5 MedTech-трендів для сфери охорони здоров’я у 2023

Можливості штучного інтелекту (ШІ) щороку лише розширюються та набувають все більшої цінності у всіх галузях. Не виключенням є і сфера охорони здоров’я, де технологія допомагає лікарям в обстеженні та лікуванні пацієнтів. Уже зараз ШІ глибоко інтегровано в медицину:

• Штучний інтелект пришвидшує розробку ліків, дозволяючи спрогнозувати результати клінічних випробувань та потенційні побічні ефекти від медикаментів.
• Алгоритми комп’ютерного зору допомагають виявляти ранні ознаки захворювань на рентгенівських знімках та МРТ.
• ШІ використовують для виявлення та лікування неврологічних розладів, наприклад, хвороби Паркінсона та Альцгеймера.

Штучний інтелект може допомогти розв’язати головні проблеми у галузі охорони здоров’я, а саме постійну нестачу кваліфікованого медперсоналу, велике навантаження на лікарів та повільне обслуговування пацієнтів. Наприклад, у 2022 році лише у США середній час очікування візиту до лікаря склав 26 днів.

Так, системи на основі ШІ можуть опитувати пацієнтів, вивчати історію їхньої хвороби, оцінювати життєві показники та результати аналізів. Уся зібрана інформація разом із варіантами можливого діагнозу передається лікарю, який приймає остаточне рішення щодо лікування. Завдяки цьому можна значно заощадити час, а одночасно підвищити якість медпослуг.

Усе більше медичних закладів у світі використовують хмарні рішення, щоб оптимізувати робочі процеси. Наприклад, платформа Microsoft Azure допомагає лікарням працювати з великим обсягом даних, легко розробляти нові сервіси для пацієнтів та водночас захистити ІТ-системи від витоку інформації. На відміну від локальних серверів хмарні дата-центри мають низку важливих переваг:

• Масштабованість. Компанії можуть легко збільшувати та зменшувати обсяг потрібних їм ресурсів, що особливо зручно для сезонності робочого навантаження. Наприклад, лікарням потрібно обробляти більше даних взимку, коли кількість пацієнтів кратно більша, ніж влітку. У такому разі не потрібно купувати додаткове устаткування: достатньо у кілька кліків збільшити об’єм хмарного сховища.
• Економічність. Хмара Microsoft Azure працює за моделлю «оплата за використання». Так, лікарням не доведеться витрачати зайвий бюджет та обслуговувати обладнання, яке більшість року простоює. Можна платити лише за ті ресурси, які дійсно знадобилися в роботі.
• Зручність. Усі дані про пацієнтів доступні онлайн з будь-якого місця та у будь-який час. Це дає можливість розвивати нові сервіси, легко розширювати мережу клінік, а також впроваджувати телемедицину.
• Функціональність. Такі хмари, як Microsoft Azure, містять у собі понад 200 готових сервісів, що спрощують роботу зі штучним інтелектом, машинним навчанням, великими даними тощо. Усе це дозволяє швидко тестувати та впроваджувати нові рішення.
• Безпечність. Хмари мають вбудовані потужні інструменти для боротьби з кібератаками. Вони попереджають витоки даних, дозволяють зберегти інформацію та швидко відновити її у разі аварії.

Сьогодні хмарні дата-центри найперше дозволяють працювати з великим об’ємом даних. Це важливо для великих лікарень, які, скажімо, впроваджують електронні медкарти пацієнтів, онлайн-бронювання візиту, елементи телемедицини тощо.

До віддаленої медичної допомоги відносять телемедицину, дистанційний моніторинг пацієнтів, віртуальні лікарні. Цей напрямок почав активніше розвиватися у світі під час пандемії коронавірусу та залишився актуальним і у 2023, адже ці технології можуть значно скоротити час лікування та розвантажити лікарні.

Дистанційне лікування поділяється на кілька категорій:

• Телемедицина, яка має різні прояви: від відеодзвінка лікарю до віддаленої операції, коли хірург виконує маніпуляції за допомогою роботизованої техніки.
• Віртуальна лікарняна палата, яка дозволяє лікарям централізовано спостерігати за кількома пацієнтами зі схожими захворюваннями та віддалено їм допомагати.
• Дистанційний контроль амбулаторного лікування. Наприклад, пацієнти виконують призначені процедури не у клініці, а у себе вдома. У такому разі лікар може відстежувати правильність приймання препаратів за допомогою відеозв’язку або інших технологій. Скажімо, деякі українські медзаклади використовують систему Smart Boxes для моніторингу лікування туберкульозу.

В Україні через війну спостерігається новий сплеск запиту на телемедицину, адже багато українців не мають доступу до якісних медпослуг. Саме тому у 2023 році всі види дистанційного медичного обслуговування зростатимуть.

Ще один з трендів у охороні здоров’я — це Wearable Medical Devices, що у перекладі означає «медичні пристрої, що носяться». Мова про невеликі гаджети, які за допомогою сенсорних датчиків збирають інформацію про стан здоров’я людини, яка вдягнула їх на тіло.

Найпоширенішим прикладом є розумні годинники та фітнес-браслети, які можуть вимірювати артеріальний тиск, аналізувати фізичне навантаження, рівень стресу, насичення крові киснем тощо. Такі пристрої навіть можуть надсилати інформацію про здоров’я користувача лікарю або іншому медичному працівнику в режимі реального часу, а також містити функцію виклику швидкої.

Зокрема, вже існують переносні кардіомонітори, датчики артеріального тиску, різноманітні «розумні» пластирі. Скажімо, компанія Philips створила бездротовий переносний біосенсор у вигляді одноразового пластиру, який кріпиться до грудей пацієнта. Один такий пристрій вподовж 5 днів безперервно контролює життєво важливі показники у хворого на COVID-19 та передає отримані дані у централізовану медичну систему.

Тож, протягом наступного десятиліття популярність таких пристроїв зростатиме експоненціально, оскільки вони можуть вивести профілактику хвороб на новий рівень.

У 2023-му році продовжиться прогрес у напрямку біо- та 3D-друці. Біомедичні дослідники, інженери та лікарі знаходять все нові способи застосування 3D-принтерів для розробки допоміжних пристроїв та персоналізованих імплантатів, які здатні покращити самопочуття пацієнтів. Наприклад, такі 3D-протези вже почали використовувати для українців, які втратили кінцівки внаслідок бойових дій.

За принципом 3D-друку працюють і біопринтери, які поєднують живі клітини, молекули, білки та біоматеріали, що дозволяє створити схожі на людські органи структури — кісткову тканину, кровоносні судини тощо. Ці інновації мають різноманітні медичні застосування. Наприклад, їх використовують для тестування та розробки ліків, а також для регенеративної медицини. Так, 2022 році американські хірурги змогли вперше успішно імплантувати надруковане 3D-вухо, яке створили з власних клітин пацієнта. Водночас тайванські вчені описали технологію біодруку штучної шкіри, яка у майбутньому допоможе загоювати хронічні важковиліковні рани.

А дізнатися більше про технології, які щодня допомагають бізнесу розвиватися в Україні навіть під час війни, можна на сайті Київстар.