Про що:
«Я трохи на емоціях, бо щойно ми повернулися з дороги» — каже на початку інтерв’ю Олексій Ломський, знімаючи з себе бронежилет. Раніше цей підприємець очолював успішний ресторанний бізнес у Харкові, але з першими російськими бомбардуваннями його пріоритети кардинально змінились. Тож сьогодні Олексій особисто розвозить їжу у звільнені від російських окупантів села у броньованій машині та вже планує відбудову рідного міста.
Як престижний бізнес за лічені години перетворився на благодійний фонд? Як готували тисячі обідів для харків’ян під постійними обстрілами? Як підприємницький дух зараз допомагає будувати стратегію розвитку Харкова? Про все в інтерв’ю Kyivstar Business Hub розповів Олексій Ломський, співзасновник благодійного фонду «Мирне небо».
Зміст
Як ресторанний бізнес став на рейки війни
Як щодня доставляти понад 8 тисяч порцій їжі під обстрілами
Як щодня доставляти понад 8 тисяч порцій їжі під обстрілами
Як будували команду для кухні з банкірів та провізорів
Як ефективні технології масштабують роботу організації
Як фонд вже сьогодні готується відбудовувати Харків
Яка допомога потрібна харківському благодійному фонду
Як ресторанний бізнес став на рейки війни
«Якщо ми втечемо, то хто залишиться?» — пояснює підприємець Олексій Ломський, чому попри 4 місяці обстрілів, він не покинув Харків. До повномасштабного вторгнення вони разом зі Станіславом Любимським заснували відомий харківський ресторан «Небо», а також вони мали дві піцерії, магазин з морепродуктами та власне виробництво. Там щодня готували обіди для елітних дитячих садків та шкіл міста.
Олексій Ломський
підприємець
Ми не були бідними на момент вторгнення. Ми мали бізнес. Ми мали машини, холодильники повні їжі. Могли б просто відкрити магазин і продати це все за 5 хвилин втричі дорожче, але ми пішли іншим шляхом
Ми не були бідними на момент вторгнення. Ми мали бізнес. Ми мали машини, холодильники повні їжі. Могли б просто відкрити магазин і продати це все за 5 хвилин втричі дорожче, але ми пішли іншим шляхом
Харківський ресторан «Небо» до повномасштабної війни в Україні
Зазвичай, найбільш інтенсивний період у приготування обідів припадає на п’ятницю-неділю. Тому на підприємстві продукти закуповують весь тиждень, щоб масово їх готувати на вихідних. Через це у четвер, 24 лютого, усі склади, холодильники та морозильні камери були вщент заповнені їжею. І саме це стало основою для того, щоб з перших днів повномасштабної війни ресторан «Небо» почав годувати людей безплатно.
Олексій Ломський
Безпосередньо 24-го ми годували тих, з ким були разом у бомбосховищах. А з 27-го вже почали займатися тими людьми на вулиці, які також потребували їжі. І перші наші споживачі-жителі міста просто їли стейки Рібай, качину грудку конфі, стейк з тунця та інші делікатеси. Те, що було заготовлене для піцерій, перетворилося на хліб. Такий був старт. Сарафанне радіо працювало моментально. Сказали – “Небо” годує. І наш номер телефону швидко розійшовся та моментально перетворився на гарячу лінію. І так підприємство уже запрацювало у гуманітарних цілях
Безпосередньо 24-го ми годували тих, з ким були разом у бомбосховищах. А з 27-го вже почали займатися тими людьми на вулиці, які також потребували їжі. І перші наші споживачі-жителі міста просто їли стейки Рібай, качину грудку конфі, стейк з тунця та інші делікатеси. Те, що було заготовлене для піцерій, перетворилося на хліб. Такий був старт. Сарафанне радіо працювало моментально. Сказали – “Небо” годує. І наш номер телефону швидко розійшовся та моментально перетворився на гарячу лінію. І так підприємство уже запрацювало у гуманітарних цілях
Як щодня доставляти понад 8 тисяч порцій їжі під обстрілами
На самому початку до Олексія Ломського та Станіслава Любимського долучився ще Сергій Чубуков. Разом вони заснували Благодійний фонд «Мирне небо». Вивезли своїх дітей у безпечні місця, а потім самі сіли за кермо автомобіля й щодня під звуки вибухів розвозили їжу та допомагали з евакуацією місцевим.
Олексій Ломський
Сергій Чубуков подзвонив мені. Каже, що у нього є вантажний автомобіль і він готовий возити все, що потрібно. Тоді дзвонило дуже багато людей. Сергій почав з того, що розвозив їм їжу та почав складати маршрути. Дуже скоро ми вийшли на якісь неймовірні об’єми обідів. Спочатку було чотири тисячі. Потім п’ять, шість тисяч. Тут, навіть якщо ми дуже маленьку порцію робили зі 100 грамами м’яса, то це вже було 600 кілограмів. Це вже тоннажі! А це потребувало планування складів, графіку. Люди все одно чекали, що ми привеземо їм їжу. Багато хто панічно боявся виходити з бомбосховища. І я їх розумію: сам тричі потрапляв під дуже серйозні обстріли
Сергій Чубуков подзвонив мені. Каже, що у нього є вантажний автомобіль і він готовий возити все, що потрібно. Тоді дзвонило дуже багато людей. Сергій почав з того, що розвозив їм їжу та почав складати маршрути. Дуже скоро ми вийшли на якісь неймовірні об’єми обідів. Спочатку було чотири тисячі. Потім п’ять, шість тисяч. Тут, навіть якщо ми дуже маленьку порцію робили зі 100 грамами м’яса, то це вже було 600 кілограмів. Це вже тоннажі! А це потребувало планування складів, графіку. Люди все одно чекали, що ми привеземо їм їжу. Багато хто панічно боявся виходити з бомбосховища. І я їх розумію: сам тричі потрапляв під дуже серйозні обстріли
Як щодня доставляти понад 8 тисяч порцій їжі під обстрілами
На самому початку до Олексія Ломського та Станіслава Любимського долучився ще Сергій Чубуков. Разом вони заснували Благодійний фонд «Мирне небо». Вивезли своїх дітей у безпечні місця, а потім самі сіли за кермо автомобіля й щодня під звуки вибухів розвозили їжу та допомагали з евакуацією місцевим.
Сергій Чубуков подзвонив мені. Каже, що у нього є вантажний автомобіль і він готовий возити все, що потрібно. Тоді дзвонило дуже багато людей. Сергій почав з того, що розвозив їм їжу та почав складати маршрути. Дуже скоро ми вийшли на якісь неймовірні об’єми обідів. Спочатку було чотири тисячі. Потім п’ять, шість тисяч. Тут, навіть якщо ми дуже маленьку порцію робили зі 100 грамами м’яса, то це вже було 600 кілограмів. Це вже тоннажі! А це потребувало планування складів, графіку. Люди все одно чекали, що ми привеземо їм їжу. Багато хто панічно боявся виходити з бомбосховища. І я їх розумію: сам тричі потрапляв під дуже серйозні обстріли
У перші місяці війни підприємець щодня вставав до шостої ранку. Сідав у мікроавтобус. Забирав волонтерів фонду з їхніх домівок, бо громадський транспорт ще не працював. Потім шукав продукти, проводив різні перемови, а у другій половині дня — особисто розвозив їжу. Ввечері — треба було відвезти працівників кухні назад додому. І так щоденне дежавю.
Утім, найскладніші дні для команди були напередодні Великодня. Виробництво підприємства, площею у понад 300 кв метрів, розміщувалося на третьому поверсі одного з торговельний центрів за два кілометри від лінії зіткнення.
Було дуже напружено. Найбільше запам’ятався тиждень перед Великоднем. Він був пекельним. Ворог почав повністю знищувати район, де ми перебували. І у нас згори була не бетонна фортеця, а м’яка покрівля, яку я міг ногою проткнути. Це був дуже умовний захист, але ми не мали альтернативи. У якийсь момент по будівлі почали прицільно бити. Уже після 60-го прильоту безпосередньо в наш комплекс ми вирішили переїхати.
Зараз Благодійний фонд «Мирне небо» має три повноцінні кухні та дві пекарні, які готують щодня близько 8500 обідів для мешканців міста та області. Їхні 25 водіїв розвозять цю допомогу та продуктові набори на 20 тисяч адрес. Також, завдяки фонду вдалося евакуювати понад півтори тисячі людей.
Як будували команду для кухні з банкірів та провізорів
У мирному житті у структурі підприємства працювало 100 людей. На момент вторгнення — з величезного колективу залишилось лише четверо. Шеф-кухар, кухар, заготівельник та посудомийник.
Це нормально. Я вважаю, що жінки були зобов’язані виїхати та вивезти дітей. Усе було спонтанно. І людей, які хотіли готувати у таких умовах, було достатньо. Але це були абсолютно різношерстні та некомпетентні люди. Наприклад, закрійник взуття, працівник банківської сфери, провізор. І з них потрібно було зробити команду. Добре, що перший час до їжі були не такі високі вимоги, як у нашому ресторані “Небо”. Завдяки хорошому обладнання та нашому шеф-кухарю нам вдалося з цих людей зібрати кухню та організувати виробництво
Коли засновники дякували колективу фонду за їхню працю, то навпаки чули вдячність у свій бік. Така щоденна корисна робота дозволила людям психологічно витримати війну в рідному їм Харкові. Вони мали необмежений доступ до продуктів і довгий час годували не лише себе та сім’ї, а і сусідів у своїх під’їздах. Так вони стали локальними героями для власних будинків та змогли тримати розум холодним у найнебезпечніших ситуаціях.
Олексій Ломський
Прямо зараз ми цих людей офіційно працевлаштовуємо у фонді. Це впевненість у завтрашньому дні. 117 працівників офіційно отримуватимуть зарплати, з яких ми платитимемо податки. І ми розуміємо, що 117 людей — це 117 сімей наших харків’ян, які так потребують захисту
Прямо зараз ми цих людей офіційно працевлаштовуємо у фонді. Це впевненість у завтрашньому дні. 117 працівників офіційно отримуватимуть зарплати, з яких ми платитимемо податки. І ми розуміємо, що 117 людей — це 117 сімей наших харків’ян, які так потребують захисту
Як ефективні технології масштабують роботу організації
Після кількох місяців війни навіть у прифронтовому Харкові життя почало поновлюватися. Запрацював громадський транспорт, а тому необхідності щодня возити своїх працівників на роботу вже не було. Прийшов час замислитися над систематизації дій фонду. Один з кроків — це розширення наявної гарячої лінії до повноцінного колцентру. Тут у пригоді стала Віртуальна мобільна АТС від Київстару.
Комунікація з клієнтами
Віртуальна мобільна АТС
Хмарна АТС для роботи кол-центру. Багатоканальний номер, щоб приймати дзвінки та автоматично розподіляти їх на менеджерів. Аналіз роботи відділу продажів, інтеграція з CRM тощо.
Олексій Ломський
У нашому колцентрі зараз працює вісім людей. До них щодня дзвонять приблизно 1-1,5 тисячі людей. Ми всі запити фіксуємо, збираємо та обробляємо. Для чого? Щоб ми надалі могли співпрацювати з американськими, французькими та німецькими фондами. Ми їм надаємо всю необхідну інформацію про нашу роботу, а вони нам дають допомогу
У нашому колцентрі зараз працює вісім людей. До них щодня дзвонять приблизно 1-1,5 тисячі людей. Ми всі запити фіксуємо, збираємо та обробляємо. Для чого? Щоб ми надалі могли співпрацювати з американськими, французькими та німецькими фондами. Ми їм надаємо всю необхідну інформацію про нашу роботу, а вони нам дають допомогу
Також фонд «Мирне небо» наразі працює над CRM-системою для волонтерів. ЇЇ ідея в тому, щоб об’єднати між собою будь-які благодійні організації та тих, хто потребує допомоги. Так харківські волонтери зможуть надавати допомогу адресно та оминуть можливих шахраїв. Зокрема, щоб команда могла якісно комунікувати між собою, фонд вирішив налаштувати корпоративний зв’язок від Київстару:
Обрали саме Київстар, бо компанія зробила гарну та вигідну пропозицію для таких організацій як наша. Гроші рахуємо, а тому ми хотіли розумно їх витратити. Також для своєї роботи ми завжди обираємо топову якість сервісів та продуктів, тому тут все зійшлося
Зв'язок для бізнесу
Тарифи для компаній та підприємців
Підбирайте тариф під ваші бізнес-потреби. Швидкісний 4G, безлім на Київстар, хвилини на інші номери та за кордон, а ще дві послуги на вибір без доплат.
Як фонд вже сьогодні готується відбудовувати Харків
«Мирне небо» планує розвивати невдовзі чотири напрямки. Найперше, це розширити мережу гуманітарних кухонь з трьох до 15. Олексій Ломський очікує, що це стане стимулом для харків’ян повертатися додому:
Щойно завершаться воєнні дії, то багатьом перестане бути цікаво годувати людей. Це і не треба буде робити, як зараз. Потрібна буде система. Ми хочемо розмістити 15 кухонь, про що наразі ведемо перемови з містом. Нам потрібні приміщення з нульовою орендою. Ми самотужки наповнимо їх обладнанням, створимо трудові колективи. І коли повернуться харків’яни, то ми зустрінемо їх. Скажемо – повертайтеся, ми готові вас годувати за будь-якого вашого фінансового стану.
Другий напрям бажаної роботи фонду — це дитячі спортивні школи. Команда «Мирного неба» планує робити ремонт спортивних майданчиків та шкіл, адже наразі багато з них у поганому стані. За планом фонду, потрібно відремонтувати принаймні 10 таких залів, а далі найняти тренерів, які безплатно навчатимуть дітей футболу, волейболу тощо. Також близько 30 тисяч харків’ян зможуть там безплатно займатися спортом, коли школи не працюватимуть.
Третій напрям розвитку фонду — це покинуті тварини. Оскільки багато людей терміново виїжджали зі своїх міст на початку вторгнення, то багато хто з них залишив своїх улюбленців на вулиці або навіть замкненими у квартирах. Щоб після війни розв’язувати це питання, «Мирне небо» планує створити великий притулок на 10 гектар з європейськими вольєрами. Він також має працювати як готель для тварин. Водночас четверний напрям розвитку – це робота з дітьми-сиротами. У планах відкрити будинок малюка на 450-500 дітей, де створити гідні умови для життя тих, хто залишився через війну без батьків.
«Шукаємо зараз приміщення комунальне для майбутнього будинку малюка, яке нам можуть надати після завершення бойових дій. Ми хочемо зробити хороший результат, а не заробити грошей. Тому все вийде», — говорить підприємець.
Яка допомога потрібна харківському благодійному фонду
Щоб реалізувати плани та масштабувати наявні проєкти, фонду потрібна підтримка суспільства, муніципальних служб, державних структур, Офісу Президента. Наприклад, допомога від міської та обласної влади потрібна з наступним:
- вибір комунальних приміщень для проєктів;
- легалізація домовленостей;
- оформлення документів;
- постачання харчових продуктів для приготування їжі;
- компенсація комунальних послуг на кухнях на період війни тощо.
На питання, що зараз найбільш необхідно фонду від можливих бізнес-партнерів, Олексій Ломський відповідає, що найбільш ефективно їм можна допомогти фінансово або сировиною:
Гроші — це свобода для реалізації наших починань. Ми приймаємо будь-які хороші харчові продукти – м’ясо, крупи, тушкованку, борошно. У нас є неймовірно смачні пиріжки, за якими нас знають дуже добре. Ще нам конче потрібне паливо. Сьогодні 20 машин, які розвозять їжу, споживають колосальну кількість пального. Усе приймаємо з великою подякою.
Водночас «Мирне небо» дякує тим, хто вже сьогодні допомагає їм годувати харків’ян під час війни. А це благодійні організації Mediko International, NeSTu та Longo Maї, а також десятки волонтерів з Австрії, Польщі, Чехії, Німеччини та Франції. Завдяки цій постійній підтримці фонд приносить велику користь мешканцям Харкова та Харківської області.
Додайте коментар