Що з бізнесом у 2022? Короткі економічні підсумки року

Розвиток України мав пришвидшитися у 2022 році на 3,4%, за даними Нацбанку. Натомість через повномасштабне російське вторгнення ВВП за рік скоротився майже на третину. Це вплинуло на всі головні економічні показники в країні:

• Споживча інфляція за рік склала близько 27%.
• Курс гривні послабився на понад 26% за рік, офіційно залишаючись на рівні 36,5 гривень за долар до кінця року.
• Рівень безробіття в Україні сягнув 28,3%, а це — 4,2-4,8 млн осіб.
• 10% компаній зупинили роботу, а ще 22% — майже не працюють станом на кінець 2022 року.

Таке падіння економіки є найгіршим з початку 2000-х. Проте воно не призвело до колапсу держави. Україна показала, що попри війну може гідно функціонувати: банківська система продовжила працювати, уряд виплачував зарплати, пенсії та соціальні виплати населенню, гривня залишилася головною валютою для розрахунків. Така стійкість стала можлива завдяки значній підтримці міжнародних партнерів, яка сягнула 28 млрд доларів у 2022 році. Головними іноземними донорами стали США та Європейський Союз.

Попри значну фінансову допомогу від партнерів Україна за рік втратила значно більше. Лише прямі збитки від війни оцінюють у 136 млрд доларів станом на початок грудня. Водночас надані кошти витрачалися в основному на фінансування оборони країни, правопорядку та безпеки, соціального захисту та охорони здоров’я, зазначають у Центрі Економічної Стратегії.

Українські підприємці продемонстрували стійкість під час війни. Попри воєнний стан та активні бойові дії вони швидко прийшли до тями після першого шоку в лютому та почали активно відновлювати свою роботу. Якщо на початку березня 2022-го повністю не працювали понад 75% організацій, то наприкінці року частка тих, хто зупинив діяльність, зменшилася до 10%.

Навіть попри атаки на критичну інфраструктуру та віялові відключення електроенергії компанії наприкінці року продовжили роботу. Так, майже 70% представників малого та середнього бізнесу частково або повністю працюють. Ба більше, 9% з них — за рік збільшили свій прибуток.

Серед головних проблем, які заважають бізнесу розвиватися, залишаються:

• 44% — непрогнозованість розвитку ситуації в Україні та на внутрішньому ринку;
• 42% — відсутність достатнього капіталу;
• 40% — відсутність достатньої кількості платоспроможних клієнтів на внутрішньому ринку.

Бізнес-активність підприємців у 2022 році направду вражала. Так, за даними Опендатабот, з початку повномасштабної війни українці зареєстрували понад 160 тисяч нових ФОПів та відкрили майже 27 тисяч нових компаній. Такі показники є значними навіть у порівнянні до 2021 року, впродовж якого з’явилося вдвічі менше нових ФОПів — близько 85 тисяч за рік.

За даними YouControl, восени українці найчастіше відкривали бізнесу у сфері гуртової та роздрібної торгівлі, а також в ІТ-галузі. Водночас найбільший приріст нових компаній був у Києві, Львівській та Дніпропетровській областях.

Цікаво, що 48% малих бізнесів та 28% компаній відкрили під час війни жінки. Найбільше нових підприємниць з’явилося у Донецькій, Херсонській та Луганській областях.

Війна змусила мільйони людей шукати порятунку за межами України: на кінець 2022 року у країнах Європи перебуває близько 4,5 млн осіб. Для бізнесу це означає тимчасову або постійну втрату споживачів, а також — кваліфікованої робочої сили. Скажімо, у Німеччині 73% усіх повнолітніх українських респондентів, які взяли участь в опитуванні Федерального міністерства внутрішніх справ і громад, мають вищу або фахову освіту. Це свідчить про те, що біженці більш освічені за середньостатистичного українця: за даними Держстату, у 2021 році вищу освіту мали 54% працездатного населення України.

Водночас українці активно працевлаштовуються у країнах, де знайшли прихисток. Наприклад, у вересні Міністерство соціальної політики Польщі підрахувало, що роботу собі знайшли вже 430 тисяч біженців з України. Переважно, у сфері гостинності та послуг.

Важливо, що українці не лише отримують допомогу від ЄС, але й витрачають власні заощадження та стимулюють зростання ВВП країн, де зупинилися. За підрахунками Нацбанку, щомісяця українські біженці витрачають за кордоном від 1 до 2 млрд доларів.

Потенційно більшість українських біженців (67%) хочуть повернутися з-за кордону додому, а 21% ще не визначилися. За даними опитування Gradus Research, головними факторами, які впливають на рішення про переїзд назад до України, є:

• 60% — безпека у моєму населеному пункті;
• 53% — повернення додому, до звичного життя;
• 48% — наявність житла в Україні;
• 45% — наявність оплачуваної роботи в Україні;
• 42% — любов до України;
• 40% — бажання жити та розвиватися в Україні.

Тож, українські підприємці у 2022 році вчилися долати виклики війни: вони евакуйовували персонал у безпечні місця, релокували бізнес, багато волонтерили, налагоджували нові робочі процеси під обстрілами та без електроенергії, а водночас продовжували сплачувати податки та підтримувати армію своїми донатами. Компанії робили усе, щоб попри все економічне серце країни билося, а бізнес працював.