Вплив ШІ на ринок праці: аналіз мільйона розмов із чат-ботом

Під час дослідження команда Anthropic зосередилася не так на професіях загалом, як на конкретних робочих завданнях, що формують ці професії. За думкою фахівців компанії, завдання — більш точна одиниця аналізу, адже багато різних спеціальностей можуть передбачати однакові функції.  

Пояснимо на прикладі візуального розпізнавання — завдання, яке передбачає аналіз зображень або візуальних патернів з метою виявлення цінної інформації. Воно є спільним для: 

• дизайнерів (оцінка композицій та кольорів); 
• фотографів (вибір кадру й освітлення); 
• працівників служби безпеки (аналіз відео з камер спостереження); 
• медичних працівників (розпізнавання патологій на медичних знімках) тощо. 

Не всі завдання однаково легко виконати за допомогою ШІ-технологій. Найкраще автоматизуються ті, що мають чіткі правила і регулярно повторюються. Скажімо, перевірка документів, сортування даних або заповнення стандартних форм. Саме тому ШІ не проникає одразу в усі професії, а впроваджується вибірково там, де може забезпечити реальну ефективність.  

Детальніше про віртуальних асистентів на базі ШІ для українського бізнесу — на сайті.

Результати Anthropic показали: тільки близько 4% професій використовували ШІ для 75% або більше пов’язаних із ними завдань. Натомість помірне використання було значно поширенішим. Приблизно 36% професій застосовували ШІ хоча б для 25% своїх завдань.

Найбільше використання ШІ було зафіксовано серед завдань, що належать до категорії «комп’ютерні та математичні спеціальності», яка охоплює переважно програмну інженерію. На цю сферу припало 37,2% усіх запитів до Claude. Найчастіше це були завдання, пов’язані з удосконаленням програмного забезпечення, написанням коду та усуненням технічних проблем у мережах. 

Другою за популярністю стала категорія «мистецтво, дизайн, спорт, розваги та медіа» — на неї припало 10,3% запитів. У більшості випадків Claude використовували для написання текстів, редагування матеріалів і творчих проєктів, як-от сценарії чи дописи в соціальних мережах.

Очікувано, найменше запитів надходило зі сфер, де робота значною мірою пов’язана з фізичною працею, зокрема в категорії «землеробство, рибальство та лісове господарство» — усього 0,1%.

Щоб глибше зрозуміти контекст використання ШІ, дослідники поєднали ці дані з рівнем середньої зарплати в США. Це дало змогу побачити цікаву закономірність: ШІ найактивніше використовують у середньооплачуваних професіях. Програмісти, копірайтери, аналітики, тобто представники середнього та вищого рівня заробітної плати, стали одними з найактивніших користувачів ШІ.

Компанія також аналізувала, як саме штучний інтелект використовується при виконанні завдань — робить усе самостійно за запитом людини чи є лише помічником.

Допомога може виглядати по-різному: 

• Коли ШІ перевіряє роботу користувача. 
• Коли штучний інтелект пояснює нову інформацію й дає змогу освоювати нові навички. 
• Коли ШІ генерує ідеї, допомагає переформулювати, вдосконалює тексти чи коди. 

Натомість майже 43% завдань були повністю автоматизовані, тобто виконані ШІ без активної участі людини.

Ці дані свідчать, що зараз ШІ не стільки витісняє людей з робочих процесів, скільки стає для них розумним інструментом, який бере на себе частину роботи, залишаючи людині контроль і креативність.

У цьому дослідженні важливу роль відіграє Clio — аналітичний інструмент, створений на базі моделі чат-бота Claude. Він допомагає автоматично аналізувати велику кількість анонімних розмов користувачів із Claude, водночас зберігаючи конфіденційність. 

Для аналізу Anthropic взяв близько одного мільйона розмов, що відбувалися у відкритій та професійній версіях Claude.ai. Завдяки Clio кожну розмову було зіставлено з конкретним робочим завданням за класифікацією з офіційної бази даних Міністерства праці США, яка містить понад 20 000 детально описаних завдань. Після цього завдання були згруповані у відповідні професії, а ті — в ширші категорії: освіта, фінанси, управління, охорона здоров’я тощо.

Дослідження надає бачення про те, як штучний інтелект застосовується у професійній діяльності. Проте його результати не можна сприймати як абсолютну істину щодо використання ШІ в усіх сферах чи по всьому світу. Воно є лише одним із поглядів на те, як штучний інтелект інтегрується у робочі процеси. Картина на ринку праці може змінитися значною мірою вже в найближчому майбутньому. Нам залишається тільки спостерігати та адаптуватися. 

Один із прикладів такої адаптації — впровадження віртуальних помічників на базі ШІ в бізнесі. У Київстар вже створили рішення, які допомагають компаніям працювати ефективніше, економити час і покращувати сервіс. Як це працює на практиці — дивіться у відео нижче. Розповідає Ярослав Коваль, старший менеджер із розробки продуктів у Київстар: