Розвиток military-tech як нової галузі в Україні: чи є перспективи?

Українські розробники, стартапери, IT-спеціалісти створюють нові винаходи та товари, які допомагають військовим. Мова, наприклад, про дрони, програмне забезпечення для бойової техніки, про зброю тощо. Український фонд стартапів, започаткований за ініціативою Кабміну, підтримує цю ідею та надає гранти на military-tech проєкти.

Також компанії мають можливість інтегруватися до Дія.City, унікального правового та податкового середовища для українських IT-компаній. У ньому створена повна інфраструктура, яка допомагає розвитку військової галузі — від ідеї та її експертного аналізу до тестувань, закупок та масштабування. Про це розповів Михайло Федоров в одному з випусків «OK TALK» з Олександром Комаровим, президентом Київстар.

Військові стартапи поділяють на:

• хардверні або англ. hardware (дрони, антидронові рушниці, тактичні навушники, системи зв’язку та інше);
• софтверні або англ. software (системи управління полем бою, програмне забезпечення для артилерії, тренувальні модулі, системи кіберзахисту тощо).

Наприклад, уже створений стартап софтверного типу — додаток для стрільців Drill. Він має набір коротких відеоуроків для тренувань на незарядженій зброї. Це допомагає відпрацьовувати основні стрілецькі навички. Приблизно 60% користувачів — українські військові. Застосунок завантажують як в Україні, так і у Польщі й США. Для українців Drill безплатний. Така програма може приносити прибуток через платну підписку, продаж окремих уроків, рекламу.

Військові також користуються платформою Delta. Це система ситуаційної обізнаності та найбільше джерело знань для військовослужбовців. У вебсервісі є каталоги, де обробляються й розповсюджуються дані з ділянок фронту. Можна підписатися на оновлення будь-якого каталогу, як у соцмережі Twitter, та на мапі бачити інформацію про окупантів (розташування їхніх людей, техніки, складів тощо).

Ці дані збираються з безпілотників, супутників, радіоперехоплення. Цікаво, що сервіс наповнюють навіть самі українці, надсилаючи інформацію про переміщення російських військових у чат-бот «єВорог». Мінцифра обробляє дані та інтегрує їх у Delta. Користуватися сервісом можуть лише командири, які пройшли верифікацію. Після цього для авторизації їм необхідний тільки смартфон та інтернет.

ЗСУ користуються винаходом українського стартапу Airlogix. Це розвідувальний БпЛА «Гор», призначений для розвідки й коригування артилерії на висотах до 3500 м та радіусом дії у 40 км. Виготовлено вже 28 комплексів. БпЛА дозволяє виявляти майже усю ворожу артилерію, засоби електронної розвідки тощо.

Є ще одна military-tech розробка, яка може використовуватися не тільки під час війни, а й у мирному житті для сільськогосподарської галузі або для розмінування — безпілотна роботизована платформа «Скорпіон 2» від Temerland. Багатофункціональний засіб вогневої підтримки та розвідки містить наступний функціонал:

• роботоносець для роботів – сателітів;
• дрономет – точка базування для дронів;
• платформа для установки автоматичної турелі (установка для кріплення та застосування у бойових умовах кулемета);
• трактор для с/г обробки.

Зрозуміло, що інновації military-tech необхідно захищати з точки зору авторського права. Оскільки не усі знають, що саме розробник є власником прав, а не підприємство, на яке він працює. Юристка Ганна Жакот поділилася з Mind нюансами цього процесу.

По-перше, треба документально зафіксувати свої права. Це можна зробити через передання або повне відчуження прав на об’єкт за договором (або за ліцензією), чи шляхом розробки згідно зі службовим завданням. Головне, щоб трудові відносини між розробником та організацією були оформлені офіційно.

По-друге, коли укладається та підписується договір про розпорядження майновими (авторськими) правами між розробником та підприємством треба приділити увагу наступним моментам:

1. обсягу прав, які передаються;
2. строку передачі прав до компанії, а також території дії прав.

Правовласнику також треба зробити державну реєстрацію факту переходу прав. У результаті, він отримає патент або свідоцтво, залежно від типу об’єкта.

Усе це необхідно зробити для запобігання конфліктів та сперечань про право власності між розробником та компанією. Адже організація, яка розповсюджує military-tech об’єкт без наявності цих документів, може порушити закон та сплатити штраф у розмірі 3400-17000 грн. Окрім цього, наслідками може бути зіпсована репутація, відшкодування моральних та матеріальних збитків, заборона постачань, порушення домовленостей із замовниками тощо.

Для України напрямок military-tech буде пріоритетним у найближчі роки. Наприклад, гранти до 35 тис. доларів стартапери можуть отримати від Ukrainian Startup Fund. Зокрема державне фінансування можна залучити на проєкти подвійного призначення (оборона, кіберзахист, відбудова інфраструктури, охорона здоров’я, освіта).

Крім того, відвідавши National Defence Hackathon підприємці можуть розвити нетворкінг та представити власний проєкт, що збільшує шанси на інвестиції. Додатковий стимул інвестувати в український мілітарі-тек напрямок у тому, що реалізовані проєкти тестуються одразу на полі бою.

Олександр Борняков, заступник міністра цифрової трансформації з питань розвитку ІТ, вважає, що важливо правильно вибудувати політику держави та налагодити співпрацю з іноземними партнерами. Саме це допоможе створити сприятливе середовище для розвитку military-tech в Україні.

Тож, не зволікайте та починайте втілювати свої мілітарі-тек ідеї у життя, а Київстар допоможе налагодити бізнес-процеси. Наприклад, підключити фіксований і мобільний зв’язок та інтернет, організувати захист від кібератак на ваші IT-розробки, налаштувати спільне середовище для командної роботи, зокрема віддаленої, де б не перебувала ваша команда розробників. З усіма інструментами для роботи ви можете ознайомитися на нашому сайті.