Інвестиції та війна: як Agricom Group пережив окупацію й відновив бізнес

До можливої повномасштабної війни Agricom Group, як і більшість українського бізнесу, суттєво не готувалася. Ця агропромислова компанія відома своїми безглютеновими пластівцями, які виготовляються під ТМ «Добродія», San Grano та WOWСЯНКА. Наприкінці лютого Agricom Group уже уклала річні контракти на експорт своєї продукції у країни Європи, Азії та Африки. Зокрема, компанія мала підписати угоду про остаточний продаж земельного кластеру на Луганщині, а також інвестувати у розвиток свого підприємства на Чернігівщині.

«Ми замовили обладнання, проводили інвестиції. Тривало будівництво другої черги заводу, яку мали відкрити у травні. Ми вважали, що це гарний час для розвитку. Усе йшло з оптимізмом, хоча доля тривожності зростала», — згадує Петро Мельник, виконавчий директор агрохолдингу Agricom Group.

Звичайний режим роботи для компанії обірвався вранці 24 лютого, коли українці прокинулися від численних бомбардувань їхніх міст. Після багатомісячного залякування розпочалося російське вторгнення в Україну.

«О 5-тій ранку мене розбудили дзвінками наші директори з Києва, Чернігова, Житомира. Ми почали аналізувати ситуацію. Вирішили, що припиняємо зараз будь-яку діяльність, а натомість ставимо на перше місце безпеку людей», — розповідає Петро Мельник.

Агрохолдинг миттєво дав зелене світло співробітникам, щоб вони брали усе необхідне для власного порятунку. Треба бус для вивозу людей? Будь ласка. Потрібне пальне? Теж знайдемо. Житло? Є варіанти на заході України або на Житомирщині. Таких кейсів швидкої координації між працівниками Петро Мельник згадує багато: «У такий спосіб ми евакуювали усіх охочих. Було три хвилі: вивезли людей у перші дні, потім — з Луганщини та Чернігова. Третя хвиля евакуації була у середині березня. Коли у столиці було затишшя, то ми переконали кількох людей виїхати до Києва. Там забезпечували житлом тих, у кого не було інших можливостей».

У такий важкий час команда Agricom Group показала себе сильною та злагодженою. Це проявилося не лише у перші дні повномасштабної війни, коли треба було евакуювати людей, а й впродовж наступних не менш напружених тижнів. Попереду агрохолдинг та його працівників чекала ще окупація та партизанська боротьба з ворогом.

Завод та значна частина земель агрохолдингу розташовані у Чернігівській області. Ці зазвичай тихі території на кілька місяців перетворилися на місце запеклих боїв з російськими окупантами. З перших днів для керівництва Agricom Group було очевидно: працювати з ворогом вони не будуть, а тому робитимуть максимум для перемоги України.

«У нас на заводі були великі залишки продукції — приблизно 400 тонн. Найперше ми намагалися передати все це громадам навколишніх селищ та Чернігова. Встигли роздати лише 2-3 машини, а потім під’їзди до Чернігова українські військові замінували. Тоді ще не було танків ворога, але до нас вже не змогли доїхати з мерії міста, щоб забрати продукцію. Наступного дня стало набагато небезпечніше. Ми зупинили завод та підготували його до консервації, наскільки могли», — згадує Петро Мельник, виконавчий директор агрохолдингу Agricom Group.

Щоб жодним чином не сприяти загарбникам, у компанії вирішили частково зіпсувати робочу техніку та злити 90 тонн дизельного пального, яке зберігалося для весняної посівної. Агромайданчик підприємства залишили пустим, що було правильно: невдовзі саме сюди прилетіли бомби.

«Якраз по нашому земельному кластеру проходила лінія фронту. Росіяни заходили в село, потім ЗСУ їх звідти вибивали. І навпаки. Запеклі бої йшли якраз у наших селах та на наших полях. Наш агромайданчик три дні бомбили. Знищили майже всі споруди, погоріла техніка. Від будівлі, де у нас зазвичай сидять сторожі, лише фундамент залишився. Дякувати Богові, що нікого там не було», — каже Петро Мельник.

За словами виконавчого директора холдингу, працівники підприємства, які не евакуювалися з області, з власної ініціативи спробували врятувати частину майна компанії. Зокрема, у перерві між боями вони забрали два комбайни й один трактор та сховали у дворах своїх будинків. Під час одної з таких вилазок чоловіки навіть потрапили під обстріл, але залишилися неушкодженими.

Утім, трапився й трагічний випадок. Кілька місцевих працівників наглядали за заводом ще до окупації. Коли повз пройшла велика колона російських танків, чоловікам сказали закривати все та розходитися. Проте загін ворога встиг заїхати на територію підприємства.

«Росіяни почали кошмарити наших хлопців. Вони обійшли з ними завод, шукали українських військових, але нікого не знайшли. Окупанти ставили багато питань, перевіряли телефони. Не знаю, що було в одного з наших працівників у телефоні, але, на жаль, вони його не відпустили і ми довго про нього нічого не знали, — розповідає Петро Мельник. — Вже коли деокупували завод, то ми знайшли його на околицях та похоронили. Вони його вбили. Це не людська ситуація. Зараз ми підтримуємо його родину».

Керівництво агрохолдингу 24/7 комунікувало з працівниками, які залишалися в окупації, а тому саме мобільний зв’язок став для них головним інструментом для координації дій. Співпраця Agricom Group та Київстаром дала змогу віддалено активовувати нові SIM-карти для корпоративного використання, які вже знаходились у координатора Agricom Group. Так, оператор міг дистанційно активувати новий номер без підпису додаткових угод з клієнтом. Це дозволило агрохолдингу, попри критичні обставини, залишатися на зв’язку зі своїми співробітниками. Не менш важливо було вчасно блокувати SIM-карти, якщо така потреба виникала у компанії.

«Чернігівщина вся була в партизанщині. Один з наших співробітників виявився дуже хорошим розвідником. Він вивіз родину в одне з селищ області, а згодом поруч поселилися орки. Росіяни постійно людей обшукували, а вони — ховали сімки та телефони. І наш працівник все ж зміг передавати українським військовим інформацію про ворога. Завдяки цьому упродовж тижня було знищено 7-8 одиниць ворожої техніки. А коли росіяни занервували й зруйнували вежі мобільного зв’язку, хлопці мопедом виїжджали в місце, де сигнал ще можна було впіймати, та звідти передавали дані для ЗСУ. І таких випадків у компанії було кілька», — зазначає виконавчий директор Agricom Group.

Петро Мельник також згадує: поки окупанти ще не вимкнули мобільний зв’язок, то періодично працювали навіть відеокамери на заводі. Завдяки цьому працівники компанії також могли слідкувати за ситуацією на підприємстві й передавати інформацію українським військовим.

Задля боротьби з окупантом об’єдналося багато українських компаній, стверджує Петро Мельник. Наприклад, партнери агрохолдингу провели попередню оплату за продукцію, щоб Agricom Group мали кошти на рахунку та могли відправляти їх на потреби ЗСУ:

«Ми просто брали й перераховували мільйони для армії. Ми так робили 10 або 12 днів, поки не обнулили свої рахунки. Наприклад, ми давали кошти, коли треба було оплатити вермішель у Вінниці та довезти її на передову. Або у Луцьку відкривали виробництво взуття для ЗСУ. Ми допомогли купити їм шкіру для шиття. Так і працювали».

Коли у квітні Чернігівщину звільнили від російських загарбників, працівники Agricom Group повернулися на деокуповану територію та побачили розруху на підприємстві. Згоріла техніка, розтрощені будівлі, пограбований завод. Утім, навіть оцінювати збитки в той час не було коли — треба було терміново починати посівну компанію.

В тут перед агрохолдингом постав ще один виклик. Через війну в Україні були повністю зруйновані логістичні ланцюги, зокрема складнощі були з постачанням дизельного пального. На допомогу прийшли інші аграрії, розповідає Петро Мельник:

«Зараз така ситуацію, що ніхто на себе ковдру не тягне. Я можу написати у спільну групу: “Хлопці, де взяти сіялку?”, і мені одразу дві-три людини запропонують варіанти. Або питаю, де взяти певну хімію чи насіння. То в групі кажуть, щоб я не хвилювався, бо все необхідне вони дадуть. Це цікава ситуація. Ми всі наче і конкуренти, але зараз підтримуємо одне одного».

Завдяки такій співпраці агрохолдинг швидко відновив свою роботу після деокупації регіону. Ті ж співробітники, які ризикували життям для порятунку комбайнів, зараз працювали понаднормово, щоб відремонтувати пошкоджену уламками снарядів техніку. Так, після розмінування земель компанія розпочала посівну.

«У нас було заміновано приблизно 20% наших полів. Сапери більшу частину очистили, але небезпечними залишаються ще 3-4% території. Ось нещодавно на міні підірвався сусідський трактор. На жаль, тракторист загинув. Тому своїм працівникам ми заборонили виїжджати на роботи, поки вони не перевірять дороги. Для цього ми купили собі металошукачі та навчили хлопців працювати з ними», — коментує Петро Мельник.

Почав працювати завод холдингу. За 5 днів на його території прибрали безлад, який лишився після російських окупантів, та запустили виробництво пластівців. Це дозволило підприємству не лише відновити бізнес-діяльність, але й знову відправляти гуманітарні вантажі зі своєю продукцією для людей у зоні бойових дій на півдні та сході України.

Через російську агресію Agricom Group тимчасово втратив поливні площі та два підприємства із сучасним елеватором на Луганщині. Ці збитки компанія оцінює орієнтовно у 9 мільйонів доларів. Водночас втрати від окупації на Чернігівщині ще підраховують, адже всі завали й досі не вдалося розібрати. Проте найціннішим для компанії Петро Мельник називає життя своєї команди, а тому в Agricom Group вирішили не економити на людях: співробітникам відновили повні зарплати та не планують скорочувати персонал.

Ба більше, попри те, що війна рф проти України триває, агрохолдинг продовжив свої інвестиції, насамперед в ефективні технології для бізнесу. Наприклад, Agricom Group у співпраці з Київстар зараз працюють над покращенням зв’язку на Чернігівщині. Для компанії — це внесок у її інноваційність, адже завдяки гарному LTE-покриттю співробітники компанії можуть у режимі реального часу відстежувати роботу техніки на полях.

«Ми — один з найбільш інноваційних агрохолдингів України, а тому дуже залежимо від якості зв’язку. Тому ми вдячні Київстару, що у нас є можливість локально його покращити. Це користь не лише для нашого бізнесу, але й для людей, адже всі зараз потребують якісного, доступного та прямого зв’язку», — зазначає виконавчий директор холдингу.

Зокрема, найближчим часом Agricom Group завершить будівництво складу, а на кінець літа тут хочуть запустити другу чергу заводу. Зараз компанія домовляється, щоб з-за кордону на Чернігівщину привезли нове обладнання. Петро Мельник каже: «Якщо люди не бачитимуть, що ми робимо інвестиції, то хто повірить у відновлення України? Ми маємо допомагати людям найперше не словом, а ділом».