Технологічні тренди від Deloitte: що змінюється для бізнесу у 2022 році

Завдяки прогресу в технологіях бізнес тепер може купувати та продавати цінні інформаційні активи на віртуальних хмарних ринках. Ще більше можливостей з’являється завдяки таким інструментам як гомоморфне шифрування та диференційна конфіденційність, адже вони дозволяють працювати з даними без попередньої розшифровки. У такий спосіб створюється найкращий з усіх можливих Big Data-світів, у якому компанії обмінюються інформацією, а при цьому дбають про її безпеку та конфіденційність.

Такі технології породжують безліч нових бізнес-напрямків для компаній. Якщо раніше великі об’єми даних просто лежали на їхніх серверах по всьому світу та не приносили користь, то тепер з’явився шанс монетизувати свої цифрові активи. Такий тренд зараз лише розвивається, але вже в опитуванні Forrester Research понад 70% компаній відповіли, що збираються у своїй роботі використовувати зовнішні дані.

Наприклад, обмін інформацією може бути корисний для конкурентів на ринку, які прагнуть досягти спільної мети: глибше зрозуміти клієнтів або виявити шахрайські схеми у секторі. Водночас організації можуть розширити свою дослідницьку співпрацю. Обмін висновками на ранніх стадіях може значно прискорити дослідження, не зашкодивши конкурентній перевазі. Зокрема, уже традиційно Big Data допомагає бізнесу підвищувати свою ефективність та знижувати витрати на операційну-діяльність.

Хмари стали основою для цифровізації підприємств, бо саме з їхньою допомогою можна працювати віддалено, застосовувати штучний інтелект, впроваджувати IoT-рішення тощо. Тому для своєї ефективності та гнучкості компанії по всьому світу масово переносять бізнес-процеси на хмарні платформи.

У відповідь на це гіганти ринку запропонували своїм клієнтам вже не просто окремі хмарні рішення для того чи іншого завдання. Постачальники хмарних послуг перейшли до оцифровки унікальних галузевих бізнес-процесів, створюючи набори інструментів та послуг для розвитку бізнесу в конкретній сфері. Наприклад, це хмарні екосистеми для фінансових послуг, охорони здоров’я або роздрібної торгівлі, які доступні через API у кілька кліків.

Така тенденція дозволяє компаніям у найближчому майбутньому значно переглянути свою ІТ-інфраструктуру та віддати на аутсорс ті процеси, які не дають їм конкурентних переваг. Серед іншого, робота з галузевими хмарами відкриває нові бізнес-можливості для підприємців.

Такі явища як криптовалюта та NFT-токени швидко захопили уяву людей та зайняли свою нішу на цифровому ринку, утім робота з ними у промислових масштабах виявилася непрактичною. Розрахунки з блокчейном першого покоління є повільними та енергомісткими, адже кожна транзакція повинна пройти складний шлях погодження. Натомість сьогодні з’явилися більш зрілі блокчейн-технології, які змушують компанії переосмислити те, як вони керують своїми матеріальними та цифровими активами.

Наприклад, з’явилися непублічні платформи, які дозволяють зберегти конфіденційність транзакцій за допомогою блокчейну. Багато ранніх мереж були загальнодоступними, тож серед їхніх учасників могли бути й шахраї. Приватні спільноти дозволяють обирати членів мережі, а також контролювати діяльність учасників через призначення ролей, наприклад, адміністратора.

Також розробники врахували запит на швидкість від користувачів, а тому створили удосконалений тип контрактів, які можуть виконуватися самостійно за визначених умов. Такі процеси дозволяють пришвидшити транзакції, зменшити комісію за них та скоротити енергоспоживання. Зокрема, з’явилося більше спеціалізованих платформ, де компанії можуть безперешкодно взаємодіяти з іншими організаціями.

Водночас блокчейн стає у пригоді в різних сферах бізнесу. За даними Deloitte, такі інновації вже сьогодні використовують для фінансової звітності, для прозорості ланцюгів поставок, монетизації авторського права тощо.

У великих компаніях все ще існує багато повторюваної роботи, яку виконують люди. Співробітники самостійно адмініструють ІТ-системи, реагують на збої, перевіряють стан мережі. Проте вже зараз усе це можуть робити спеціальні програми, які допомагають автоматизувати процеси завдяки штучному інтелекту та машинному навчанню.

Такий тренд на автоматизацію також не є новим, але щороку він набирає все більших обертів. З огляду на глобальну нестачу кваліфікованих ІТ-фахівців, компанії масово інвестують в автоматизацію своїх ІТ-процесів та у розвиток AI-технологій. У ідеальному вимірі ІТ-інфраструктура підприємств має бути повністю керована за допомогою коду, що дозволить їм суттєво підвищити свою продуктивність та знизити витрати на персонал.

У своєму звіті Deloitte радить бізнесу вже сьогодні починати працювати зі своїми ІТ-процесами. Якщо компанія має застарілий стек технологій, який до того ж відрізняється в різних системах, то робота з ним стає з часом лише більш дорогою та неефективною. Тому варто стандартизувати локальну ІТ-інфраструктуру, програми в різних мережах та інструменти керування ними. Це стане основою для переходу до автоматизації на базі методів AI та ML.

Попри значні інвестиції у свою безпеку, компанії продовжують боротися з кібератаками. У гонитві за наживою хакери швидко змінюють свою тактику та майстерно шукають вразливості в захисті бізнесу. Такі зусилля їм окуповуються: за даними IBM, середня вартість втрат від одного злому даних у 2021-му році становила 4,24 млн доларів.

Водночас кількість ризиків для бізнесу лише зростає. Розвиток 5G-мережі, дистанційний формат роботи, IoT-технології створюють для компаній нові можливості, але разом з тим роблять їх вразливішими до хакерських атак. Саме тому, щоб протистояти кіберзагрозам ще більш ефективно, з’являються рішення для безпеки даних на основі штучного інтелекту.

AI-інновації у сфері безпеки даних мають кратно примножити рівень кіберзахисту та дати можливість компаніям не просто реагувати на дії зловмисників, але й передбачати їхні кроки й попереджати атаки. Так, розширені платформи аналітики та машинного навчання зможуть швидко обробляти великий об’єм даних, виявляти відхилення від норми, оцінювати дані з тисяч нових підключень, які заповнюють корпоративну мережу.

Завдяки AI-рішенням ІТ-команди зможуть автоматизувати трудомісткі процеси та спростити реагування на хакерські атаки. Прогнозується, що у такий спосіб штучний інтелект має заповнити собою нестачу понад 3 мільйонів ІТ-фахівців з кібербезпеки у світі.

Сьогодні світ заполоняють «розумні пристрої» — це обладнання на виробництвах, автоматизовані кулінарні роботи, дрони, устаткування для медицини тощо. Таке різноманіття фізичних активів ставить перед директорами з інформаційних технологій нові виклики.

Якщо впродовж десятиліть активніше розвивався переважно цифровий стек технологій, то тепер є потреба інвестувати у розвиток саме фізичного стеку. Важливість цього обумовлюється ще й тим, що перебої в роботі smart-пристроїв можуть бути небезпечними не лише для бізнесу компаній, але й для життя людей. Наприклад, критично потрібна стабільна робота пристрою для моніторингу ритму серця пацієнта у лікарні або ж високоточного лазеру на автовиробництві.

Вплив фізичного стеку технологій на бізнес продовжує суттєво зростати. Так, прогнозується, що до 2025-го року 30% нових промислових систем працюватимуть зі штучним інтелектом, хоча у 2021 році таких було менше ніж 5%. Щоб залишатися конкурентоспроможними, компаніям варто вже зараз інвестувати не лише у розумні прилади, а і створювати умови для їхньої роботи. Так, треба завчасно подумати про екосистему для керування пристроями та даними з них, а також подбати про якісний бездротовий зв’язок на території підприємств.

У впровадженні різних сучасних технологій українським компаніям готовий допомогти Київстар. Спеціалісти оператора можуть розгорнути на локації клієнта приватну LTE-мережу, що забезпечить високу пропускну здатність та швидку передачу даних із приладів до ІТ-систем підприємства. Зокрема, Київстар може надати можливості для роботи IoT-пристроїв, захистити IT-інфраструктуру та ресурси компаній від дій кіберзлочинців, застосувати власний Big Data-потенціал для аналізу потрібних даних тощо. Консультацію за будь-яким з цих напрямків можна замовити на сайті Київстар.