Головна / Новини / Тренди та аналітика / Ціна змін. Трансформація роздрібної торгівлі під час війни

Ціна змін. Трансформація роздрібної торгівлі під час війни

Ціна змін. Трансформація роздрібної торгівлі під час війни, автор Київстар | Kyivstar Business Hub, зображення №1
Київстар
Київстар Бізнес – надійний партнер бізнесу та держави, який допомагає у виконанні щоденних задач та оптимізації внутрішніх процесів. Ми маємо велику експертизу в сфері великих даних, хмарних рішень, інтернету речей та М2М. Cеред інструментів, які пропонуємо: рішення для працівників, аналітики, комунікації з клієнтами, побудови надійної ІТ-інфраструктури, безпеки, ІоТ рішення для бізнесу та держави. Своїми знаннями […]
14 Вересня 2022
Тренди та аналітика

Трансформація ритейлу

Ціна змін. Трансформація роздрібної торгівлі під час війни, автор Київстар | Kyivstar Business Hub, зображення №2
Максим Біроваш,
головний редактор журналу «ТОП-100. Рейтинги найбільших»

Ціна змін. Трансформація роздрібної торгівлі під час війни, автор Київстар | Kyivstar Business Hub, зображення №3 Український продуктовий ритейл ще не оговтався від кризи через пандемію COVID-19, а вже стикнувся з новими викликами повномасштабної війни. Продуктові мережі стійко долають труднощі, але паритет на ринку змінюється. Яким же буде найближче майбутнє організованого ритейлу?

Український мережевий ритейл – це одна з найбільш «антикризових» галузей у країні. Два роки поспіль – 2020 та 2021, – попри пандемію та карантин, торгівля входила у п’ятірку найбільш прибуткових галузей економіки України. Сумарно за рік торговельні мережі заробляли понад 430 млрд грн.
 
Усе змінилося з початком повномасштабної війни в Україні. Асоціація ритейлерів України (РАУ) та Українська рада торгових центрів (УРТЦ) підрахували, що загальна сума збитків, завданих торговельним мережам російським вторгненням, сягнула 50,7 млрд грн, а скорочення товарообігу за перші місяці війни становило 75% від довоєнного рівня.

Станом на червень 2022 року, майже через три місяці від початку війни, 10 найбільших гравців галузі закрили близько 300 своїх супермаркетів, але зберегли роботу понад трьох тисяч торгових точок.

Окрім прямих втрат активів галузі унаслідок бойових дій, зазначають в РАУ, потрібно враховувати зменшення споживання, оскільки велика частина потенційних покупців виїхала за кордон, а ті, хто залишилися, – почали економити. Здебільшого покупці економлять через інфляцію (за прогнозами Національного банку України, до кінця 2022 року вона перевищить 30%) та девальвацію національної валюти.

Незважаючи на повномасштабну війну, організований ритейл зберіг більшість своїх активів – від промислових площ до торговельних залів – та нарощує оберти. За даними аналітиків РАУ, з урахуванням серйозних втрат, які були завдані мережі там, де велися і продовжуються активні бойові дії (в тому числі на окупованих територіях), перша десятка гравців FMCG майже не зазнала кількісних змін. Напрацьована міць національних ритейлерів та велика кількість торговельних майданчиків у мережах дозволила лідерам створити великий відрив від конкурентів. За п’ять місяців поточного року провідні компанії галузі заплатили майже 15 млрд грн податків та забезпечили роботою близько 250 тисяч працівників.

Логічно, що важливість продовольчої безпеки, яку забезпечують гравці ринку організованого ритейлу, відзначили і в Уряді. Міністерство економіки України звернулося до обласних військових адміністрацій з пропозиціями, які мають укріпити позиції роздрібної торгівлі як критично важливої інфраструктури. Перший віце-прем’єр-міністр – міністр економіки України Юлія Свириденко запропонувала надавати відстрочки від призову працівникам ритейлу, допомагати в обслуговуванні техніки з метою перевезення товарів та забезпечити роботу самих торговельних об’єктів.

«В сучасних умовах безперебійна діяльність суб’єктів господарювання всіх форм власності, що спрямована на задоволення потреб населення у предметах першої необхідності, набуває першочергового значення. Роздрібна торгівля забезпечує надання життєво важливих послуг, порушення яких призводить до негативних наслідків для населення, суспільства, соціально-економічного стану та національної безпеки України, зокрема в частині продовольчого забезпечення. Крім того, суб’єкти господарювання, які задіяні в роздрібній торгівлі, підпадають під ознаки об’єктів критичної інфраструктури ІІ та ІІІ категорій критичності, що визначені Законом України «Про критичну інфраструктуру», а також Порядком віднесення об’єктів до об’єктів критичної інфраструктури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09 жовтня 2020 № 1109», – зазначила Юлія Свириденко.

Бізнес/медіабюро Ekonomika+ постійно моніторить ринок ритейлу та відслідковує основні галузеві тренди. Спільно з компанією «Київстар» аналітики видавництва провели ґрунтовне дослідження ситуації на ринку організованої торгівлі. У дослідженні було використано зібрану інформацію від учасників ринку, власну аналітику та дані національних об’єднань ритейлерів.

Дослідження «Трансформація ритейлу» стосується усього спектру мережевої торгівлі – від продуктової до непродуктової. Проте у своїй роботі автори дослідження акцентують саме на продовольчому аспекті. Учасники цього ринку працювали від самого початку війни та продовжують працювати сьогодні.
 

Життя після 24 лютого 2022 року

Ціна змін. Трансформація роздрібної торгівлі під час війни, автор Київстар | Kyivstar Business Hub, зображення №2
Костянтин Вечір,
директор з розвитку бізнесу на корпоративному ринку Київстар

Ціна змін. Трансформація роздрібної торгівлі під час війни, автор Київстар | Kyivstar Business Hub, зображення №3 Війна – це потрясіння, в якому важливо зберегти «точки стабільності», щоб поступово адаптуватися до нових умов. Ритейл, логістика, зв’язок, постачання ресурсів для забезпечення життєвих потреб людей у цьому сенсі є критично важливими і мають швидше за інших реагувати на зміни.

Навіть в місяці найгарячіших боїв біля Києва у магазинах було багато звичних продуктів, смачної кави, свіжої випічки, смартфони залишалися в мережі, у домівках були світло, тепло і вода – там, де інфраструктура не була пошкодженою. За цими «точками стабільності» стояла чітка логістика на перевантажених дорогах і пропускних пунктах. Доставка продуктів напряму в магазини, оминаючи розбомблені склади. Підвищена увага до безпеки працівників, які щодня ставали за прилавки або виїжджали ремонтувати станції та мережі.

Сьогодні ми всі – так чи інакше волонтери. І маркетологи великих компаній перелаштувалися зі стимулювання продажів на соціальну функцію заради перемоги. Українські ритейлери спрямовують свої рекламні бюджети на допомогу країні, передають гроші та продукти для ЗСУ, лікарень і притулків. «Київстар» регулярно переводить мільйони гривень на гуманітарні потреби військових, літніх людей та постраждалих від війни. А послуга «Роумінг як вдома» дозволила абонентам компанії спілкуватися за внутрішніми тарифами у 30 країнах світу без додаткових витрат, підтримуючи зв’язок з рідними, близькими та друзями.

Але соціальна складова може підтримуватися лише ефективним бізнесом. Покупці хочуть отримувати доступні та екологічні продукти, абоненти – якісний сервіс. І для цього компаніям потрібно оптимізовувати власну роботу завдяки новим технологіям. Ритейлери автоматизують процеси купівлі за допомогою роботизованих візків, кас самообслуговування, формату click&collect та аналізу великих даних, які агрегуються, у тому числі, за допомогою телекому.

За воєнні півроку багато що змінилося – і в нас самих, і навколо. Зокрема, виробництво деяких звичних для нас продуктів зараз знаходиться у зоні бойових дій, і певний час ми не побачимо їх на полицях магазинів. Але скрізь, де це можливо, бізнес має робити цивільне життя максимально «буденним», максимально звичним – адже саме до цього закликають нас ті, хто боронить Україну в окопах.

Як ритейл відповідає на виклики війни, з якими проблемами стикається і що буде зі сферою далі – в нашому новому огляді галузевих трендів.

Віримо в ЗСУ. Донатимо. Працюємо. Наближаємо перемогу!

Ціна змін. Трансформація роздрібної торгівлі під час війни, автор Київстар | Kyivstar Business Hub, зображення №4

 

Ціна змін. Трансформація роздрібної торгівлі під час війни, автор Київстар | Kyivstar Business Hub, зображення №2
Наталія Лошакова,
кореспондент ділового порталу delo.ua

Ціна змін. Трансформація роздрібної торгівлі під час війни, автор Київстар | Kyivstar Business Hub, зображення №3
Максим Біроваш,
головний редактор журналу «ТОП-100. Рейтинги найбільших»

Ціна змін. Трансформація роздрібної торгівлі під час війни, автор Київстар | Kyivstar Business Hub, зображення №4
Олександр Циганок,
редактор журналу «ТОП-100. Рейтинги найбільших»
 

Вступ

У січні 2021 року експерти EuroCommerce та McKinsey провели опитування у сфері роздрібної торгівлі харчовими продуктами по всій Європі. Респондентами стали 48 CEO найбільших торгових компаній та понад 10 тис. споживачів. Дослідження The State of Grocery Retail 2021: Europe виявило низку тенденцій, які формуватимуть ринок роздрібної торгівлі продуктами харчування до 2025 року.

Ці тенденції визначаються трьома ключовими чинниками.

  1. Дедалі більша роль онлайну: мережеві магазини та власні служби доставки стають основним каналом продажів.
  2. Важливим критерієм стає співвідношення цінності та ціни продукту: покупці зазвичай шукають якісну заміну дорогим брендам.
  3. Змінюється спосіб життя споживача: акцент на здорові та екологічні продукти, а також якісні напівфабрикати.

Через пандемію COVID-19 бізнес намагався адаптуватися до нових реалій. Продуктовий ритейл зіткнувся з підвищеним попитом на харчі та товари першої необхідності, але через закриття кордонів не завжди міг вчасно поповнювати свій асортимент.

На тлі зростання попиту на харчі, на продовольчому ринку з’явилися нові гравці продуктового ритейлу. Ними стали магазини будматеріалів та електроніки. Непродуктові ритейлери стали продавати харчі, уникнувши у такий спосіб закриття магазинів у багатьох регіонах.

Проте істотні корективи у ситуацію на ринку ритейлу внесло повномасштабне вторгнення росії на територію України у лютому 2022 року. Найбільший воєнний конфлікт у Європі від часів Другої світової війни назавжди змінив глобальну економіку, зокрема ритейл.

Інтернет – ядро продажів

Ціна змін. Трансформація роздрібної торгівлі під час війни, автор Київстар | Kyivstar Business Hub, зображення №2
Найближчими роками тренд купівлі за допомогою мережевих інструментів трансформуватиме ринок продуктового ритейлу. Світова статистика демонструє, що під час пандемії інтернет-продажі зросли майже на 20%, і надалі їх частка лише збільшуватиметься – люди дедалі активніше купують онлайн. Наприклад, ті, хто звик купувати в мережі інтернет, готові збільшити витрати на 32%. Проте 49% споживачів, які звикли ходити до магазину, продовжать це робити й надалі. Внутрішня та зовнішня міграції, пов’язані з війною в Україні, можуть спричинити регіональне посилення тренду.

Цінність та ціна

Майже 56% керівників найбільших продуктових мереж вважають падіння продажів та зростання цін найбільш помітними тенденціями як довоєнного, так і повоєнного часу. Ціни завжди були чутливою темою для ритейлу. Проте глобальне подорожчання агросировини, зокрема через війну в Україні, робить цінники на вітринах одним із головних чинників, що відчутно впливає на виторг торговельних мереж.

Учасники ринку переконані, що потрібно знижувати вартість продуктів для кінцевого споживача, але зберігати їхню якість. Поняття «прийнятної» ціни стане головним трендом для усіх стійких груп покупців. Сьогодні 25% споживачів, які свідомо економлять, купують недорогий продукт лише відповідної якості. Саме тому вирішальним чинником для купівлі стане якість продукту, а не ціна. Тренд купувати якісніші продукти дешевше буде пріоритетом у найближчі 2–3 роки.

Здоров’я та готові продукти

Під час пандемії COVID-19 люди стали більше дбати про своє здоров’я. Приблизно третина європейців у 2021 році купувала продукти з категорії «Здорова їжа», а ще 24% були готові переплачувати за продукти від регіональних виробників. При цьому 19% покупців критерієм вдалої покупки назвали екологічність продуктів. Саме розширенням цієї категорії, попит на яку є стійкім навіть під час кризи, ритейл збирається компенсувати падіння продажів.

Також під час пандемії зріс попит на доставку готових страв і напівфабрикатів. Так, 34% керівників продуктового ритейлу вважають продаж напівфабрикатів пріоритетом на найближчі роки. Однією з нових ніш торговельного ритейлу стануть напівфабрикати преміальної якості, що зламає стереотип про «шкідливість» напівфабрикатів.

Інвестиції попри все

Експерти вважають, що, попри падіння купівельної спроможності, багатьом гравцям ринку ритейлу доведеться інвестувати у розширення свого асортименту, щоб залишатися конкурентоспроможними. Торговельні мережі розширюватимуть лінійку екологічних продуктів, розвиватимуть власні служби доставки, нарощуватимуть виробництво товарів власних ТМ і вдосконалюватимуть інтернет-магазини.

В Україні ключові гравці ринку уважно вивчатимуть інші канали торгівлі, щоб стати ближче до покупця в умовах пандемії та воєнного часу. Частина з них відкриватиме магазини біля дому. Розширення у цьому напрямі відбуватиметься шляхом придбання вже наявних мереж такого формату. Ритейлери, які не інвестуватимуть у розвиток, гарантовано втрачатимуть частку ринку.

Ціна змін. Трансформація роздрібної торгівлі під час війни, автор Київстар | Kyivstar Business Hub, зображення №3

Технології, аналітика та персоналізація

Розвиток технологій – це ще один потужний тренд на ринку продуктового ритейлу. Його учасники вважають, що такими технологічними інструментами стануть каси самообслуговування, вдосконалені інтернет-магазини, машиночитне пакування продуктів, автоматизація процесу купівлі за допомогою роботизованих візків та автоматизація бізнес-процесів для досягнення операційної ефективності.

Також зростатиме інтерес до збору та інтерпретації масивів великих даних, що дозволить персоналізувати потреби кожного конкретного покупця у різних торгових точках мережі. Зростання продажів за допомоги використання розширеної аналітики може досягати 6% у загальному виторгу торговельної мережі.

Багато ритейлерів усвідомили, що звичайний вебсайт із вітриною товарів не є серйозною конкурентною перевагою. За даними дослідницької компанії Inteli Style, 2022 рік стане роком, коли цифровий споживчий досвід стане чимось більшим, ніж просто звичайні продажі товарів у мережі Інтернет. Саме тому роздрібні торговці за допомогою постачальників технологічних рішень поліпшуватимуть диджиталізацію свого бізнесу. Нові цифрові технології дозволять не тільки удосконалити роботу з покупцями, але й підвищать операційну ефективність самих ритейлерів.

Одним із простих, але потужних трендів, стало використання механізму купівлі Click&Collect, який поєднує трендову тему купівлі як онлайн, так і офлайн. Будь-хто може замовити потрібний товар, а потім забрати його самостійно зі спеціального складу. Такий підхід дозволив багатьом магазинам продовжувати продавати під час пандемії без додаткових витрат на власну мережу доставки. Додатковим бонусом слугує те, що він також виключає час очікування доставки.

Цей новий метод збору також дозволив перепрофілювати магазини в центри для збирання замовлень. Половина покупців планують збільшити використання подібних безконтактних покупок у 2022 році. Щоб ефективно задовольнити цю потребу, роздрібним торговцям знадобиться інтегрована аналітика даних і управління замовленнями на мобільних пристроях.

Ще один тренд, який вже став галузевим стандартом, – омніканальність продажів. Один із механізмів реалізації цієї тенденції – «розумні багатоканальні візки» для покупок. Фактично, це поєднання цифрового та фізичного досвіду в різних торгових точках. «Розумні візки» – це «хмарні» кошики для покупок, до яких клієнти можуть додавати, редагувати та розміщувати замовлення з будь-якого фізичного і цифрового каналу бренду. Отже, клієнт і продавець зможуть взаємодіяти з кошиком в будь-якій точці світу за допомогою гаджета або комп’ютера.

Наприклад, ваш клієнт зберігає рекомендацію щодо вбрання, яке йому подобається, у своєму мобільному додатку. Через тиждень він може зайти в магазин, щоб приміряти одяг і додати шарф, який доповнить образ, до свого «розумного» кошика для покупок. Після цього він може за декілька днів перевірити свій кошик у вашому Інтернет-магазині та зробити покупку.

Також спостерігається тенденція до розвитку технології візуального пошуку. За даними досліджень, візуальні результати пошуку під час оформлення замовлення вдвічі швидші за текстовий пошук. У 2022 році перші послідовники цієї тенденції в роздрібній торгівлі, які змінять свій досвід пошуку продуктів на підтримку візуального формату, збільшать доходи від електронної комерції на 30%.
Одним із потужних трендів, який з’явився у середині 2000-х, стала персоналізація та адаптація торгових мереж під кожного покупця. Аналіз купівельних настроїв, штучний інтелект і машинне навчання, оброблення мови людини – усе це дозволяє роздрібним торговцям обробляти величезні обсяги даних про своїх клієнтів. Ці дані формуються з інтересів у соціальних мережах та активності безпосередньо у магазинах. Будь-які активності з тим чи іншим брендом можуть допомогти роздрібним продавцям зрозуміти потреби, проблеми клієнтів, поточний етап на шляху покупки. Усе це разом збільшить вірогідність повноцінного задоволення інтересів покупця.

Наступним етапом роздрібної торгівлі, ймовірно, стане гейміфікований соціальний досвід. Концепція може бути поширена від віртуальних вітрин магазинів до віртуальних шаф та колекцій одягу, які покупець може досліджувати з друзями у віртуальній реальності. Ще одним варіантом може стати «віртуальна» примірка, яка є найпопулярнішим прикладом використання технологій віртуальної реальності (VR) у роздрібній торгівлі сьогодні. Споживачі за допомогою пристроїв VR матимуть змогу переглядати, наприклад, меблі у своїх будинках або одяг на власному тілі, а потім купувати відповідний фізичний продукт.

Блокчейн – ще одна технологія, яка все частіше тестується торговельними мережами. За результатами досліджень, блокчейн усе більше стає невід’ємною частиною систем управління ланцюгами поставок. Технологія підвищить прозорість, можливості відстежування, аудиту матеріальних і товарних потоків від постачальників, виробничих потужностей, складів до замовника.

Роботизовані системи для доставки покупок перестали бути науково-популярною фантастикою. Локомотивом розвитку стала пандемія, хоча про роботів-кур’єрів говорили давно, на ринку ритейлу зокрема. Причина цього – «остання миля» часто є найдорожчим етапом у процесі купівлі. Саме тому багато роздрібних торговців зосередили свої зусилля на використанні автономних служб доставки. Наприклад, роботизований бізнес із доставки Starship здій­снив понад 1,6 млн поставок із моменту запуску в 2016 році. У 2022-му сервіс планує розширити свою діяльність на більшу кількість міст США і материкової Європи.

Ще один тренд, який поступово впроваджують торговельні мережі, – безготівковий шопінг. Технологія вперше була протестована компанією Amazon, яка ще у 2018 році запустила свій перший магазин без касирів Amazon Go. Тестування пройшло вдало, і сьогодні її впроваджують все більше роздрібних продавців. Ці магазини використовують камери і датчики для відстеження дій покупців, коли вони беруть товари з полиць і кладуть до своїх кошиків. Розрахунок за покупки здійснюється автоматично – коли покупці виходять із приміщення магазину. Такі розроблення спочатку тестувалися у невеликих магазинах формату «коло дому», але упродовж 2022 року експерти прогнозують появу цих технологій у великих супермаркетах. Європейські тенденції характерні й для українського продуктового ритейлу. Пандемія коронавірусу змусила продуктові мережі трансформуватися, швидше ухвалювати рішення, гарантувати безпечне перебування клієнтів у торгових точках тощо. Також багато гравців ринку запустили власні сайти, служби доставки продуктів та оновили умови співпраці з такими агрегаторами як Zakaz.ua та Glovo.

Ціна змін. Трансформація роздрібної торгівлі під час війни, автор Київстар | Kyivstar Business Hub, зображення №4

Частина вітчизняних ритейлерів активно розширювала асортимент товарів у торгових точках, інші ж запускали магазини формату «коло дому». За результатами дослідження «Делойт», найбільше українці купували у магазинах «коло дому», на які припадає майже половина обсягу покупок продуктів харчування. Це пов’язано з тим, що споживачі сприймають похід у магазин як рутину, а не розвагу, тому не бажають витрачати на шопінг багато часу. Під час пандемії споживачі побоювалися їздити до супермаркетів, вважали за краще купувати товари недалеко від дому. І ритейл відреагував на таку тенденцію.

Наприклад, мережа «Ашан Україна» відкрила продовольчі магазини Pick up point у різних районах Києва для покриття зон свого охоплення. Особливості формату: можливість швидко адаптувати асортимент під потреби клієнтів, товар постачають безпосередньо з гіпермаркету Auchan, який розташований поруч. Це пілотний проєкт. Французька мережа планує відкривати інноваційні pick up point поряд з іншими магазинами Auchan.

Мережа магазинів біля дому «КОЛО» у 2021 році стала лідером ринку за кількістю відкритих точок за місяць. Але через постійні карантинні обмеження та падіння трафіку в деяких локаціях частину неефективних магазинів довелося закрити.
Пандемія COVID-19 змінювала бізнес-плани, але ритейлери знаходили рішення, щоб залишатися «на плаву». Однак у лютому 2022 року, коли росія напала на Україну, весь бізнес зазнав нових випробувань.

Скорочення логістичних ланцюгів

Вікторія Луценко,
СЕО «Ашан Україна»:

«За час війни ми втричі збільшили кількість постачальників. Через військові дії від моделі постачання товарів до магазинів через логістичні центри довелося частково відмовитися. Нині ми орієнтовані на локальні виробництва, які постачають свої товари безпосередньо до наших магазинів, обходячи стадію логістичних центрів».
(Джерело – колонка на сайті Асоціації ритейлерів України)

Український ринок та війна

Найскладнішими були перші два тижні після початку війни, оскільки події розвивалися дуже швидко. Ритейл опинився на передовій продовольчої безпеки країни. Продуктові мережі перейшли на особливий режим роботи, щоб забезпечити мільйони українців необхідними продуктами харчування та товарами першої потреби.

Основні проблеми продовольчих торговельних мереж

  • Закриття чи руйнування магазинів та складів у районах бойових дій, втрата контролю над об’єктами на окупованих територіях.
  • Руйнування торгових та логістичних об’єктів унаслідок обстрілів, особливо у при­фронтових регіонах.
  • Обмеження щодо асортименту та обсягів товару у постачальників; недоступність тих постачальників, які опинилися на території бойових дій чи в окупованих регіонах.
  • Нестабільність функціонування логістики по всій країні.
  • Суттєвий відтік покупців товарів у багатьох регіонах України.
  • Скорочення робочого часу магазинів унаслідок запровадження комендантської години.
  • Відтік персоналу через мобілізацію, еваку­ацію за кордон, міграцію у західні регіони.
  • Зменшення купівельної спроможності споживачів, економний шопінг.
  • Підготовка разом із європейським ритейлом до кардинальної економії енергоресурсів.

Джерела – повідомлення ритейлерів та оцінки експертів і аналітичних галузевих ресурсів

Торговельну інфраструктуру населених пунктів, де тривали бойові дії, було зруйновано. Повністю або частково пошкоджено два ключові розподільчі центри корпорації «АТБ» у Київському регіоні, які обслуговують Київську та Чернігівську області і Центральну Україну. Розподільний центр (РЦ) у Херсонській області тепер на тимчасово непідконтрольній Україні території. Харківський РЦ постраждав через активні бойові дії й зараз працює на 20–30% від своєї потужності. Продукти розподілялися майже у ручному режимі з урахуванням транспортного трафіку, доступного у конкретний проміжок часу.

«Попередні оцінки завданих війною збитків компанії становлять мільярди гривень. Частину товару було знищено на складах, ще частину вкрали у магазинах на окупованих територіях, частину магазинів зруйновано. Обсяги завданих вторгненням рф збитків ще не підраховували. Однак головні втрати – це понад 40 співробітників компанії, які віддали життя, захищаючи країну»,зазначають у компанії «АТБ».

Ритейлери намагалися врятувати не лише свій бізнес, а й свої команди. Співробітники платили таким же розумінням і працювали на касах у кілька змін попри загрозу повітряного нападу. Також важливим стало збереження зв’язків із постачальниками продуктів харчування. У VARUS повідомляють, що постійно були на зв’язку з партнерами, домовлялися про умови постачання та розрахунків індивідуально, шукали нових перевізників і виробників, зокрема тих, хто міг самостійно доставити товари до супермаркетів.

Ціна змін. Трансформація роздрібної торгівлі під час війни, автор Київстар | Kyivstar Business Hub, зображення №5
«Саме постійна комунікація з постачальниками та перевізниками, злагоджена і, можна сказати, героїчна робота колективу стали запорукою того, що на полицях VARUS постійно були необхідні товари, мережа працювала і компанія втрималася»,розповіла директорка з маркетингу мережі VARUS Ольга Румянцева.

Деякі гравці ринку змогли не лише зберегти свою базу постачальників, але й знайти нових. Як повідомляють у Fozzy Group, за час повномасштабної війни компанія знайшла майже 500 нових постачальників.

Продукція локальних постачальників

Ольга Румянцева,
директорка з маркетингу мережі магазинів Varus:

«Домовлялись про прямі поставки продукції в супермаркети, оминаючи склади. На заміну постачальникам, які не змогли виконувати свої зобов’язання, шукали локальних постачальників – невеликі підприємства, що раніше не могли зайти у всю мережу, а з початком війни закривали товарні позиції в окремих регіонах».
(Джерело – інтерв’ю галузевому ресурсу TradeMaster)

Освоювати нові ланцюжки постачань українському ритейлу допомогли державні компанії. Менеджер комітетів Європейської Бізнес Асоціації Тетяна Широченко зазначає, що деякі компанії змушені були налагоджувати нові способи постачання за допомогою держкорпорації «Укрзалізниця».

Професор Київської школи економіки, президент CFO Club Ukraine Михайло Колесник говорить, що мережі також намагалися відстрочити розрахунки з постачальниками і виробниками, збільшивши їх із 30–40 до 60 днів. Однак згодом ритейл став розраховуватися швидше. Виробники та постачальники зазначають, що не відчули істотних змін, приблизно 40% опитаних підрахували, що грошей почало надходити менше.

Ганна Дерев’янко,
виконавча директорка Європейської Бізнес Асоціації:

«Для ритейлу, як і для іншого бізнесу, персонал став найважливішим активом під час війни. Також важливим чинником стала логістика. Я думаю, це ключові питання, які досі виникають у ритейлерів. Ще однією проблемою для ритейлу стане купівельна спроможність населення, яка, як ми бачимо, поступово скорочується. Це дуже впливає на ритейл, на асортимент товару, який вони закуповують. Я думаю, що під час війни все це буде динамічно змінюватися.

Ніхто й гадки не мав, що війна може мати такі масштаби. Хтось більше, а хтось менше до цього готувався. Проте той, хто більше готувався, можливо, зараз краще здатен впоратися з новою реальністю. Основний ключовий урок віднедавна — це допускати будь-який сценарій, бути готовим до різних варіантів розвитку подій. По-друге, потрібно бути гнучким. По-третє, якщо в тебе хороша команда, то можна пройти будь-які випробування. Бізнес отримає більше досвіду і навчиться виходити з будь-яких екстремальних ситуацій. За час війни ми розвинемо креативність, яка може застосовуватися у подальшій професійній діяльності».

Події воєнного часу

Головною новиною у мирний час на ринку було придбання торговельної мережі Billa компанією NOVUS. Угоду закрили 1 грудня 2020 року. Але з першими ракетами, що впали на Київщину, все радикально змінилося. За перший тиждень повномасштабної війни перестали працювати понад 10 супермаркетів NOVUS. У травні відновив роботу магазин в Ірпені, 22 червня знову відкрився магазин у ТРЦ Retroville на Виноградарі в Києві. Також важливим етапом було відкриття першого за час повномасштабної війни нового магазину на Керченській площі столиці. Натепер NOVUS налічує приблизно 100 торгових точок в Україні у різних форматах (супермаркет, гіпермаркет, express).

Найбільші зміни відбулися в регіональному контексті, оскільки ритейлери, як і багато інших бізнесів, зосередилися на відкритті бізнесу на Заході України. На Волинську, Рівненську, Тернопільську, Львівську, Івано-Франківську, Хмельницьку, Чернівецьку, Закарпатську області у першому півріччі 2022 року припало 35,5% відкриття бізнесу. Варто зазначити, що тенденція руху на Захід була помітна і в мирний час, але рік тому цей показник не перевищував 25%.

На частку столиці з її околицями припадало всього 10,9% замість попередніх 24,8%. Також центральні регіони демонстрували пожвавлення соціальної та підприємницької активності. Це забезпечило центральному регіону друге місце за кількістю відкриттів нових торгових точок із показником 25,1%.

Третім найпривабливішим регіоном для ритейлерів є Південна Україна, де відбулося 17,1% всіх нових відкриттів продовольчих магазинів. Найменш популярними регіонами є ті, які знаходяться на передовій або де є загроза обстрілів. Тому на Сході України зафіксовано лише 6,2% відкриттів торгових точок, а на Півночі – лише 5,2%.

«Деякі магазини у Бучі та Ірпені вимушено закривалися, адже вони опинилися в епіцентрі подій. Життя співробітників – пріоритет, тому деякі магазини у Києві були на паузі. Ми визначили перелік опорних маркетів і щодня повідомляли у соцмережах про магазини, що працюють, та їхній графік роботи. Графік змінився, адже співробітники мали дістатися додому або на роботу до настання комендантської години. Деякі з них залишалися у магазинах тижнями, оскільки не встигали доїхати додому»,розповів СЕО NOVUS Марк Петкевич.

Ціна змін. Трансформація роздрібної торгівлі під час війни, автор Київстар | Kyivstar Business Hub, зображення №6

Мережа «АТБ», яка є лідером за кількістю маркетів в Україні, після лютневого нападу росії на Україну змушена була призупинити роботу майже 200 торгових точок. Частина з них були пошкоджені або зруйновані, а інші – відрізані від комунікацій. Десятки супермаркетів «АТБ», які опинилися у прифронтовій зоні, працювали тижнями у збиток, але задовольняли потреби населення. Сьогодні ж свою роботу відновили понад 100 магазинів у Київській, Черкаській, Чернігівській, Сумській та Харківській областях. Мережа також змогла відкрити сім нових магазинів. Загалом під брендом «АТБ» зараз працює майже 1,5 тис. торгових точок у 24 областях України.

Ще один ключовий гравець ринку – Fozzy Group (супермаркети «Сільпо», Le Silpo, магазини формату «коло дому» «Фора», Thrash! ТРАШ!, Fozzy C&C) – до вторгнення росії в Україну керував 736 магазинами. Сьогодні працюють понад 670 торгових об’єктів, решту довелося закрити. При цьому у травні та червні вдалося відновити торгові точки у Києві, Харкові та відкрити чотири нових «Сільпо» в Києві, Ужгороді, Львові і Червонограді, а також чотири нові магазини мереж «Фора» та Thrash! ТРАШ!

Ціна змін. Трансформація роздрібної торгівлі під час війни, автор Київстар | Kyivstar Business Hub, зображення №7

Зі слів Дмитра Циганкова, когнітивного директора Fozzy Group, для його компанії не було вибору — працювати чи ні. Коли йшлося про продовольчу безпеку українців, потрібно було працювати навіть у зонах бойових дій.

«Я залишився в Ірпені та фактично був відрізаний від Києва. Пішов допомагати у магазин, – згадує Дмитро. – Якщо можете працювати, є люди, товар, то ви працюєте. Якщо цього немає – не працюєте. Прийшли допомагати навіть люди, які раніше працювали в магазині та звільнилися за декілька місяців до війни. Важливими вважались три фактори: безпека, люди та логістика. Саме ці фактори вирішували продовжувати працювати чи ні».

VARUS на час цілодобової комендантської години закривав торгові точки у Києві, Запоріжжі та Київській області. З огляду на безпеку довелося тимчасово закрити 10 супермаркетів на Донеччині, а персонал – евакуювати. Також VARUS втратив контроль над супермаркетами в окупованому Енергодарі та закрив частину супермаркетів малого формату To Go і деякі брендові супермаркети у Києві та Дніпрі. Однак після деокупації деяких регіонів ритейлер почав відкривати нові торгові точки та відновлювати роботу відремонтованих старих. Зі 116 супермаркетів мережі сьогодні працюють 98. VARUS поступово відкриває раніше закриті супермаркети у Києві, Дніпрі та планує відкриття нових торгових точок.

«Ашан Україна» розпочав 2022 рік із приростом товарообігу на 8% та збільшенням доходів мережі на 25%. Але від початку війни збитки сягнули 150 млн грн. Компенсувати їх вдається завдяки фінансовій підтримці материнської компанії. Ці кошти допомагають своєчасно виплачувати зарплату співробітникам і розраховуватися з постачальниками та партнерами.

Через активні бойові дії у Київській та Харківській областях мережа була змушена закрити свої торгові точки у цих регіонах. На сьогодні не працюють три магазини: два – у Харкові та один – в Одесі (у ТЦ, у якому він був, потрапила ракета, магазин дуже постраждав). Найбільш відвідуваними стали магазини у Львові та Чернівцях, цьому сприяла міграція українців із зон бойових дій. Київ також був серед лідерів із продажу в мережі, незважаючи на тимчасовий відтік населення у перші місяці війни. У середині липня «Ашан Україна» відкрив перший магазин в Ірпені у форматі Pick up point. На сьогодні продуктова мережа налічує 40 торгових точок.

Готовність відкривати нові магазини

Марина Сергієнко,
СЕО мережі «КОЛО»:

«Якщо говорити про наші довгострокові задачі, ми дивимось на все оптимістично. Ми відмовились від магазинів, які «не показували» у нас довгостроковий прибуток. Але ми плануємо перенести ці торгові точки в інші локації, оскільки хочемо максимально зберегти розмір мережі на довоєнному рівні. Частину магазинів ми точно закриємо. Проте ми готові відкриватися у нових місцях. У нас є для цього ресурси, обладнання, яке ми готові перевезти, і зрозумілий та відпрацьований процес запуску магазину».
(Джерело – RAU-вебінар «Яким буде український ритейл після війни»)

Формат «коло дому»

Після початку війни найбільша в країні Асоціація ритейлерів України проаналізувала роботу магазинів формату «коло дому». У преамбулі експерти справедливо зазначають, що саме такі магазини забезпечують критично важливими позиціями товарів тих українців, яким складно дістатися до великого супермаркету чи гіпермаркету.

До війни мережа магазинів «КОЛО» була одним із найбільш динамічно зростаючих ритейлерів України і налічувала понад 270 торгівельних точок, відзначають в РАУ. Під час окупації Київської області компанія втратила вісім магазинів. На кінець березня «КОЛО» вдалося відновити роботу всього 74 опорних магазинів, і лише станом на середину липня їх кількість зросла до 191 мінімаркету. Проте з перших днів вторгнення рф у Київський регіон менеджмент компанії продовжував роботу. 3 березня ритейлер заявив, що спільно з Мінцифри долучився до розроблення карти онлайн продовольчих точок, які працюють в умовах воєнного стану. 7 березня «КОЛО» відновило постачання хліба та молочних продуктів у магазини, які працювали на той момент, а 22 березня мережа долучилася до послуги «Готівка на касі». Далі почався поступовий процес відновлення роботи тих магазинів «коло дому», що вціліли.

Ще одним об’єктом для вивчення РАУ стала луцька компанія VolWest Retail, яка керує мережею магазинів «Наш Край» і Spar. Станом на квітень з 266 магазинів «Наш Край» і Spar вже працювало 243 точки у форматах «магазин біля дому» та «експрес», більшість з яких не припиняли свою діяльність. Повністю або частково зруйновані були щонайменше шість торговельних точок: у містах Ірпінь та Ворзель Київської області, а також у Харкові. Попри збитки у квітні відбулося відкриття нового маркету Spar у селі Великий Кучурів Чернівецької області, у червні – у місті Калуш Івано-Франківської області. Компанія активно співпрацює з мережами Spar по всій Європі, з якими перенаправляють гуманітарні вантажі українцям уже протягом п’яти місяців.

Відома на заході торговельна мережа «Рукавичка» відновила роботу усіх 189 магазинів ще на початку травня. За даними РАУ, магазини мережі знаходяться та працюють у Львівській, Івано-Франківській, Закарпатській, Волинській, Рівненській, Хмельницькій та Тернопільській областях. Станом на травень мережі «Рукавичка» вдалося вберегти усі торговельні об’єкти.

У день початку повномасштабного російського вторгнення в південно-українській мережі «Копійка» заявили, що всі універсами працюють у штатному режимі згідно із затвердженим графіком. Водночас, як свідчать у РАУ, вже за два дні єдиний магазин «Копійка» в Херсоні було зачинено, а в роботі мережі в інших регіонах були перебої. Також були тимчасові перебої з постачанням хліба в універсами в містах Південноукраїнськ, Первомайськ та Миколаїв. 9 березня ритейлеру вдалося відчинити усі магазини, в тому числі в Херсоні, проте пізніше ситуація змінилася знову. Із 98 маркетів мережі, які знаходяться в Одеській, Херсонській і Миколаївській областях, сьогодні працюють 90. Зараз компанія готує перші два нових відкриття, ще один магазин – в планах на осінь.

Зростання цін та замовлення онлайн

Війна в Україні «підвищила» ціни на продукти харчування. За даними Держстату, у червні 2022 року інфляція становила 21,5% (проти показника станом на червень 2021-го). Найбільше подорожчали овочі – на 88,8%, хліб і хлібопродукти – на 34,1%, риба і морепродукти – на 30,2%, макаронні вироби – на 28,7%. Цукор подорожчав на 26%, вершкове масло – на 25%, а ось олія – лише на 7%. Молоко подорожчало на 21%. Ціни на м’ясо зросли на 17% через скорочення виробництва. А ось яйця, навпаки, дещо подешевшали, що пов’язано з падінням споживання та зменшенням обсягів експорту яєць. Хоча якщо порівнювати з ціновими показниками грудня 2021 року, то вони на зазначений вид продукції знизились майже на 34%.

Ціна змін. Трансформація роздрібної торгівлі під час війни, автор Київстар | Kyivstar Business Hub, зображення №8

 

Аналітики Zakaz.ua підрахували, що ціни на деякі позиції сезонних ягід зросли у кілька разів. Наприклад, майже втричі здорожчала малина – на 197%. На полицях більшості супермаркетів у фасованому вигляді вона коштує 198 грн за 250 грамів. Також істотно подорожчала найпопулярніша впродовж останніх років лохина. Нині вона коштує майже 470 грн/кг, що на 127% більше, ніж у липні 2021 року.

Ціна змін. Трансформація роздрібної торгівлі під час війни, автор Київстар | Kyivstar Business Hub, зображення №9

«Така тенденція не дивує, адже багато українців у кризові часи запасаються поживними та необхідними продуктами тривалого зберігання. Також істотно зріс попит на категорію акційних товарів»,коментує Євген Нетреба, комерційний директор Zakaz.ua.

Аналітики Zakaz.ua зазначили, що за час війни помітно зріс тренд щодо використання мобільного застосунку.

Ціна змін. Трансформація роздрібної торгівлі під час війни, автор Київстар | Kyivstar Business Hub, зображення №10

Так, у 2020 році 76,7% клієнтів замовляли товари через сайт сервісу, а мобільний застосунок використовували 23,3%, у 2021-му частка на користь програми підвищилася до 46%. Зараз кількість замовлень через програму стабільно перевищує показник більш ніж на 50%. У лютому 2022-го зафіксували 51,6% замовлень серед усіх клієнтів, у березні показник сягнув піку на рівні 58,7%.

Ціна змін. Трансформація роздрібної торгівлі під час війни, автор Київстар | Kyivstar Business Hub, зображення №11

Якщо говорити про кількість замовлень онлайн, то у деяких торгових мереж-партнерів показники не зменшились. Користувачі сервісу почали замовляти менше товарів, але частіше. Серед покупців сервісу онлайн Zakaz.ua істотно підвищився попит на бакалійні товари: крупи, макарони, борошно, цукор, сіль, олію, консерви, чай і каву.

У березні–червні 2022 року частка замовлень серед усіх категорій на зазначену групу товарів становила 20,8%, тоді як за аналогічний період 2021-го – 17,8%. Це пов’язано з тим, що багато українців запасалися продуктами тривалого зберігання.

Проблемний імпорт

Від початку повномасштабної війни в Україні ритейлери могли купувати валюту для закупівлі лише соціально важливих імпортних продуктів. Через блокування українських портів морем стало неможливо завозити імпортний товар. Усі ці проблеми гальмували поновлення звичної діяльності компаній, зазначили експерти Європейської Бізнес Асоціації. Неможливість заплатити за імпортний товар чи сировину, зокрема через те, що було замовлено до 24 лютого, додавало проблем бізнесу.

Ціна змін. Трансформація роздрібної торгівлі під час війни, автор Київстар | Kyivstar Business Hub, зображення №12

«На жаль, на тимчасово окупованих територіях є значна кількість виробничих потужностей українських і міжнародних компаній, які випускають звичні для українців товари щоденного вжитку. До того ж деякі компанії, хоч і не опинилися в окупації, але втратили склади з продукцією або мають труднощі з логістикою, що також обмежило їхню можливість реалізовувати товари. Це істотна проблема не тільки для виробників, а й для ритейлерів, оскільки саме до останніх у покупців виникатимуть питання щодо відсутності товарів. Поки що продавці намагаються диверсифікувати постачання, шукають альтернативи дефіцитним товарам серед імпорту та нових виробників в Україні»,заявила Тетяна Широченко, менеджерка комітетів Європейської Бізнес Асоціації.

У Київській школі економіки зазначили, що з цієї причини змінився асортимент у торговому залі та припинили з’являтися товари виробників, які мали виробництва чи склади в окупованих регіонах. Унаслідок цього продуктові мережі намагаються заміщувати продукцію імпортом, тому на український ринок дедалі більше надходить іноземної продукції. У Київській школі економіки наголосили, що це правильне рішення, хоча для деяких споживачів відсутність певної продукції стала критичною.

Ціна змін. Трансформація роздрібної торгівлі під час війни, автор Київстар | Kyivstar Business Hub, зображення №13

Як зазначають у корпорації «АТБ», вагомим чинником зміни експортно-імпортних операцій стала блокада українських портів. Тому ритейлер, як й інші торгові компанії, не зміг приймати всі товари, які традиційно надходили морським шляхом. У компанії оперативно створили нові склади для коригування логістики, частково перемикнулися на порти Туреччини та Румунії, а потім залучили автомобільний транспорт. Разом із урядовими та силовими структурами формувалися зелені коридори для доставляння продуктів.

У VARUS майже не відчули впливу імпортних обмежень. Більшість продуктів першої потреби були внесені до переліку критичного імпорту та постачалися без проблем. Затримки через обмеження були тільки щодо продуктів не першої потреби, наприклад, алкоголю. Однак складські запаси та постачання українських виробників задовольнили попит споживачів.

Через блокування портів компанії «Ашан Україна» довелося переорієнтуватися на доставку автомобільним транспортом. Обмеження згідно зі списком критичного імпорту також скоротили постачання власних ТМ у непродуктовій групі. Загалом обсяги закупівель з березня по червень 2022 року скоротилися на 49% порівняно з аналогічним показником 2021-го. У перші місяці через обмеження експортно-імпортних операцій зменшився асортимент імпортних сирів і ковбас, однак сьогодні триває поступове відновлення позицій.

Ціна змін. Трансформація роздрібної торгівлі під час війни, автор Київстар | Kyivstar Business Hub, зображення №14

На початку липня Кабінет Міністрів України скасував перелік товарів критичного імпорту, а для імпорту послуг обмеження частково продовжують діяти. Після скасування переліку критичного імпорту та валютних обмежень бізнесу буде легше працювати, що дозволить відновити обсяги реалізації та пропозиції для покупців.
 

Власний швидкий імпорт

Дмитро Циганков,
когнітивний директор Fozzy Group:

«Усе їде довше через війну, тому вже в Україні ми хочемо швидше поставити товар на полиці. Товари в «Сільпо» є без перекладу українською мовою. Це продукти, які ми власними силами замовили та офіційно завезли для продажу. Та ми турбуємося про ваші особливості дієти або алергії, тому зворотній бік етикетки сумлінно перекладаємо. Щоб отримати детальну інформацію про склад імпортного товару, скануйте штрих-код у мобільному додатку «Сільпо» або зверніться до співробітника магазину».

Багатоканальність та асортимент

У «Делойт» в Україні розповіли, що через війну ритейлери зіткнулися зі складними завданнями, такими як безпека персоналу і клієнтів, відновлення зруйнованих магазинів та складів, зміна логістичних ланцюжків і встановлення нових каналів постачання, переговори з орендодавцями щодо гнучких умов оренди. Тому про появу нових фундаментальних підходів годі й говорити, але найефективніші з наявних бізнес-алгоритмів залишаться галузевим стандартом. Один із них – багатоканальність продажів.

Автоматизація роботи торговель­них мереж, застосування інноваційних технологій.
Напрями автоматизації та впровадження інновацій у ритейлі під час війни.

  • Впровадження формату самообслуговування, збільшення таких кас у торгових залах, відновлення функціонування замовлень онлайн, подальший розвиток продажів онлайн, намагання збільшити їхню частку
  • Перехід із російських систем автоматизації та обліку на європейські чи вітчизняні
  • Розвиток власних маркетплейсів у великих торговельних мережах
  • Залучення чат-ботів для розширення та покращення комунікацій з покупцями
  • Використання QR-кодів у торговому залі
  • Активізація впровадження послуги видачі готівки на касі у все більшій кількості торговельних мереж, суттєве збільшення лімітів на зняття готівки

Джерела – повідомлення ритейлерів та оцінки експертів і аналітичних галузевих ресурсів

«До початку війни українські ритейлери активно розвивали омніканальність – підхід, який передбачає комбінацію продажів онлайн та офлайн. Споживачі могли здійснити шопінг відразу через кілька каналів – від традиційних покупок онлайн до формату click and collect, тобто збери кошик в онлайні, а отримай замовлення у найближчій точці видачі. Такий формат зберігатиме свою популярність і надалі, зокрема після перемоги України»,зазначив директор, керівник галузевої групи з ритейлу та гуртової дистрибуції «Делойт» в Україні Олександр Ямпольський.

Через проблеми з готівкою ритейлери масово впроваджували послугу зняття грошей із карток на касі супермаркету. У Київській школі економіки вважають, що зняття готівки на касі – це опція корисна не тільки для покупців, але й для самої мережі. З одного боку, це дозволило задовольнити потребу населення у готівці, з іншого, – стало виходом із ситуації з інкасацією. Адже на початку бойових дій багато інкасаторів пішли на фронт, та й можливість своєчасно перевозити готівку була не завжди, додають в мережі «АТБ».

Fozzy Group і до повномасштабної війни активно тестували та впроваджувати різні інноваційні рішення. Зняття готівки на касі було давно, але за час активної фази бойових дій збільшено граничний ліміт зняття до 6500 гривень.

У «Сільпо» активно закликали покупців користуватися своїм мобільним застосунком для сканування штрих-кодів на товарах, адже у перші тижні не вистачало рук для оновлення цінників. Крім того, у перші тижні були великі черги у низці супермаркетів, тому в мобільному застосунку «Сільпо» був особливо затребуваним сервіс «Вільнокаса», що дозволяє самостійно просканувати товари, а потім на касі самообслуговування, відсканувавши QR-код, здійснити покупку.

Окупація деяких областей, де переважно є великі виробники та постачальники товарів, призвела до того, що гравцям ринку довелося трансформувати систему закупівель. Наприклад, Херсонщина – це великий постачальник агропродуктів як від фермерів, так і від великих виробництв. У «Ашан Україна» розповіли, що вони, як і всі ритейлери, зіткнулися з дефіцитом томатної пасти через зупинку заводу «Чумак».

«Томатну пасту складно знайти на території України, і до нового врожаю її також буде складно знайти в імпорті. Тому в «Ашан Україна» ухвалили рішення скоротити представленість цієї категорії, забезпечивши лише наявність однієї торговельної марки на полиці»,розповіли в компанії.

Крім томатної пасти, стали недоступні майонези й соуси ТМ «Чумак». Ще одним із великих заводів, який опинився на окупованій Херсонщині, став «Данон», тож лінійка їхньої продукції зникла з полиць магазинів. У сегменті косметики українські виробники/постачальники мали проблеми з постачанням та виробництвом товарів у зв’язку з територіальним розміщенням (Харків та Харківська область).

Аналогічна ситуація із соками San­dora, оскільки завод теж розташований у зоні бойових дій. Ця ТМ мала великий попит, але сьогодні її немає на полицях, і це потрібно прийняти як ритейлеру, так і клієнту, додали в NOVUS.

Ціна змін. Трансформація роздрібної торгівлі під час війни, автор Київстар | Kyivstar Business Hub, зображення №2

Маркетинг та соціальні ініціативи

Для маркетингу сьогодні серйозні часи, оскільки більшість мереж приєдналася до політики єдиних цін, а маркетинг почав виконувати більш соціальну функцію. Так, від початку повномасштабного вторгнення «Ашан Україна» припинив усі маркетингові активності, а рекламний бюджет спрямував на гуманітарну допомогу країни. Від кінця травня продуктова мережа впровадила акційні пропозиції на найнеобхідніші категорії товарів, зокрема на деякі товари для дому.

У NOVUS розпочали активну благодійну діяльність разом із їхнім литовським фондом Food for Ukraine. Дотепер компанія надає гуманітарну допомогу нужденним українцям, насамперед соціально незахищеним – малозабезпеченим сім’ям, особам з інвалідністю, людям з особливими потребами, літнім людям.

«АТБ» продовжує створювати робочі місця, сплачувати податки до бюджетів усіх рівнів. Також компанія надає підтримку захисникам України. Загальна сума гуманітарної допомоги українцям, у тому числі ЗСУ, від «АТБ» за час військового вторгнення вже перевищила 200 млн гривень. При цьому компанія надає продуктову підтримку вимушеним переселенцям, мешканцям зони бойових дій, постраждалим від ракетних ударів медичним установам, волонтерським організаціям.

Ціна змін. Трансформація роздрібної торгівлі під час війни, автор Київстар | Kyivstar Business Hub, зображення №3

VARUS також припинив маркетингову активність. Акцій не було, але спілкуватися з клієнтами не припиняли, тож у соцмережах повідомляли, як пройшов день у мережі, оперативно інформували про режим роботи магазинів. Згодом, коли покупці швидко відновили звички споживачів, компанія розпочала впроваджувати акції в унісон із ситуацією в країні. Для цього у соцмережах запустили рубрику «На злобу дня», де команда публікувала актуальні картинки з прив’язкою до VARUS. Спільно з шеф-кухарем Євгеном Клопотенком запущено проєкт «Кулінарна підтримка», в межах якого Євген навчає українців готувати смачну їжу. При цьому VARUS допомагає незахищеним верствам населення та займається благодійністю. Сьогодні компанія сконцентрувалася на допомозі дітям-сиротам та стала основним партнером ініціативи «Дитинство без війни». Цей проєкт займається евакуацією українських дітей, які залишилися без батьків чи опікунів, до Туреччини.

Наприкінці лютого «Сільпо» приєдналося до збору коштів у фонд «Повернись живим». У мобільному застосунку ритейлер надав можливість гостям віддавати свої бали на благодійність, які вони конвертують у гроші та передають у фонд. Також Fozzy Group має інші соціальні ініціативи для допомоги людям.

«Ми продовжуємо надавати гуманітарну допомогу по всій Україні. За перші 100 днів повномасштабної війни Fozzy Group передала понад 1300 тонн продукції на потреби ЗСУ, лікарень, притулків та всіх, хто особливо гостро відчув біду. Також разом із Мінсоцполітики та БФ КШЕ (Благодійний фонд Київської школи економіки. – Авт.) ми ввезли до України понад 490 тонн гуманітарної допомоги та роздали її у магазинах наших чотирьох мереж. Приєдналися до проєкту допомоги Мінсоцполітики: благодійники можуть придбати передплату товарів для українців»,зазначили у прес-службі Fozzy Group.

Купівельна спроможність

Наприкінці лютого та на початку березня відбулося суттєве падіння споживчої активності, хоча надалі вона почала поступово відновлюватися, зазначили у Європейській Бізнес Асоціації.

Ціна змін. Трансформація роздрібної торгівлі під час війни, автор Київстар | Kyivstar Business Hub, зображення №4

Можна виділити деякі тенденції, особливо на початку повномасштабного вторгнення, коли люди активно купували харчі, зокрема тривалого зберігання, одяг, дитячі товари. Також значний вплив мала міграція населення: дещо знизився попит через від’їзд багатьох людей за кордон, а також змінився географічний чинник через релокацію всередині країни.

«Має місце також емоційний чинник: люди підтримують локальних виробників, обираючи українські товари, а також відстежують позицію того чи іншого бренду щодо війни та присутності у росії. Значно зменшився попит на так звані емоційні покупки, оскільки люди прагнуть витрачати гроші на необхідні продукти і товари. Доходи населення помітно знизилися, тож люди намагаються заощадити майже на всьому»,зазначає Тетяна Широченко.

Ціна змін. Трансформація роздрібної торгівлі під час війни, автор Київстар | Kyivstar Business Hub, зображення №5

За словами СЕО NOVUS Марка Петкевича, сьогодні у компанії оцінюють падіння чеків у мережі на 30%, а середній чек ці втрати не компенсує. Падіння виручки пов’язано з падінням купівельної спроможності населення та інфляцією, а такі показники може компенсувати лише зростання ВВП і рівня життя, але в умовах війни це неможливо. Компенсація відбувається внаслідок внутрішньої економії у компанії, це допомагає звільняти гроші, спрямовані на купівлю товару.

У VARUS середній чек став більшим, а кількість покупок меншою. Також клієнти намагаються закупитися наперед. Купують і найдешевші продукти, і такі, до яких звикли на початку масштабної війни. Однак доходи населення зменшуються, тому в мережі збільшують кількість позицій у середньому та низькому ціновому сегменті, при цьому залишають товари у високому ціновому сегменті. Так, VARUS пропонує клієнтам товари першої ціни – категорія товарів повсякденного вжитку з найбільш вигідною та привабливою ціною. Це молочні продукти, крупи, цукор, борошно, чай, соняшникова олія, побутова хімія, косметика, предмети особистої гігієни тощо. У магазинах мережі продукти харчування першої ціни представлені під торговельною маркою «Вигода». Непродовольчий асортимент цієї групи пропонують під ТМ «Чистий зиск». Сьогодні VARUS утримує мінімальну ціну більш ніж на 200 продуктів.

За даними Zakaz.ua, сьогодні середній чек продуктового кошика серед B2С-клієнтів становить 53 USD, тоді як за аналогічний період минулого року він дорівнював 58 USD. Серед клієнтів B2В середній чек у червні 2021 року був 101 USD, тоді як у 2022-му – 90 USD. Однак варто враховувати сезонність: улітку кількість замовлень зазвичай нижча, ніж у зимовий та осінній періоди. Аналітики припускають, що до кінця серпня середній чек та кількість замовлень зростуть.

Настрої інвесторів щодо українського ритейлу

  • Перезапуск діяльності більшості зруйнованих торгових об’єктів на вільній та деокупованій територіях
  • Відкриття нових магазинів за ефективними концепціями, окремих та у складі ТЦ, національними та регіональними ритейлерами
  • Зосередження інвестицій у ритейл переважно у Західній Україні
  • Відновлення привабливості стріт-ритейлу, особливо у столиці та великих містах
  • Розосередження логістичних хабів торгових мереж за регіонами країни
  • Інвестиції у підвищення ефективності ритейлу
  • Істотне зменшення ставок оренди комерційної нерухомості для продуктових супермаркетів та магазинів менших форматів
  • Прагнення ритейлерів вийти принаймні на довоєнні показники

Джерела – повідомлення ритейлерів та оцінки експертів і аналітичних галузевих ресурсів

У Київській школі економіки зазначили, що ритейлери роблять усе, щоб збільшити прибутковість. «Спрацьовує не один інструмент управління, а ефект сукупності дій. Мережі намагаються збільшити власну прибутковість через вплив на закупівельну ціну, тобто її зниження та відстрочення оплати. При цьому є тиск на виробників. Також мережі йдуть шляхом скорочення витрат, вивільнення персоналу, перегляду логістичних маршрутів і оптимізації продуктової лінійки у торговій залі. Хоча останнє може призвести до зникнення деяких продуктів взагалі»,підсумував професор Київської школи економіки, президент CFO Club Ukraine Михайло Колесник.

Він додав, що купівельна спроможність залежить також від новин із фронту: хороші новини підвищують обіг грошей, тому всі сподіваються на якнайшвидше закінчення війни.

Ціна змін. Трансформація роздрібної торгівлі під час війни, автор Київстар | Kyivstar Business Hub, зображення №6

Непродуктовий ритейл

Fashion-ритейлери.

Компанії намагаються уникнути дефіциту брендової продукції

Традиційно на ринку одягу та взуття в Україні панував імпорт. Його частка, за оцінками галузевих фахівців, сягала 80% (без урахування контрафакту). Основними гравцями у ритейлі одягу та взуття були міжнародні бренди. Проте з весни виникли перебої з постачанням цього товару, дещо зменшився також попит на брендову продукцію. Багато міжнародників залишили український ринок. За час війни обсяг імпорту одягу і взуття в Україну, за оцінками Pro-Consulting, знизився на 60%. І поки що лише по­одинокі міжнародні бренди демонструють певну активність протягом останніх місяців у країні, де йде війна. Зокрема, польська група LPP і турецька мережа LC Waikiki. Магазини Zara, H&M, Bershka зачинені. Вітчизняним мультибрендовим гравцям вдається завозити до України менше половини замовлених обсягів продукції.

Як зазначають учасники ринку, міжнародні банки перестали гарантувати оплату боргів ритейлерів. Тому останні імпортують товар меншими партіями, шукають інші шляхи вирішення проблеми. На ринку відчувається дефіцит сезонних та літніх колекцій. Декому з ритейлерів уже вдалося домовитися із закордонними постачальниками про закупівлю товару без передплати, тобто з відтермінуванням платежу на декілька місяців, іншим – про розрахунки за імпорт через партнерські закордонні компанії, з переведенням заборгованості на них. У цьому відзначаються мережі Intertop та ARGO.

Сьогодні з’явився шанс покращити ситуацію у ритейлі з пропозицією осіннього одягу та взуття. Проте вже час замовляти колекції весна–літо на 2023 рік. Тому у магазинах почала зростати частка власних торгових марок українських ритейлерів до 20–30%. Певний дефіцит імпортного одягу та взуття аналітики розцінюють як можливість для вітчизняних виробників суттєво покращити свої позиції на ринку.

Ціна змін. Трансформація роздрібної торгівлі під час війни, автор Київстар | Kyivstar Business Hub, зображення №7

Аптеки.

Аптечні продажі ліків стабілізуються

Аптечні продажі за перші шість місяців 2022 року суттєво знизились проти рівня попереднього року. Зменшення ¬обсягів аналітики відзначають практично у всіх категоріях аптечного кошику. Причому такий тренд фіксується як у натуральному, так і у вартісному вираженні. Зокрема, падіння ринку в упаковках за півроку сягнуло 22%. Найбільш стійким виявився сегмент лікарських засобів, він скоротився лише на 13% (проти, приміром, медичних виробів, продажі яких зменшились на 39%). Протягом останніх місяців продажі ліків дещо стабілізувались на рівні близько 6 млрд грн щомісячно. До того ж темпи спаду ринку поступово знижуються. За останні два тижні першої половини 2022 року продажі лікарських засобів навіть почали дещо зростати порівняно з тижневими обсягами травня і початку червня. Багато маркетуючих компаній ще з весни демонструють зростання продажів ліків проти зимових показників. Особливо позитивна динаміка у «ІнтерХім» та Servier. Хоча за обсягами продажів упродовж першого півріччя цього року лідерами, за даними Proxima Research, стали «Фармак», «Дарниця» і Acino.

Ціна змін. Трансформація роздрібної торгівлі під час війни, автор Київстар | Kyivstar Business Hub, зображення №8

Ринок DIY.

Магазини будівельних матеріалів і товарів для дому торгують запасами та перебудовують логістику

Мережі магазинів будівельних матеріалів і товарів для дому продовжують відновлювати свої постраждалі об’єкти, торгувати довоєнними запасами та перебудовувати логістику постачань товару. З метою уникнення дефіциту продукції на полицях нерідко змушені диверсифіковувати канали постачання і вишукувати заміну продукції зруйнованих чи окупованих вітчизняних виробництв. Інакше не уникнути дефіциту чималого переліку будівельних матеріалів після активізації відновлювальних робіт у будівництві. Учасники ринку готуються до майбутнього сплеску споживання будматеріалів.

Відзначають торговельні мережі також певні зміни у географічній структурі продажів. Сьогодні найбільш активні відвідувачі магазинів у західних регіонах країни. Тут ритейлери фіксують навіть певне зростання обсягів торгівлі, попри загальний регрес. Помітна також тенденція до зростання цін на будівельні матеріали. Серед причин – зростання витрат на логістику, збільшення частки імпорту, послаблення гривні, здорожчання енергоносіїв тощо.

Незважаючи на певні труднощі, компанії вишукують можливості для подальшого розвитку та відкриття нових торгових центрів. Зокрема, відзначаються мережі JYSK, «Епіцентр», «Агромат». У березні–липні 2022 року, за підрахунками Асоціації ритейлерів України, відкрито 12 нових торговельних об’єктів формату DIY по всій країні.

Ритейлери побутової електроніки.

Компанії реанімують торгові мережі та готуються до високого сезону

Ринок електроніки та побутової техніки суттєво постраждав від війни. У березні близько половини магазинів та складів із таким товаром не функціонували. Їхні прямі збитки за перші два місяці війни сягнули майже 4 млрд гривень, сукупний обіг суб’єктів ринку впав на понад 70%. Проте згодом ситуація на ринку стала покращуватися. Робота торгових об’єктів почала відновлюватися. Сьогодні ритейлери продовжують шукати шляхи подальшого розвитку.

Серед основних – відновлення діяльності магазинів на неокупованій території та експансія мереж у західні регіони України. Нові міста освоює мережа «ВМ Техніка», насичує новими магазинами захід країни MOYO, з’являються нові супермаркети у мережі «Фокстрот». Водночас усі ці оператори мріють про відновлення споживчого кредитування вітчизняними банками. У планах компаній – реорганізація логістики мереж. Це потребує великих інвестицій. І належна підготовка до передноворічного високого сезону також. Щоб отримати зиск від підвищеного попиту у листопаді-грудні, потрібно вже у найближчі місяці інвестувати у рятівні святкові закупівлі товару. Важлива місія топ-менеджменту мереж – збалансувати всі ці інвестиції в умовах нестабільного попиту і тривалого воєнного стану.

За словами В’ячеслава Склонного, комерційного директора мережі «Фокстрот», сьогодні гравці ринку побутової техніки знаходяться в «Оці циклону» («Око циклону» – зона спокійної погоди, що утворюється у центрі зрілого циклону. – Авт.). Крок у будь-який бік означає моментальне потрапляння у зону надзвичайної небезпеки, і все, що залишиться, – дивитись у маленьку шпаринку чистого неба та сподіватись, що власної швидкості вистачить крокувати разом за бурею.

Експерт відзначає відразу кілька важливих обставин, які впливають на ринок.

  1. Дефіциту не буде. Абсолютна більшість учасників ринку відновили логістичні ланцюги. Полиці магазинів наповнюються асортиментом. Проте очікувати різноманіття на рівні довоєнного не варто: у кожній категорії великої побутової техніки сформовано мінімум з 15–20 товарів, який магазини вже забезпечують.
  2. Ексклюзивні моделі доведеться чекати. І чекати довго. У країнах Європи, на відміну від України, ритейлери не тримають на складах велетенський асортимент, щоб за першої потреби за 1–2 дні доставити товар клієнту. Там термін доставки звичайних моделей становить від 2 до 6 тижнів, що для споживача в Україні, навіть під час війни, неприйнятно. До цього ми додаємо термін поставки в Україну (2–3 тижні) і отримуємо термін – від одного до трьох місяців очікування на омріяний девайс.
  3. Магазинів стане менше. За очікуваннями ринку кількість магазинів (без урахування окупованих територій та територій, на яких ведуться бойові дії) скоротиться. За різними оцінками, очікується скорочення від 20% до 40% магазинів мереж усіх учасників ринку. Однак, з іншого боку, в кожному, навіть маленькому містечку, магазин побутової техніки буде присутній. У цьому питанні йдеться про оптимізацію мережі і рентабельність того чи іншого магазину. Кількість магазинів зменшуватиметься, асортимент скоротиться, але можна буде замовити зі складу чи іншого магазину і максимум за 3–4 дні товар буде доставлений прямо додому клієнту.
  4. Ціни зростуть. Упродовж останніх шести місяців ціни підвищувалися щонайменше тричі. Середнє подорожчання становить від 15 до 20%, і це надзвичайно мало. Мережі і постачальники роблять усе можливе і неможливе для того, щоб мінімально підвищувати ціни, і на ринку не відбулася «шокова зупинка попиту».

Серед причин, що зумовлюють зростання цін, найголовніші такі:

  • 95% техніки імпортного походження і напряму залежить від курсу валюти. Зростання валюти з 23.02.2022 становить 33%. Тобто всі закупівлі у гривні зросли на 33%;
  • логістика, яка значно дорожчала і до війни. Для прикладу вартість фрахту морем (найбільш дешевий спосіб) за 2020–2021 роки зросла у чотири рази. Деякі перевізники анонсували ціни у 12–14 тис. USD за контейнер. У ході війни до цієї суми додаємо ще вартість перевезення з Європи в Україну, що також зросла у чотири рази. У підсумку вартість перевезення з Китаю може становити більше, ніж вартість самих товарів. Загалом на сьогодні логістика додає до вартості товарів ще близько 5%;
  • світовий тренд подорожчання побутової техніки. За два роки вартість чіпів збільшилась у 12 разів, металів – у 2,5 рази, полімерів – на 50%, енергоносіїв – на 50%. Постачальники вже анонсували подальше зростання цін у валюті від 5 до 10%.

Якщо зібрати три основні фактори, то отримуємо 48% зростання ціни. Тобто товар, що коштував до війни 10 тис. грн (умовний середній телевізор чи холодильник), вже у вересні–жовтні коштуватиме 15 тис. грн. Також ще всі очікують рішення про додатковий податок у 10% на купівлю валюти. Це прямо додасть до вартості техніки 10%. У нашому прикладі – 1,5 тис. грн, адже вплине на всі зазначені фактори разом.

  1. Продажі тривають. Усі гравці ринку прогнозують, що продажі побутової техніки та електроніки продовжуватимуться. Так, для багатьох родин купівля побутової техніки з повсякдення перейде у покупку, яку потрібно планувати і на яку потрібно збирати кошти тривалий час. Від багатьох товарів клієнти відмовляться, або перенесуть їхню купівлю до перемоги України. Це передусім телевізори (бо ноутбук чи планшет для роботи і навчання важливіший), роботи-пилосмоки (бо можна прибрати і звичайним, дешевшим), кавові машини (бо кава в турці теж дуже смачна).

Отже, ринок побутової техніки і електроніки сьогодні стабільний, попит – прогнозований, сподівання – все буде Україна.

Ціна змін. Трансформація роздрібної торгівлі під час війни, автор Київстар | Kyivstar Business Hub, зображення №9

Авторитейл.

Ринок продажів автомобілів поступово відновлюється

На ринку нових автомобілів з’явились ознаки поступового відновлення. Попит на легковики з конвеєра в Україні дещо зростає вже четвертий місяць поспіль. У червні продажі нових авто збільшились на 14%, а у липні – вже на 26% (порівняно з показником попереднього місяця). Скасування пільг на розмитнення імпорту позитивно позначається на обсягах реєстрації нових автомобілів. У підсумку за липень українці придбали, за даними «Укравтопрому», понад 3,6 тис. нових автомобілів. Динаміка позитивна, проте довоєнний загальний рівень майже втричі вищий.

Істотно змінюється і структура ринку. До традиційних лідерів ринку долучилися дилери китайських автомобілів. Помітно зростають продажі люксових авто та комерційного транспорту. Порівняно з довоєнними обсягами продажів найменше падіння сталося у сегменті пікапів.

Стрімко зростає сегмент електромобілів. Його частка вже перевершила 11% у структурі реєстрацій нових авто, підрахували у AUTO-Consulting. За останні 12 місяців попит на нову «електрику» зріс у три рази. Не втрачають популярності також автомобілі з гібридними двигунами. У підсумку парк авто з альтернативними джерелами живлення в Україні вже перетнув позначку у 100 тис. одиниць. І дефіцит пального продовжує стимулювати цей сегмент до зростання. Деякі фахівці припускають, що саме електротяга допоможе втриматися вітчизняному автомобільному ритейлу у воєнний час.

Ціна змін. Трансформація роздрібної торгівлі під час війни, автор Київстар | Kyivstar Business Hub, зображення №10

Непродовольчий e-commerce.

Доходи торгівлі онлайн зростають

Після катастрофічного падіння доходів у торгівлі онлайн у перші дні війни вже з середини березня вони почали істотно зростати. Так, наприкінці травня дві непродовольчі категорії – зоотовари та косметика – за доходами майже відновилися. У сегменті зоотоварів доходи збільшилися до рівня 85% від довоєнних, лютневих показників, а кількість користувачів сягнула 95%. Прибутковість у сегменті косметики (разом із гігієнічними та господарчими товарами) вже на початку червня становила майже 80% від довоєнної, середній чек за цей час теж зріс на 80%. Тобто українці ближче до літа змогли повернутися до питань догляду за собою.

Найгірше відновлюються в онлайні сегменти ліків та одягу зі взуттям. Рівень доходів у цих категоріях на початок літа становив 30–50% від довоєнних показників. Про це свідчать результати дослідження Promodo. Аналітики відзначають декілька ключових маркерів, на які варто звернути увагу учасникам ринку e-commerce. Рекомендується розширювати асортимент товарами, які найбільш затребувані під час війни. Водночас бажано частіше коригувати асортимент згідно з попитом. В асортименті обов’язково повинен бути товар цінової категорії «економ». Доцільно також перерозподілити рекламні кошти за регіонами відповідно до основних напрямів міграції населення.

Ціна змін. Трансформація роздрібної торгівлі під час війни, автор Київстар | Kyivstar Business Hub, зображення №11

Передумовами лояльності покупців зараз є наявність товарів у продажу і найкоротші терміни їхньої доставки. Важливим чинником стала публічна позиція продавця/бренду щодо війни та його внесок у майбутню перемогу. Фахівці зазначають також перспективність формату маркетплейсів із повороткими дрібними мерчантами та хороші шанси у сфері e-commerce для омніканальних гравців із власною логістикою офлайн.

Висновки

Національний ритейл активно трансформувався упродовж усього періоду глобальних потрясінь – від часу пандемії до початку повномасштабної війни в Україні. Глобальні тренди – автоматизація бізнес-процесів, використання доповненої реальності та збільшення в асортименті «здорових» продуктів – в Україні отримали свої риси. Наприклад, автоматизація доповнилася можливостю знімати готівку на касі. Ця функція дозволила багатьом українцям зняти готівку перед евакуацією із потенційних зон бойових дій.

Найбільші торговельні мережі також стали своєрідними гуманітарними хабами для армії та цивільних українців. Підвальні приміщення найбільших маркетів було переобладнано під укриття, а збір «підвішених» продуктів для війська і територіальної оборони став потужним каналом постачання продуктів на блокпости та передову.

У постачанні торговельних мереж також сталися докорінні зміни, які цілком можуть вирости до галузевих стандартів. Зруйновані логістичні маршрути змусили ритейлерів шукати альтернативні джерела поповнення свої поличок. Першим таким джерелом необхідних товарів широкого вжитку став імпорт і продаж іноземних товарів без українського маркування, який легалізував уряд в екстремальній ситуації. Попит на «здорові» продукти частково задовольнили крафтові виробники. Частину із популярних продуктів, які зникли унаслідок тимчасової окупації певних регіонів, ритейл замінив власними privet label.

Нарешті галузь з таким запасом міцності стала не тільки на захисті продовольчого фронту, але й активно підтримує Україну найціннішим, що у неї є – людьми. Тисячі охоронців, водіїв та інкасаторів, які працювали з торговельними мережами, поповнили українське військо і боронять країну та кожного українця.

Ціна змін. Трансформація роздрібної торгівлі під час війни, автор Київстар | Kyivstar Business Hub, зображення №12

ДАНИЙ ЗВІТ ПІДГОТОВЛЕНИЙ БІЗНЕС-МЕДІА БЮРО EKONOMIKA+, яке є видавцем одного з найбільших ділових порталів України Delo.ua, онлайн-медіа про PR та маркетинг MMR.ua, дайджесту ділової жінки Womo.ua та рейтингового журналу «ТОП-100. Рейтинги найбільших».

Ekonomika+ щорічно проводить майже 20 бізнес-заходів, серед яких великий фестиваль для малого та середнього бізнесу Get Business Festival, Business Wisdom Summit: стратегії та досвід змін від лідерів великого бізнесу, PR-марафон: огляд трендів у PR-галузі, HR-марафон: обмін кейсами між HR-фахівцями за межею стандартних компетенцій та інші.

Delo.ua — провідний бізнес-портал для великого бізнесу та МСБ України, який займається висвітленням подій та явищ, що впливають на українську економіку та розвиток підприємництва в Україні. Редакція порталу кожного дня готує свіжу та актуальну аналітику, інтерв’ю з ключовими гравцями ринків, розповідає про найкращі інвестиційні рішення та виявляє галузеві тренди, інновації в бізнесі та ринкові тенденції. Спікерами виступають власники та топ-менеджери найбільших компаній країни, провідні аналітики та експерти.

За результатами дослідження PR-агентства PointeR Agency, Delo.ua є третім виданням у рейтингу ЗМІ, яким найбільше довіряють топ-менеджери та власники бізнесу. Згідно з результатами дослідження контент-маркетингової платформи PRNEWS.IO, бізнес-портал Delo.ua займає 4 місце в рейтингу найпопулярніших бізнес-ЗМІ в Україні.

GET Business Festival – наймасштабніша подія року для малого та середнього бізнесу, що проводить бізнес-портал Delo.ua та який кожного року об’єднує більше 3 тисяч учасників під однією метою – пришвидшити зростання українського бізнесу. Найвпливовіші бізнесмени та топ-менеджери найуспішніших компаній України паралельно на 4 сценах діляться своїм досвідом та секретами розвитку бізнесу. Фестиваль проходить в мультиформаті, який поєднує конференцію, виставкову зону, консультаційний майданчик та нетворкінг.

Business Wisdom Summit – флагманський захід бізнес/медіа бюро ekonomika+ та журналу «ТОП100. Рейтинги найбільших». Щороку саміт збирає сильних управлінців та лідерів українських та міжнародних компаній для обміну досвідом, а також стає великим нетворкінг-майданчиком.

Контакти:

info@delo.ua

+38(067)2230178

м. Київ, вул. Холодноярська (Кайсарова), 2

Завантажити PDF-версію статті

Підписатись на розсилку