Технологічні тренди від McKinsey: що змінює бізнес у 2023 році

Хмарні обчислення перейшли у лігу зрілих технологій — сектор демонструє постійне зростання інновацій і розширення форматів використання хмар. Минулого року в галузь було інвестовано $84 млрд.

У сфері хмарних і периферійних обчислень маємо такі тенденції:

• Зростає роль хмар у розвитку AI.

Це дозволяє працювати зі значно більшим робочим навантаженням і масштабувати рішення на базі AI. Тому хмарні постачальники оптимізують своє апаратне забезпечення.

Наприклад, Microsoft оголосила про співпрацю з Nvidia для створення суперкомп’ютера з AI. Він буде базуватися на хмарній інфраструктурі Microsoft Azure. А за потужності відповідатимуть десятки тисяч графічних процесорів Nvidia H100 та A100.

• Посилюється інтеграція хмарних і периферійних ресурсів.

Компанії все частіше використовують інфраструктуру, яка поєднує обчислення у різних точках: хмарні — у віддалених дата-центрах, і периферійні — якомога ближче до місця створення даних. Наприклад, підприємство розміщує критичні сервіси у приватній хмарі, а частину даних обробляє безпосередньо IoT-пристрій на території виробництва — припустимо, розумна камера чи лічильник.

Хмарні обчислення будуть надалі закривати потребу в масштабуванні робочих систем, тому що вони дозволяють швидко збільшити ресурси, залежно від потреб бізнесу. А периферійні — дозволять скоротити час на аналіз даних і прийняття рішень, адже інформація буде оброблятися там, де вона створюється.

Потенційну економічну цінність прикладного AI оцінюють у $17-26 трлн. Підтверджує це і зростання частки компаній, які впроваджують AI-рішення: з 20% у 2017 році до 50% у 2022-ому. За рівнем інвестицій галузь є одним з лідерів у рейтингу McKinsey — $104 млрд за минулий рік.

Наразі найпомітнішими є три технології прикладного AI:

• машинне навчання — створення алгоритмів для пошуку закономірностей під час аналізу великих даних, щоб використовувати їх для самонавчання і більш точних прогнозів;
• комп’ютерне бачення — робота з візуальними даними: відео, зображеннями, тривимірними даними;
• обробка природної мови — аналіз і генерування даних на базі обробки слів чи мовлення.

  Стрімкий розвиток прикладного AI робить його більш доступним для компаній усіх сфер. Це не прерогатива технологічних гігантів — будь-який бізнес може використовувати AI для кращого аналізу даних, автоматизації процесів і оптимізації робочих проєктів.

Наприклад, індонезійська телеком-компанія Telkomsel створила платформу аналізу даних з інструментами на основі AI, щоб персоналізувати пропозиції для клієнтів. Платформа дозволяє обробляти тисячі типів даних по кожному користувачу, генерувати понад 50 моделей пропозиції та вибирати найбільш релевантний продукт або послугу для клієнта.

Такими ж можливостями AI сьогодні можуть користуватися й українські компанії завдяки Big Data від Київстар. Ці рішення дозволяють краще розуміти цільову аудиторію і будувати персоналізовану комунікацію.

Ажіотаж навколо ChatGPT не був даремним — інвестиції венчурного капіталу в генеративний AI у 2022 році зросли на 425%, порівняно з 2020-им. Хоча загальна сума вкладень у галузь за минулий рік не перевищила $5 млрд. Це каже про те, що технології мають потенціал, але бізнес до них ставиться з обережністю.

Поки що компанії використовують генеративний AI здебільшого як допоміжний інструмент для створення контенту і виконання задач. Наприклад, знайти інформацію чи підготувати звіт.

Але очікується, що в майбутньому бізнес перейде до повністю автоматизованих додатків на базі AI. Це пов’язано з удосконаленням розробок у галузі. Так, нова мовна модель GPT-4 від OpenAI на 40% частіше генерує точні відповіді, ніж попередня версія. А технологічні компанії активізуються у розробці апаратних прискорювачів для підвищення продуктивності систем з AI.

Минулого року в телекомунікаційні мережі було інвестовано $118 млрд. Серед головних тенденцій у цій галузі McKinsey виокремлює:

• Розгортання мереж 5G у промисловості.

Наразі йдеться насамперед про приватний ринок 5G і локальне використання технології у різних секторах виробництва й логістики. Тут 5G забезпечує підвищену пропускну здатність і низьку затримку передачі даних. Наприклад, на Ericsson USA 5G Smart Factory використовують 5G для моніторингу споживання електроенергії у реальному часі, а на заводах BMW Group — для зв’язку між робототехнікою і виробничим обладнанням.

• Інтеграція різних варіантів зв’язку.

Компанії зосереджуються на поєднанні технологій підключення, наприклад, Wi-Fi, мобільного зв’язку і супутників. Так, Apple інвестувала $450 млн у супутникові рішення, щоб забезпечити екстрене супутникове покриття для iPhone 14.

• Зростання ринку оптоволокна.

Це зростання має під собою кілька причин. По-перше, очікується, що трафік даних протягом наступних п’яти років буде щорічно збільшуватися на 20%. По-друге, за даними McKinsey, оптоволоконні лінії на сьогодні є найнадійнішим варіантом з’єднання з високою пропускною здатністю і мінімальною затримкою. І по-третє, мільйони домогосподарств досі не мають оптоволоконного підключення.

Тому активність угод на ринку продовжує підвищуватися. За даними Precedence Research, минулого року обсяг світового ринку склав $7,7 млрд, очікуваний показник на кінець 2023-го — $8,07 млрд, а на 2032-ий — $12,6 млрд.

Web 3.0 виходить за рамки інвестицій у криптовалюту. Не менш вагомими стають послуги на базі токенів і управління даними за допомогою блокчейну.

Загалом у технології на базі Web 3.0 у 2022 році інвестували $62 млрд. Розмір світового ринку токенізації виріс на 23%. Помітно збільшились продажі NFT-токенів — на 68%.

«Стартувавши» з експериментів у візуальному мистецтві, NFT-токени знаходять своє місце у бізнесі у сфері дизайну. Наприклад, Nike має власну платформу. Swoosh, де випускає колекції NFT-взуття. Минулого року цей напрямок приніс компанії понад $185 млн.

Також фінансові компанії починають активніше використовувати блокчейн. У 2022 році JPMorgane Chase здійснили першу транскордонну блокчейн-транзакцію в мережі з токенізованими депозитами. Крім того, про тестування токенізованих комерційних депозитів повідомляли в Mastercard.

З прогресом у технологіях прийшла загроза відсутності прозорості у роботі організацій і вторгнення в конфіденційність. Тому компанії хочуть ефективніше захищати дані й керувати ризиками, щоб підтримувати довіру клієнтів. Йдеться, зокрема, про такі рішення:

• Архітектура нульової довіри — концепція IT-безпеки, за якою будь-яка система по дефолту зламана, тому кожен доступ до даних завжди потребує підтвердження. Наприклад, щоб увійти в додаток, необхідно авторизуватися для кожної нової сесії.
• Цифрова ідентифікація — за допомогою біометричних даних, електронних документів, е-підпису тощо. Наприклад, ЄС планує у 2024 році запустити єдиний для всіх країн-членів гаманець цифрової ідентифікації. До речі, свій застосунок як претендента презентувала й українська команда Дії.
• Технологічна стійкість — безпечне використання технологій у корпоративному середовищі. Насамперед це резервне копіювання і мережі самовідновлення.

  Дослідження вказує на те, що компанії, які використовують ефективні інструменти з кібербезпеки та захисту даних, мають щорічні темпи зростання прибутків у 10%. Тому не дивно, що організації стрімкіше впроваджують інструменти цифрової довіри — у 2022 році в них інвестували $47 млрд. Ця галузь цьогоріч отримала майже вдвічі більше фінансування, ніж минулого, що ще раз наголошує на її критичності.

Більше про сучасні рішення для кіберзахисту бізнесу читайте в нашій статті Як покращити кібербезпеку у 2023 році?