Майбутнє офісів та коворкінгів. Як змінюється робочий простір у 2023 році?

Головна наша задача — вижити. Так багато підприємців описує стан, у якому вони жили від початку повномасштабного вторгнення росії в Україну. Тоді, у лютому та березні 2022-го, український бізнес майже повністю зупинив свою роботу, і лише з квітня почав крок за кроком відновлюватися. Не стала виключенням і сфера бізнес-просторів або ж коворкінгів.

«Хочеш розсмішити Бога — розкажи йому про свої плани. Ми вважали, що 2022-й рік буде проривним для нашої мережі коворкінгів. Планували удвічі збільшитися, інвестувати мільйони доларів, запуститися у нових містах. Натомість у нас колосальні збитки. Нам допомогло лише те, що в українців є неймовірний рівень самоіронії та вміння навіть у найтемніший час перетворити все на гарний жарт. Напевно, це нас і врятувало», — ділиться Ілля Кенігштейн, CEO і засновник мережі бізнес-просторів Creative States.

Навесні 2023 року понад 70% українських компаній вже повернулися до роботи, про що свідчать результати опитування від Київстар.Бізнес. Водночас у порівнянні з початком 2022 року бізнес втратив 32% у своїх оборотах, а кожне десяте підприємство припинило свою діяльність взагалі. Пройшли через випробування війною лише найсильніші, найбільш креативні та найбільш гнучкі. І насамперед такої стійкості підприємства змогли досягти завдяки фінансовій подушці, вмінню домовлятися з партнерами та здатності швидко приймати рішення.

Наприклад, одним з рятівних кроків для багатьох українських компаній за рік великої війни було замість свого офісу заїхати у коворкінг. Це особливо стало актуальним під час відключень електроенергії, які почалися з жовтня 2022-го. І це також сильно змінило портрет клієнта для бізнес-просторів.

Ілля Кенігштейн розповідає: «Якщо спершу у нас працювали лише ІТ-компанії, то зараз їхня частка скоротилася до 50%. Інша половина — це банки, креативні агенції, дипломатичні місії тощо. Можна сказати, що ми придумали універсальне рішення для ринку, а не лише для ІТ-компаній, яким традиційно це було найбільш потрібно».

Для українських підприємців формат робочого простору, який вони розділяють з іншим бізнесом, є все ще новим. За звичним сценарієм, більшості компаній було зручно мати власне приміщення та самостійно дбати про його обслуговування. Проте за останні роки такі вагомі чинники як пандемія, а потім і повномасштабна війна, замінили потребу «стабільності» на «гнучкість». І зокрема через це, коли тепер постає вибір заїжджати у бізнес-центр, власну будівлю або в коворкінг, підприємці вже довше зважують вигоду.

«Для нас завжди конкурентами були здебільшого бізнес-центри та будівлі, які здають офіси у стандартному форматі. Тобто, заїжджай, підписуй нерозривний контракт на 3-5 років, роби ремонт власним коштом, потім починай займатися усіма організаційними питаннями від закупівель туалетного паперу до прибирання. Але коли люди дедалі більше починають розбиратися в грошах на рівні компаній, то розуміють, що вони втрачають не лише фінанси, але й свій час на обслуговування офісу та мотивацію співробітників. Ми ж взяли це на себе», — говорить Ілля Кенігштейн.

За словами засновника Creative States, вибір між власним офісом і коворкінгом напряму залежить від розміру компанії. Якщо підприємство має до 300 співробітників, то їй немає сенсу будувати або орендувати власне приміщення. Це невигідно з точки зору витрат, а також через ризики, адже під час чергових економічних криз таким компаніям щоразу доводиться йти на складні перемовини з власниками будівель. У такому разі саме коворкінги можуть стати альтернативою.

Зовсім інша справа, коли мова про великі корпорації. Підприємства, у яких працюють кілька тисяч людей, можуть у своїх масштабах вже будувати власні приміщення, створювати внутрішню корпоративну культуру та комфортні умови для роботи співробітників.

«Грубо кажучи, весь ринок ділиться на два головних напрямки. Це компанії, яким потрібно рішення тут і зараз, тож вони не думають вкладати мільйони у власний офіс, особливо у цей дикий та турбулентний час. І також є корпорації, які працюють вже на зовсім іншому рівні. А всі інші — ухвалюють рішення залежно від ситуації та умов, які їм пропонують», — підсумовує засновник мережі бізнес-просторів.

Роль офісу під час повномасштабної війни сильно трансформувалася. Якщо за кілька років пандемії компанії впровадили гібридний або і повністю дистанційний формат роботи та розпустили працівників по домівках, то під час відключень світла офіси знову наповнилися людьми. І це явище суттєво змінило вимоги до робочого простору. Тепер це не може бути просто місце для праці. Тут за будь-яких умов має бути генератор, зв’язок, стабільний інтернет, вода, бомбосховище, а також відповідна атмосфера, яка б підтримувала психологічний стан команди.

Це розуміють і у мережі коворкінгів Creative States. У своєму дизайні компанія створювала «відчуття захопленого комфорту», доповнюючи його яскравими деталями та рослинами. Такий акцент на емоційність вже під час повномасштабної війни набув особливого значення та став частиною нової місії — «повертати людей до нормальності».

«Зараз наше завдання — це фактично всіх, кого можемо, повертати у нормальність та давати людям те, чого їм не вистачає. Повірте, коли були блекаути, то у нас була черга в наші душові, тому що люди приїжджали вранці і елементарно хотіли хоча б вимити волосся для того, щоб почуватися гідно та пристойно. І це дуже важливо. Ми підтримуємо резидентів у цьому. Вони мають розуміти, що навіть якщо зовні є повна нестабільність і не зрозуміло, що буде завтра, у нас завжди є смачна кава, світло, душ і працює інтернет», — говорить Ілля Кенігштейн.

Одна з базових умов для роботи компаній — це наявність стабільного доступу до інтернет-мережі. Під час відключень електроенергії, які були наслідком російських обстрілів інфраструктури України, з’являлися проблеми і зі зв’язком. У цей час популярними серед підприємців стали супутникові системи Starlink. Проте виявилося, що вони є лише ситуативним рішенням, яке здебільшого пасує для невеликих команд — 25-30 осіб.

«Ми також повелися на цю історію зі старлінками. Навіть купили їх близько 15 штук, бо здавалося, що це єдиний спосіб отримати безперебійний зв’язок під час блекаутів. Але старлінк ефективний, коли йдеться про десятки людей, а не про сотні та тисячі, як у нашому випадку. Тому ми звернулися до інтернет-провайдерів, знайшли найсильніших з них, і домовилися, щоб вони провели пасивну оптику напряму від себе у всі наші локації, оминувши міські трансформатори. Тобто, коли в місті відключають світло і лягає абсолютно все, то інтернет-провайдер вмикає власний генератор і клієнти, які підключені до нього напряму, бачать цей інтернет. Це більш дієве рішення, ніж старлінки, а тому доступ до мережі у нас є завжди», — пояснює Кенігштейн.

Безпека працівників — це ще одна умова, яка під час війни стала базовою для бізнесу. Компанії, які хотіли продовжувати працювати, були змушені облаштувати бомбосховища на випадок ракетних обстрілів. Наприклад, Київстар під цю потребу облаштував підземний паркінг.

Creative States у своїх коворкінгах обладнали як укриття частину паркінгу, а також приміщення кіберклубу та нічного клубу. Водночас найбільшою складністю для компанії залишається вмовити резидентів спуститися під час тривоги у ці бомбосховища. Для цього вони навіть розробили власний сигнал, використовуючи ефект космічного корабля.

Засновник і CEO мережі розповідає: «У нас є свій сигнал тривоги: українською та англійською приємний жіночий голос повідомляє про те, що зараз є загроза ракетного обстрілу, а тому ми просимо всіх спуститися в укриття. Але виходить десь 60-70% людей. Силою ми не можемо виводити резидентів, а тому ми вигадали зворотний відлік. Наприкінці нашого оголошення про тривогу той же жіночий голос починає спокійно рахувати від 10 до 1 у повній тиші. Звичайно, коли ми це запустили вперше, то вийшли абсолютно всі. І потім хлопці скаржилися, що у нас немає нашатирю в аптечці. Уже є».

Поки українські компанії облаштовують свої офіси генераторами та укриттями, у світі продовжуються дискусії щодо того, чи варто співробітників примусово повертати до офлайн-роботи.

Так, відповідно до дослідження McKinsey за 2023-й рік, 90% організацій пропонують своїм командам ту чи іншу модель гібридного формату роботи, у якому команда може працювати як з дому, так і з офісу. Водночас 71% співробітників, які віддають перевагу гібриду, готові змінювати компанію, якщо їхній роботодавець не підтримуватиме надалі цю модель.

На думку Іллі Кенігштейна, робочий простір потрібно організувати так, щоб люди хотіли і прагнули у нього повертатися. У такому ключі звичайні офіси — це вже мерці. Водночас коворкінги у своєму першому розумінні, як «co-working» або «спільна робота», уже також майже віджили своє. Натомість у майбутньому бізнес-простори мають перетворюватися на другий дім для працівників.

«Коворкінги вже трансформуються у клуби, які замінять собою другий дім. Буде перший дім, де людина живе, спить, проводить час з родиною. І буде другий, де вона співіснує з іншими, а не лише працює. Там є постійний ефект новизни, можливість з кимось познайомитися та завести ділові знайомства. Тому усі стандартні бізнес-центри, які здають просто поверхи, як продукт уже підходять до свого логічного фіналу», — розповідає CEO і засновник Creative States.

Яскравим прикладом того, як могли б виглядати робочі простори майбутнього, є мережа закритих соціальних клубів Soho House. Ця компанія керує готелями та закладами по всьому світу, якими можуть користуватися учасники спільноти. У такому форматі саме «робота» займає лише 10% від того, що співробітники можуть робити в оновленій концепції «офісу».

«У майбутньому коворкінги мають стати будинками для роботи та активного проведення часу. І чим масштабніші вони будуть за своїми розмірами та чим більше даватимуть різноманітних послуг, тим суттєвіші шанси вони матимуть на успіх», — каже Кенігштейн. — «Усередині такого коворкінгу можливість знайти потрібну вам людину для реалізації своєї ідеї набагато вища, ніж поза ним. Ви можете підійти до будь-якого незнайомця і вирішити будь-яке бізнес-завдання або знайти партнера для власної справи. І вас вже сприймуть не як когось випадкового з вулиці, а як частину своєї спільноти та великої родини».

Такий формат бізнес-просторів вже починає потроху розвиватися в Україні навіть під час війни. Якщо пандемія відрізала людей від світу і єдиним способом зв’язку був інтернет або телефон, то сьогодні партнерство та співпраця між людьми на тлі усіх складнощів набула нового значення. Зокрема, війна змусила підприємців придумувати нестандартні рішення та креативити. Ілля Кенігштейн впевнений, що усе це принесе свої плоди: «У міру того, як ППО, яке захищає наші міста, стає сильнішим, ринок оживає. Я впевнений, що він не лише відновиться, але ще й перейде той рівень, який був до повномасштабної війни, та піде набагато далі». 

А дізнатися більше про рішення, які допомагають українським компаніям щодня розвиватися навіть в умовах війни, ви можете на сторінці «Бізнес працює» від Київстар.