілками ухвалення рішень.

Вже є роботи-автомобілі, що управляються самостійно. А якщо навіть не самостійно, то тисячі датчиків усередині при коректному програмуванні дозволяють автомобілю робити самодіагностику на ходу. Щоб майбутній робот-ремонтник знав, де «лікувати». Є роботи, що збирають автомобілі, і роботи, що управляють збиральниками автомобілів. Чимало робітників і навіть проміжних професій рано чи пізно заміниться.

Візьмемо юриста або лікаря-діагноста. Для них обох можна досить чітко прописати дерево «якщо – то». Зрозуміло, що це стосується випадків, де не потрібно спілкування з пацієнтом, де можна подивитися кілька кодексів і прецедентів для розуміння, як вчинити. Або, наприклад, бухгалтера. Здебільшого вони шукають дані, комбінують, звіряють їх в одному-іншому-третьому місці. Існують програми, які вже вирішують базові бухгалтерські проблеми. Вони ще не є розумними і поки лише допомагають людині. Але незабаром «докачаються».

Якщо вдуматися, більшість людей на Землі виконує не надто високоінтелектуальну працю. Так, складну, енерговитратну, проте таку, що не вимагає мегакреативу. Головний момент: це повторювані речі. А, отже – здатні потенційно бути автоматизованими.

Тоді можна припустити, що одного дня на планеті залишаться тільки вкрай розумні професії. Наприклад, вчені, винахідники, лікарі та юристи високого класу. У відсотках від загального числа їх не так багато. Всіх інших можна замінити.

До речі, є ідеї, що останніми будуть замінені чисто гуманістичні професії на кшталт психотерапевтів – ті, які повинні прислухатися до емоційного фону людини. Мені здається, що психотерапевта не дуже складно замінити. Але річ у іншому: людині важливо, щоб з боку фахівця була саме жива людина.

До перенавчання на більш складну діяльність маю також багато питань.

По-перше, чимало залежатиме від того, як вишикується система перепідготовки. Якщо зараз майбутній експерт навчається від простого до складного, як він стане професіоналом, якщо пропустить базові етапи?

По-друге, переконаний: помиляються ті, хто говорить, що люди підлаштуються і робитимуть щось просунуте. Занадто великій кількості людей доведеться підлаштовуватися. Не всі здатні перекваліфікуватися з простої роботи в складну. Ймовірніше, чимало перестрибуватимуть з простої роботи до простої, куди роботи ще не дісталися (проте дістануться – не в цьому поколінні, так в наступному). Неодмінно в майбутньому ці перегони закінчаться. Так з’явиться пласт людей, яким нічого робити і користі вони не приноситимуть.

Виявиться, що тренд з роботами виглядатиме так: є роботи і є люди, які їх контролюють. Є влада. Є невелика кількість людей, без яких не можна. І власники роботів, які колись витратилися на технології.

Аж раптом у якоїсь владної верхівки постає питання: а навіщо годувати всіх «оптимізованих»? Не в сенсі соціальної відповідальності або гуманітарної доцільності, а в сенсі економічному – як це реалізувати?

Виходить, що у небагатьох, які залишаться працювати і створювати, повинно вистачити відповідальності, щоб утримувати решту. Цих інших буде чимало, але водночас вони будуть нікому не потрібними. І власне для них розмивається сенс існування.

Якщо ми не хочемо настання такого майбутнього, потрібно вже зараз думати, що з цим робити.

Сьогодні не стоїть питання, чи можливо замінити роботом людини. Оскільки можливо. Головний привід для роздумів: як в процесі тотальної автоматизації з одного боку захистити нас як вид, а з іншого – щоб це ще й приносило цінність? Зберегти, лише тому що потрібно зберегти – недовговічна мета, яка веде до деградації.

Можливо, я не помічаю певних економічних чинників, може, для якоїсь роботи людина завжди буде дешевшою за робота.

Наприклад, зараз в деяких країнах регулюється працевлаштування мігрантів. Вони дешевші за оплатою, ніж резиденти, проте існує закон, який не дозволяє найняти більше певної кількості мігрантів. Можливо, подібну історію реалізують і з роботами – навіть якщо робот виконує роботу дешевше і краще.

Тут здіймається питання цінності людини. Зараз, в умовах того, що планета – це глобальний ринок, вона визначається легко. Наприклад, вона робить корисну роботу. А якщо в цьому не буде потреби? Яка цінність забезпечить її право на існування? Як вона зможе гармонізуватись зі світом, який утворюється?

Можливо, потрібно дати еволюції якийсь час. Щоб ми самі вирівняли свої потреби і вийшли на інший рівень, де кожному буде чим зайнятися без повторюваних завдань. Але, думаю, безболісно ми до цього не дійдемо.

Сподіваюся, ситуація, описана «в межі», не наступить. Вочевидь, що не буде так, як зараз йдеться на конференціях про те, що люди будуть просто постійно перевчатися. Адже одного дня вже нікуди буде перевчатися. Але, можливо, наступне покоління стартапів змістить фокус від автоматизаційних і чисто економічних цілей до про-людських. Напевно, відкриються такі перспективи для людської зайнятості, яких поки що з точки тут-і-зараз ще не видно. Можливо, кардинально зміниться сама соціальна структура. Хай там що, створити позитивний сценарій розвитку людства – головне завдання. І воно вже чекає на рішення.

Матеріал підготовлений у співробітництві з LIGA.net