Як хмари допомагають бізнесу бути екофрендлі та чому це важливо

Чим активніше компанії розвиваються, тим більше енергоресурсів споживають. Але використовуючи традиційну енергію викопного палива, бізнес збільшує вуглецевий слід і пришвидшує глобальне потепління. Як одночасно і зростати, і бути екологічними? Мігрувати в хмару.

Хмарні обчислення дозволяють екологічно використовувати технології, щоб зменшувати шкідливий вплив на довкілля. Зокрема, вони допомагають знизити споживання електроенергії та викидів вуглецю. Це стає можливим завдяки реалізації енергоефективних заходів і переходу дата-центрів на відновлювану енергією — гідро, сонячну чи вітрову.

Постачальникам хмарних послуг легше отримувати чисту електроенергію, ніж власникам локальних серверів, з двох причин:

• завдяки масштабам дата-центрів, якими користуються чисельні клієнти, хмарним провайдерам простіше укладати партнерські угоди про довгострокову закупівлю зеленої електроенергії;
• великі оператори мають фінансову можливість розташовувати свої ЦОД (центр обробки даних) поблизу відновлюваних джерел енергії.

Обираючи хмарні послуги, бізнес отримує не тільки прямі фінансові переваги, як то заощадження ресурсів і підвищення продуктивності, але й непрямі. Бо екологічні рішення йдуть поруч з економічними бонусами. Дослідження Accenture показало: між 2013 і 2019 роками компанії з високими показниками ESG (екологічні, соціальні та корпоративні критерії оцінки управління бізнесом) мали в 4.7 рази вищу операційну маржу, порівняно з компаніями з низькими показниками ESG.

Не варто забувати й про те, що поліпшення екологічного та соціального іміджу компанії підвищує її репутацію в очах клієнтів і партнерів.

Хмари приносять користь компаніям і довкіллю завдяки таким перевагам:

• Вища енергоефективність завдяки оновленню обладнання.

  Інвестуючи в локальні сервери, компанії воліють використовувати їх якомога довше перед оновленням або заміною. Адже апгрейд «заліза» потребує чималих коштів і часу. Але довготривале використання обладнання без оновлення негативно позначається на його енергоефективності.

  Натомість апаратне забезпечення, на якому будуються хмари, має коротший життєвий цикл, тому вимагає швидкого оновлення. Бо воно використовується більшою кількістю клієнтів, тобто активніше. А завдяки частішому оновленню хмарні компанії впроваджують нові технології, які гарантують кращу енергоефективність.

• Нижче споживання електроенергії.

  Живлення, охолодження, освітлення, кондиціонування обладнання — усе це потребує великих обсягів електроенергії. Але на відміну від локальних серверних кімнат, дата-центри хмарних операторів використовують енергію більш ефективно. Враховуючи розміри інфраструктури та кількість користувачів, ЦОД проєктуються у такий спосіб , щоб можна було заощаджувати споживання енергії.

  Наприклад, хмарні постачальники можуть організувати в дата-центрах коридори з холодним і теплим повітрям, використовувати кращі інструменти для рекуперації енергії, а також забезпечити більш точний контроль температур. Це все дозволяє зробити обслуговування обладнання ефективнішим, але менш енергозатратним. Окремі компанії з автономними серверами рідко мають змогу інвестувати в екологічні технології.

  Цікаво, що ще у 2013 році Національна лабораторія Лоуренса Берклі опублікувала дослідження, яке показало: якщо в США перевести всі офісні сервіси у хмару, можна зменшити споживання електроенергії цими програмами на 87%. На той час зекономленої енергії вистачило б на забезпечення Лос-Анджелеса.

• Більший коефіцієнт корисної дії.

  Коли компанія організовує локальну IT-інфраструктуру, вона купує «залізо» з запасом. Адже важливо, щоб обладнання потягнуло максимальне навантаження у потенційні пікові періоди. На практиці цей запас ресурсів більшу частину часу не використовується, але «залізо» все одно має обслуговуватися. Такі простої негативно впливають на стан довкілля.

  З хмарами усе інакше, бо вони дуже гнучкі. Якщо одна компанія через спад бізнес-активностей зменшує використання ресурсів, оператор швидко розподіляє їх між іншими клієнтами. І ефективність обладнання не падає.

Говорячи про переваги хмар, важливо враховувати PUE (power usage effectiveness) — ефективність використання електроенергії. Він показує, скільки енергії йде на обслуговування ЦОД, порівняно з тим, що витрачається безпосередньо для живлення обладнання. Чим ближче число PUE до «1», тим ефективніше споживання енергії. Середнє значення PUE дата-центрів у 2022 році — 1.55. Тоді як хмарні оператори декларують PUE на рівні 1.1-1.2.

Підвищення енергоефективності ЦОД уже дає результат. Так, у 2010 році усі дата-центри світу використали майже 194 ТВт-год енергії. Це дорівнювало 1% світового споживання електроенергії. До 2018 року обчислювальна потужність ЦОД зросла в шість разів, але енергоспоживання зросло тільки на 6% — до 205 ТВт-год.

Найбільші IT-компанії уже не перший рік реалізують екологічні заходи. Що вони обіцяють і роблять:

• Microsoft має намір стати вуглецево-негативною компанією до 2030 року, тобто видаляти більше вуглецю з атмосфери, ніж викидати. А до 2050-го — прибрати весь вуглець, який корпорація виділяла з моменту заснування з 1975 року.З 2012 року хмарна платформа Azure уже є на 100% вуглецево-нейтральною. Тобто обираючи хмару Microsoft, бізнес може не сумніватися в її екологічності. До 2025 року хмарний бізнес корпорації перейде на 100% постачання енергії з відновлюваних джерел. Також компанія пропонує клієнтам набір інструментів Microsoft Cloud for Sustainability, щоб відстежувати свої викиди.

• Google частково перейшов на відновлювальну енергію у 2018 році. А до 2030-го компанія планує, щоб усі її ЦОДи використовували безвуглецеву енергію.Крім того, Google Cloud дає клієнтам спеціальні функції вимірювання вуглецевого сліду від розгортання своїх сервісів у хмарі. Зокрема, інструмент Active Assist, який використовує великі дані й машинне навчання, щоб зменшити складність хмари. Він допомагає знаходити проєкти, які не використовуються, і які рекомендується або вимкнути, або відновити.
• Amazon має на меті до 2025 року перевести свої дата-центри на безвуглецеву енергію. У 2022 році 90% спожитої електроенергії компанія отримала з відновлювальних джерел — сонячних і вітрових станцій. Також до 2040 року Amazon планує мати нульовий рівень викидів вуглецю.Ще одна з ініціатив Amazon для зменшення викидів вуглецю — проєкт зворотної логістики. Компанія оцінює, переробляє та повторно використовує електронне обладнання у своєму парку центрів обробки даних.

Враховуючи, що ринок технологій продовжує зростати, енергоефективність дата-центрів і контроль викидів стає принциповим викликом. Тому міграція в хмари стає не просто інструментом для підвищення продуктивності бізнесу, але й історією про екологічну відповідальність і соціальну репутацію.

Більше про особливості переходу бізнесу в хмари читайте в наших стаття «Міграція в хмару: ТОП-10 поширених запитань» і «Які сценарії використання хмарних рішень ви оберете для свого бізнесу?».